Євген Баран: «Важливим фактором розвитку держави є опертя на національний грунт»

23:26, 21 Травня, 2012

Як уже повідомлялося раніше, по дорозі на щорічне Міжнародне літературно-мистецьке Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій», епіцентр якого нинішнього року 19-22 травня знаходитиметься у Запорізькій області, до Кіровограда 18 травня завітали письменники з Галичини на чолі з головою Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, відомим літературним критиком Євгеном Бараном. У складі делегації були галицькі поети і публіцисти Ярослав Ткачівський, Василь Олійник та Іван Гаврилович.

В Кіровограді вони взяли участь у кількох заходах до міжнародного Дня музеїв, відвідавши обласний краєзнавчий, міський меморіальний Карпенка-Карого та археологічний у педуніверситеті, де зустрілися з ректором цього вишу проф. О. Семенюком та викладачами.
Також провели літературний вечір із читачами у обласній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Під час зустрічі поети з Івано-Франківщини зачитали поезії зі свого доробку, відповідали на запитання присутніх та подарували обласній бібліотеці свої книги.
Провідний літературний критик Євген Баран зачитав два есеї зі своєї книги та розповів про перспективи й основні пріоритети сучасної української літератури.

 Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Євген Баран: «Важливим фактором розвитку держави є опертя на національний грунт»

Свого часу Ви були причетні до МУАЕЛ (Мала українська енциклопедія актуальної літератури), автори якої у 90-х закликали порвати з традицією. Як Ви тепер до цього ставитесь?
То був час протистояння і заперечення традицій. Сьогодні немає такої категоричності навіть у В. Єшкілєва, упорядника глосарійного корпусу «Малої української енциклопедії актуальної літератури». Традиція – добре тоді, коли вона є, і її можна комусь передати. А у випадку з радянською традицією – то її треба було руйнувати, бо вона була штучною. Ми з Процюком були Станіславською фрондою, яка теж була складовою Станіславського феномену. Радянський канон у літературі було зруйновано, і розпочалася боротьба за встановлення нового канону, яка ще й досі не завершилася. Канону так і не було встановлено, не визначено, що є каноном сьогодні для української літератури. І це проблема не лише літературна, а ширша, загальноукраїнська, суспільна.
Духовними орієнтирами для себе я б назвав Г. Сковороду, з письменників В. Стефаника та Гр. Тютюнника.
Нещодавно до Кіровограда приїздив ваш земляк Юрій Андрухович. Як ви оцінюєте його творчість, чи поділяєте вживання ненормативної лексики в літературі?
Мене не тішить вживання нецензурної лексики в сучасній літературі. Той же Стефаник або Шевченко були люди богемного типу, але ви не найдете вульгаризмів у їхніх творах. Вони вміли викладати свою думку без цього. Але кожен обирає свою можливість, залежить від того, яку мету переслідує письменник. Чи він хоче говорити про світ, щоб його зрозуміли, чи він хоче себе показати, як знак світу. Я не вважаю, що Л. Подерев’янський – це літератор, те, що він робить – це епатаж. Ю. Винничук – талановитий провокатор не без письменницького хисту. І вони також повинні бути в літературі – бо це стимулює думку, контраверсійно налаштовує, але це не означає, що літературних провокаторів треба зводити в ранг канону.
Щодо Юрка Андруховича – він витончений стиліст. Хто приніс в українську прозу музику, то це він – мене вражає мелодійність його фрази, симфонія тексту. Але він постійно епатує, орієнтується на молодь і кидає їм ось ці речі, що знижує художню вартість його творів. Тому я категоричний противник нецензурної лексики. Хоча, коли Сомерсету Моему закидали, що його тексти вульгарні, він відказував «Так, я вульгарний, а ви подивіться на світ!». Література мусить бути відверта і правдива. Але, як казав Гр. Тютюнник, я за правду, яка не деморалізує, а визволяє!. Це також є і моїм кредо.

 Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.info Євген Баран: «Важливим фактором розвитку держави є опертя на національний грунт»

Як ви ставитесь до діалектизмів у літературі?
Вживання діалектизмів я вітаю. Я шкодую, але в нас на Прикарпатті діалектизмів стає все менше і менше. В побуті у нас гуцули вже говорять російським суржиком, і то є проблема. Ми втрачаємо свої діалекти! Тому деякі письменники пишуть свої твори на гуцульському і покутському діалектах. Один з них – Василь Шкурган пробує повернути діалекту його панівну роль у мовленні через художній текст, що надає йому справжности, терпкости, болю. Про інтерес і увагу сьогодні до проблеми діалектів свідчить вручення цього року Шевченківської премії Петру Медянці із Закарпаття за збірку поезій «Луйтра в небо», писану закарпатським діалектом. Петро Мідянка не просто екзотист найзахіднішого терену української поезії, що накидав у неї жмені несподіваних смачно-пахучих метафор. Він системний міфологіст краю, який сфокусував нашу регіональну подрібнину в струнку і дзвінку міфологічну євангелію.
Діалекти в літературі Карпатського краю є дуже важливі. Читаючи одного із представників «Покутської трійці» Марка Черемшину я не розумію третини слів, хоча Покуття це недалеко від нас. Але діалектизми надають його новелі надзвичайної мелодійності. Треба навчитися сприймати ці тексти як переливи мелодій.
Ми заздримо вам, бо у вас пластичніше мовлення. Ви степовики, у вас і в мові відчувається степ, а ми горяни, тому мова теж часто впирається в гору. У нас рублена фраза, десь трапляються польські синтаксичні конструкції, вони більш конкретні, лаконічні, але грубші.
Що сьогодні могло б стати поштовхом до відродження держави?
Важливим фактором розвитку будь-якої держави завжди було і є опертя на національний грунт. Це не має бути замкнуте герметичне коло, але повинна бути національна основа, на якій має стояти кожна людина. Воно може бути виражено класичною формулою Шевченка: «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь!»

Олександр Ратушняк

Останні новини по темі
В Кіровограді теж протестували проти нового трудового кодексу(ФОТО)
Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua В Кіровограді теж протестували проти нового трудового кодексу(ФОТО)
Кіровоград. Молодіжний журнал "Гречка" www.gre4ka.com.ua На Кіровоградщині роздали обласні премії
На Кіровоградщині роздали обласні премії
Читайте також

Сьогодні, 26 лютого, у Кропивницькому повідомили про смерть місцевого 32-річного блогера Юрія Ворожка. На момент смерті він був на тренуванні в одному із спорткомплексів міста....

18:07, 26 Лютого, 2024

Громади Кіровоградщини повідомили про загибель воїнів-земляків на фронті.

16:57, 26 Лютого, 2024

Сьогодні, 26 лютого, на Кіровоградщині була оголошена повітряна тривога, водночас у сусідніх областях її не оголосили. Як виявилося, це через ворожий безпілотник, який виявили н...

16:46, 26 Лютого, 2024