Легалізація роботи фрілансерів: що означає договір з нефіксованим робочим часом
В Україні ухвалили закон, який регулює трудові відносини для працівників з нефіксованим робочим часом. Проєкт зареєстрували ще у лютому 2021 року під час карантинних обмежень, щоб адаптувати трудове законодавство до віддаленої форми роботи.
Чому змінили трудове законодавство
Законопрєкт щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості був зареєстрований ще 25 лютого 2021 року. Тоді через карантинні обмеження частина працівників були змушені працювати віддалено. Водночас за українськими законами договір про виконання роботи передбачав, що працівник зобов’язаний дотримуватися певного графіку безперервного виконання роботи, бути присутнім на робочому місці.
Також трудове законодавство України було незручним для офіційного оформлення роботи над короткими проєктами, через що фрілансери працювали часто не офіційно і без сплати податків.
«Майже всі особи, чиї послуги потрібні не регулярно, працюють неофіційно та без жодних соціально-трудових гарантій через відсутність правового регулювання нестандартних форм зайнятості», – йдеться у пояснювальній записці.
Вже 18 липня 2022 року цей закон підтримали 269 народних депутатів, а 19 липня його направили на підпис президенту.
Трудові умови для фрілансерів
Згідно з ухваленими змінами, у трудовому договорі визначаються способи та строки повідомлення працівника про наявність роботи, його відповіді про готовність її виконати. Також мають бути обумовлені інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Кількість договорів із нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% від усіх трудових договорів, ним підписаних. Працівник же може поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і мати при цьому базові соціальні гарантії – лікарняні, відпустки, достатній рівень зарплати тощо.
При цьому зарплата виплачується за фактично відпрацьований час. Якщо фрілансер протягом календарного місяця виконуватиме роботу менше 8 годин, йому мають виплатити зарплату не меншу, ніж за восьмигодинний робочий час. Водночас працівник може відмовитися, якщо від нього вимагатимуть роботу поза межами базових днів та годин або якщо про наявність роботи його повідомлять із порушенням строків, визначених трудовим договором.
«Наслідком легалізації трудових відносин фрілансерів та осіб, які виконують нерегулярну роботу, стане зростання офіційної зайнятості населення. Офіційно оформлений працівник користується усіма передбаченими законодавством про працю правами та гарантіями», – зазначають ініціатори закону.
