ХIV Музичний фестиваль імені Кароля Шимановського: день другий (ФОТО)

Другий день ХIV Музичного фестивалю імені Кароля Шимановського продовжував дивувати гостями – не просто поважними, шанованими, з високими регаліями, а ще й добрими старими і новими друзями музичної громади, згуртованими навколо товариства хранителів людської пам’яті – бібліотекарів по духу і серцю.

Увага сконцентрувалася на історії однієї родини – сім’ї Черкашиних – Губаренків. Присутні мали змогу познайомитися з міні-виставкою «Терниста доля Віталія Губаренка», де зібрані друковані видання, клавіри, ноти, аудіозаписи розширили уяву про творчість одного з українських «шестидесятників», таїни феноменального таланту якого до сих пір до кінця не розгадані.

Для головної героїні вечора – Марини Черкашиної-Губаренко – доньки українського театрального режисера Романа Черкашина і актриси Юлії Фоміної, дружини Віталія Губаренка, це була подорож у дитинство, молодість, ретроспектива життя довжиною у півтори години. Офіційно – презентація книжок: мемуарів, поезій, есе, наукових досліджень. Неофіційно – музична сповідь перед друзями своєї дочки, яким вдалося свого часу розкрити непересічний і такий ранимий талант молодої харківської композиторки Ірини Губаренко. Близько тридцяти років тому випускниця консерваторії підкорила кіровоградців глибокими, символістично-філософськими піснями-романсами у власному виконанні та оперою «Солярис». Головний акцент зустрічі було зроблено саме на трагізмі світосприймання, внутрішній драмі мисткині, яка недоспівала, недолюбила, недожила, відійшовши у вічність 45-річною. У записах звучав її голос з надривним оксамитовим тембром, лунала авторська музика з театральних постановок.

Подорожжю у часі назвала Марина Романівна свій монолог вдячного свідка народження шедеврів літературного напрямку. На її очах писалися одкровення батьків «Ми – березільці. Театральні спогади-роздуми», що вже стали бестселером українського мемуарію й читані-перечитані не тільки театралознавцями, а й любителями історії театру, бо написані колоритно, яскраво і напрочуд видовищно. Це й найглибша хрестоматія по оперним фестивалям Європи, енциклопедія постановок і реконструкцій від історичних прем’єр до сучасних метаморфоз «Оперний театр у мінливому часопросторі», авторкою якої є сама пані Марина – доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського, член-кореспондент Академії мистецтв України. Третя книжка, представлена гостею – «Римський роман» – данина пам’яті дочки, збірка літературних опусів, віршів, нарисів, рецензій, драматичних творів, автором яких була композитор Ірина Губаренко. Четверта – третя за рахунком книжка віршів самої Марини Романівни «Тревоги возраста и времени» – поетичні миті, враження, споглядання.
Завдяки дбайливості й шанобливому ставленню Марини Романівни до всього творчого, що народжувалося у родині Черкашиних – Губаренків, ми маємо можливість долучитися до скарбниці внутрішнього світу унікальних, неординарних і таких вразливих, чутливих до нерозуміння творчих натур, дізнатися подробиці особистих стосунків, повчитися філософському баченню світу. Спогади і віршовані фрагменти чергувалися з гумористичними «паузами», театральними мініскетчами, оповідями анекдотичних ситуацій. Перед нами постала справжня дочка своїх театральних батьків – чудова оповідачка, в міру актриса, в міру науковиця, але така домашня, рідна, доступна своєю простотою і відкритістю.

Зв’язуючою ланкою чотирьох презентованих книжок, як чотирьох актів родинної драми під назвою Життя, є сам факт їх появи на світ у харківському науковому видавництві «Акта». На зустрічі виробничу частину проектів представляла генеральний директор Галина Федорець. У складних економічних умовах сучасної України вихід з друку творів такого роду – це подвиг з боку видавця. Тим приємніше, що існує поліграфічна інституція, що бачить потребу виробництва інтелектуальної літератури – наукових досліджень, естетичних, філософських, літературознавчих видань українською мовою, призначених для серйозного читача, здатного думати, аналізувати, мати власну точку зору.

Марина ДОЛГІХ, кандидат мистецтвознавства