У Кіровограді неврівноважений даішник погрожував жінкам

“Ситуація не з приємних сталася ввечері 4-го липня 2013 року в Кіровограді.

Зібралися на свіжому повітрі співробітники нашої організації та члени ініціативної групи, купили на заправці каву, чай, морозиво. Сидимо собі, спілкуємося, дивимося, як машини проїжджають повз, нікого не чіпаємо. Тут зупиняється машина у 5-10 метрах від нас, ну зупинилася і ладно, сидимо далі, жартуємо, сміємося і раптом машина дає задній хід і з відкритого вікна авто, а в машині сидять двоє, до нас починають грубити типу, чого ми «ржем », чого ми обнюхались: “Поїхали з нами – у нас є півпачки порошку, понюхаємо разом”.

Ми звісно відповіли, що нікуди з ними не поїдемо…

Раптом з машини вибігає водій і мчить до нас, з розмаху моїй подрузі дає спочатку запотиличник, а потім – в обличчя рукою, вона ледве втрималась на ногах. Тоді чоловік кидається на мене і хоче зарядити кулаком, але на щастя моє і моєї майбутньої дитини, оскільки я вагітна і животик не маленький вже, між нами схоплюється інша співробітниця і перешкоджає йому завдати сильного удару. Водій встигає тільки злегка штовхнути мене в плече. З машини вилітає його друг і починає кричати, що він мент і що його підлеглі нас «кришують» … Що він зараз зателефонує у відділ і нас заберуть, складуть протоколи і що нам взагалі буде непереливки. Я відійшла від них на безпечну відстань і набираю 102, повідомляю що відбувається, кажу, що: нападають, вагітна і що один з нападників говорить, що він співробітник міліції, прошу якнайшвидше надіслати наряд.

Патрульний наряд міліції батальйону внутрішніх військ у складі із двох чоловік прибіг до нас досить швидко, їх територія патрулювання поруч. Патрульні починають виконувати свої обов’язки, у нападників запитують ПІБ, у нас що сталося, а цим двом героям все не йметься, прямо в присутності патрульних починають далі на нас кидатися, дякую патрульним, встають і прикривають нас від нападників своїми спинами. Події розвиваються бурхливо, то той, що кричав, що він «мент» починає комусь телефонувати, зі словами: зараз приїдуть і вам тут буде, ми пишемо пояснення, патрульні розмовляють з нападниками, відгороджують їх від нас …

Тут під’їхала група підтримки нападників, спочатку один на Тойоті, підійшов до мене і каже, що якщо не заберу заяву, то завтра з нами будуть розмовляти по-іншому. Потім під’їхав джип і водій поспілкувавшись з “героями” підійшов до нас і почав говорити: що він дядько одного з нападників, колишній співробітник міліції, зараз на пенсії, що цей охламон більше так не буде, що просить щоб ми не писали заяву. Але ми відмовили у його прохання і заявили, що писати заяви будемо однозначно, що ми турбуємося не лише за свої долі, але і долями інших жінок, а тим більше якщо його племінник співробітник міліції, то таким не місце в лавах міліції, що наявність погони НЕ дають ніякого права порушувати закон, ображати і застосовувати фізичну силу до людей, навіть якщо на даний момент він не за формою одягнений.

Ця неприємна ситуація виникла орієнтовно о 21.04, дзвінок на 102 був здійснений в 21.07, наряд прийшов у 21.13. В Міськвідділ міліції ми добиралися самостійно на таксі, оськільки в автівці, що приїхала за викликом патрульних, не знайшлося для нас місця і нам запропонували проїхати в машині нападників. Ми категорично відмовилися.

У Міськвідділ ми потрапили близько 23.00, поки у нас почали приймати заяви, було 04.07.13, а закінчили ми вже 05.07.13, наші свідки вони ж наші співробітниці, які були безпосередньо на місці події, поїхали додому, а нас попросили ще затриматися.

Ближче до 02.00 години ночі / ранку приїхали ті, кого ми чекали. Новоприбулі виявилися співробітники ДАІ, а саме – керівництво обласного ДАІ. З’ясувалося, що той, що кричав, що він “мент”, виявився співробітником ДАІ.

Нас спитали, що ми хочемо щоб вони з ним зробили … дивне питання звичайно, ми сказали, що такому як він не місце в лавах міліції, сказали і про те, що турбуємося, щоб він не помстився. Нас із співробітницею, яку безпосередньо вдарив один з нападників, відвезли по домівках на службовому авто ДАІ.

На ранок мені подзвонили з ДАІ і запитали про можливість зі мною зустрітися, домовилися про зустріч у нас на офісі.

Приїхали: заступник начальника обласного ДАІ і ще двоє співробітників. Діалог у нас вийшов досить дружній, нам (я була з співробітницею, яка закрила мене від нападника) повідомили, що на цього горе – співробітника вже підготовлені документи на звільнення за злісне порушення службових обов’язків. Але з даної ситуації вони мало, що можуть зробити, адже за те, що він грубіянив, максимум, що вони можуть зробити – оголосити догану. А той що кидався з кулаками – цивільний і ним займуться правоохоронні органи.

Я попросила, щоб мене тримали в курсі просування справи, вірніше що я не залишу без уваги розвиток подій.

06.07.13 мені подзвонили знову з ДАІ і сказали що, начальник ДАІ дав доручення особисто зв’язатися зі мною і надати для ознайомлення виписку з наказу про звільнення старшого лейтенанта ДАІ.

07.07.13 я ознайомилася з випискою, сфотографувати мені її не дозволили посилаючись на те, що це внутрішня документація, але попросили написати заяву на ім’я генерала-майора УМВС у Кіровоградській області Пожидаєва К.М. про те, що до колишнього співробітника ДАІ за даним фактом претензій я не маю …

Начебто, звільнили, начебто, погонами більше не зможе прикриватися, але щось мені не давало спокою і ось воно. Те що турбувало …

Дзвінок від співробітниці / подруги, вона з родиною і друзями була на озері в с.Катеринівка. Вона розповіла, що поруч з їх комапанією відпочивав той самий колишній співробітник ДАІ. Подруга чула, як той розповідав своїм друзям про те, що трапилося. Ті у відповідь підколювали, що двоє чоловіків не змогли впоратися з бабами, ну і всяке таке …

А коли моя подруга вже поверталися додому, на виїзді з Катеринівки компанія екс-даішника,  з битами в руках ганяли людей, дівчат і хлопців. Люди кричали про допомогу, а інші боялися заступитися, очевидно боялися за своє життя …”

Жах, і в мене тепер дуже велике побоювання за долі дівчат, з якими наша організація працює, які знаходяться на місці того інценденту, який стався з нами 04.07.13.“