Сплав Синюхою: відкриття невідомої Кіровоградщини (ФОТО)
Туристично-спортивний сплав організували кіровоградці річкою Синюха (притока Південного Бугу) 7-9 червня. Захоплююча подорож чисельної групи з 15 чоловік однією з найчистіших річок України маршрутом Новоархангельськ – Вільшанка відбулася, хоча і опинилася на межі зриву за декілька днів до старту.
Протягом триденної водної подорожі її учасники ознайомилися з місцями, де у вересні-грудні 1362 року відбулася відома історична битва на Синіх Водах (стара назва Синюхи) між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).
Окрім живописної природи, на маршруті сплаву, що склав 62 кілометри, його учасники на власні очі побачили три старих водних млини, вражаючі скелясті породи та відкрили для себе цей чудовий і живописний край, що не залишив байдужим жодного учасника.
«Ми це зробили без підтримки спонсорів, організацій та будь-кого іншого. Лише бажання та власний ентузіазм. Триденний сплав Синіми Водами 7-9 червня від Новоархангельська до Вільшанки, який організували та провели я разом із братом Дмитром та Андрієм Романчуком, відбувся незважаючи на перешкоди, – написав на своїй сторінці у Facebook спортивний оглядач «Гречки» Євген Савранський. – Спочатку за 5 днів до сплаву нам відмовили в двох байдарках, які попередньо обіцяли – за півтора місяці. Проблему з нестачею плавзасобів вирішили за день до старту. Але найбільше проблем на нашу групу очікувало під час проходження водним маршрутом: подолання декількох складних порогів за сильної течії та обноси далися важко і, я переконаний, запам’ятаються усім учасникам надовго. Ми відбулися лише одним пробоєм у моєму човні, який негайно і заклеїли. Але врешті-решт, докладені зусилля були варті тих емоцій і вражень, що пережили 13 туристів, які вперше в житті взяли до рук весла. Група, яка складалася переважно з киян, однієї чернівчанки, молодої пари з Борисполя та декількох кіровоградців, відкрила для себе Україну, яку вони раніше могли бачити лише по телевізору та в інтернеті. Незаймані куточки дикої природи, їхня неймовірна краса, старовинні водні млини, яких в Україні лишилося не так багато, змусили по-іншому подивитися учасників сплаву на Кіровоградщину. Але поряд із красою протягом всього маршруту на нас чатувала небезпека. Природа не пробачає легковажності та безпечності. Там, вдалині від цивілізації, де на маршруті лише інколи трапляються поодинокі села, ми були її гості. Не обов’язково шукати відпочинок вже в окупованому Криму чи за кордоном. Україна, зокрема і Кіровоградщина багата та приваблива своїми місцями, головне – прагнути познайомитися з ними та популяризувати їх.
А ще наш сплав може претендувати на рекорд найчисельнішої групи, яка одночасно проходила Синюхою – нас було 15. Дотепер маю інформацію про групу з 12 студентів Кіровоградського державного педагогічного університету, які декілька років тому пройшла цим маршрутом.
-Україна завжди була муром Європи. Захищала її від кочівників, Золотої Орди, що доводить битва на Синіх Водах, звідки ми розпочали наш сплав, згодом від турецької навали. Зараз ми є муром для Європи від путінської Орди. Саме тому з нами був національний прапор і прапор Євросоюзу, який пройшов Євромайдан. Вони мали символічне значення в нашому сплаві, зважаючи на ті події, що зараз відбуваються на Сході України, – зазначив Андрій Романчук.
«Сині Води – джерело вічної енергії. Активний відпочинок на Синіх Водах Кіровоградщини, байдарки, весла, кріпотура, емоції, неймовірні пейзажі, рівновага думок, друзі, нові знайомі – відкрили в мені ЛЮБОВ до України і пробудили Бажання жити недарма», – поділилася своїми враженнями учасниця подорожі чернівчанка Тетяна Кирнадз.
Фото – Тетяна Кирнадз
