Основні тези із першої у 2016 прес-конференції Петра Порошенка
Перша у 2016 році прес-конференція глави української держави викликала суперечливі почуття. З одного боку, Петро Порошенко випромінював упевненість і оптимізм. З іншого, – безперестанку «тикав» більш молодим журналістам і журналісткам. Не здивуюся, якщо на наступній великій зустрічі з представниками ЗМІ всюдисуща Соня Кошкіна з видання «Лівий Берег», приміром, скаже національному лідерові: «Гаразд, Петю!». Схожа ситуація в Росії вже була з журналісткою Марією Солов’єнко. На пропозицію Путіна: «Маш, садітєсь пожалуйста!» головний редактор часопису «Народное вече» відповіла: «Спасібо, Вова!».
З примітних деталей варто відзначити обіцянку Президентом семитисячної зарплати воїнам-захисникам Вітчизни. Тим, хто на передовій, крім цієї суми будуть щомісяця додавати ще по три мінімальних зарплати. Позаторік, пам’ятається, в ході передвиборних турів кандидат у президенти Порошенко говорив про дещо інші цифри: про тисячу гривень щодень. Кожному.
У порівнянні з горе-попередником Віктором Януковичем, чиїм пріоритетом нібито було капітальне будівництво (ймовірно тому що там легше списувати велетенські кошти), Петро Порошенко зробив акцент на АПК, енергозбереженні та IT-галузі. Для України важливі також інвестиції в ядерні технології. Натомість металургія тимчасово відійшла на другий план.
Натякнувши на намір засекретити ряд своїх зустрічей зі знаковими фігурами – як українськими, так і іноземними – Порошенко підтвердив факт зустрічі в Києві з представниками Тристоронньої контактної групи (включаючи колишнього спікера Держдуми Російської Федерації Бориса Гризлова) напередодні зустрічі в Мінську, щоб “підкреслити незмінність української позиції”. Глава української держави нагадав, що офіційний Київ вимагає чіткого визначення дат виконання Мінських угод. “Ключовим елементом для нас як елемент безпеки є відновлення державного контролю над неконтрольованою ділянкою Державного кордону України”, – резюмував він.
Президент України схвалив енергетичну і продовольчу блокаду Криму. «Наша тактика на Донбасі та в Криму різна. І терміни повернення Донбасу та Криму різні, – сказав він. – Коли ми говоримо, що блокада Криму на сьогоднішній день забезпечується цивільними активістами, то повинні визнати, що вони роблять свою дуже важливу справу. Я регулярно зустрічаюся з представниками кримськотатарського народу – з главою Меджлісу, і з Мустафою Джемілєвим, і з іншими активістами не лише для того, щоб підтримати, а для того, щоб скоординувати дії. Тому уряд прийняв рішення заборонити рух вантажного транспорту».
У той же час Президент заявив, що не дозволить, аби будь-хто «прикриваючись позитивною і ефективною діяльністю активістів, встановлював самостійно пости, обшукував і грабував людей – українських священиків, жінок, дітей».
«Повинен бути порядок. Вантажний рух закрито? Закрито. Залізничний рух закрито? Закрито. І не тому, що хто-небудь хоче, щоб кому-небудь було погано. Друзі мої, оформіть правильно документи!», – звернувся глава держави до нинішньої влади півострова, додавши, що готовий підписати угоди, в яких буде вказано, що Крим – це територія України: «Або ми працюємо за договорами, в яких написано, що Крим – це Україна, або електроенергію ми поставляти не будемо. Це наша позиція».
Менш ніж за добу до київської прес-конференції у Вашингтоні в Національному фонді на підтримку демократії гаряче обговорювали, як розвивати медіа в Східній Європі і, зокрема, в Україні. Коментуючи «Голосу Америки» знакову подію, заступник директора IREX Леон Морс висловив побажання з приводу рішучої відмови Порошенка від побудованої їм величезної бізнес-імперії. Таке рішення, в разі його прийняття, Морс назвав би «сміливим демократичним кроком».
Очевидно, меседж був почутий.
Посперечавшись трохи з ведучою «Громадського ТБ» Христиною Бондаренко (до якої Президент звертався на «ти» і не інакше як «Христя») щодо своєї удаваної боротьби з українським олігархатом та щодо рейтингу окремих телеканалів, Петро Порошенко оголосив: свою кондитерську компанію Roshen він передав так званому «сліпому трасту».
«Я підписав договір про передачу моєї частки в Roshen в незалежний траст, який заснований на моделі blind trust, – з неприхованою усмішкою пояснив наш доволі заможний співгромадянин. – Згідно провідним міжнародним стандартам, у повній відповідності з законодавством України. Що передбачає цей траст? Перше: на весь час моєї каденції як президента ні я, ні хтось інший не може цей договір розірвати. Друге: за цим договором жоден мій підпис або вказівка не має ніякої юридичної сили. Третє: у якості управління цього трасту призначений респектабельний іноземний банк, який буде володіти, контролювати і управляти активами».
Порошенко нагадав, що стандарти «сліпого трасту» використовуються американськими і європейськими політиками в аналогічних ситуаціях. За його словами, це єдиний інструмент для усунення конфлікту інтересів, крім того, «сліпий траст» має повноваження на продаж корпорації, якщо знайде достойного покупця.
Якщо перекласти сказане Петром Олексійовичем з вітіюватої на просту мову – «продавати» корпорацію Roshen він насправді може ще 4 роки. Вдасться успішна угода – думатиме, чи продавати належний йому на 99 відсотків «Перший Інвестиційний банк».
Безкоштовної медицини, за-Порошенком, в країні з часом не буде; що прийде їй на зміну, Президент не сказав. А варто було б – враховуючи, що третина українських сімей нині не в змозі вижити без субсидій.
Олег БАЗАК
Фото з сайту “Кореспондент”
