Від одягу для гімнастики до військового: як кропивничанка масштабувала бізнес під час війни 

Рішення почати своє 

Віра тривалий час працювала держслужбовицею. Зважаючи на мінімальну зарплату та графік роботи, жінка зрозуміла, що ця робота її цілковито виснажує і почала задумуватись про те, щоб спробувати відкрити власну справу. 

«Донька професійно займалась гімнастикою. Вона маленька і худенька, мені складно було знайти їй одяг, а я хотіла заохотити її, щоб вона з задоволенням ходила на тренування. Купила тканину, а вдома на швейній машинці сама пошила їй тренувальний комплект, який дуже всім сподобався. Згодом почали надходити замовлення від батьків інших дітей», — згадує кропивничанка. 

У той час не мала освіти швачки, але завжди мріяла шити. У тітки чоловіка, яка працювала головною технологинею на фабриці «Україна», вдома було багато книжок по швейній справі, які Віра попросила почитати. 

«Під кінець 2019 року закупила якісну тканину, шила на замовлення одяг для тренувань. Коли замовили сім комплектів, я зрозуміла, що потрібно розширюватись: тому зареєструвалась як підприємець, орендувала приміщення, взяла на роботу двох швачок і започаткувала власний бренд «forme», — зазначила Віра Дудник. 

Тренувальні костюми “forme”

Згодом вона пройшла швейні курси, закупила техніку, рулони тканини. Тоді отримала перше замовлення для сотні спортсменок, які поїхали на всеукраїнське змагання. Після цього формою зацікавились інші тренерки і почали надходити додаткові замовлення. 

«Все йшло чудово, наші тренувальні комплекти “forme” розліталась по всьому світу. Тренерки з Кропивницького, здобувши майстра спорту, почали працювати за кордоном, рекламувати нас, а звідти робили замовлення для своїх команд. Ми вже підписували контракти про співпрацю зі спортивними клубами з Польщі, Німеччини, Америки, Австрії й навіть Китаєм», — зазначила кропивничанка. 

Також, за її словами, оптові магазини з брендом «forme» є у Кропивницькому, Хмельницькому і навіть в Болгарії.

Перша зупинка бізнесу і повномасштабне вторгнення

Коли був ковід, була перша зупинка бізнесу. Замовлень майже не було, і виробництво спрямували на відшив медичних масок.

«Під час ковіду ми думали, це найгірше, що могло з нами трапитись всі уникали скупчення, зменшилась кількість замовлень. Ми почали шити маски й це врятувало нас від краху, бо оплату за оренду та податки ніхто не скасовував. Через деякий час наші замовлення на комплекти повернулись і ми думали, що все гірше позаду, але ми помилялись», — зазначила підприємиця. 

24 лютого о 4-й ранку чоловіка Віри викликали на роботу. Він долучився до захисту країни, а дружині сказав їхати з міста. За словами жінки, на той момент, на виробництві вже працювали 12 швачок. 

«Мені потрібно було щось говорити підлеглим, о 7-ій ранку я написала в робочу групу, що ніхто на роботу не виходить, війна… і як надалі працюватимемо, я триматиму в курсі», — зазначила Віра Дудник.

Вона разом з дітьми виїхала в село на тиждень, але коли почали утворювати військові територіальні оборони, жінка не могла лишитись осторонь.

«Телефонували волонтери з питаннями чи шиємо ми підгрузки, плитоноски, аптечки. Тоді мені це здавалось чимось нереальним, адже ми шили одяг для дітей, рожевий, миленький… В інтернеті нам вдалось знайти потрібні лекала і ми спрямували свій ресурс на те, щоб шити військове спорядження», — згадує кропивничанка. 

Колектив намагався бути максимально корисним, доєднувались кропивничани і вимушені переселенці. Складська тканина вся пішла на балаклави, термобілизну, шапки. 

За словами Віри, по всій країні знаходили залишки тканин, небайдужі зносили до майстерні, відшивали підгрузки, підсумки, військову форму, аптечки і все, що просили. 

Масштабування бізнесу 

За наявності швейного цеху, аби забезпечити відшив спецодягу, який відповідав стандартам, жінка вирішила масштабувати свій бізнес. Чоловік, який нині захищає країну, підтримав її прагнення. 

В середині 2022 року підприємство мало близько двадцяти майстринь, але техніки бракувало: потрібна була двоголкова промислова машина та інше. 

«Я почала шукати тендерні державні замовлення. З тих пір і до сьогодні 80% швачок шиє військове спорядження. Державні відшиви дуже низькооплачувані, а спецтехніка дороговартісна. Тому, оскільки чоловік має статус учасника АТО, ми скористались урядовою програмою “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей», — зазначила кропивничанка. 

Жінка подала заявку, розробила свій бізнес-план через портал «Дія», пройшла перевірку своєї ділової репутації, захистила ідею перед представниками Кіровоградського обласного центру зайнятості. Отримавши позитивне рішення про надання гранту, жінка отримала співфінансування 500 тисяч гривень від держави. 

Так вдалося придбати швейні промислові машинки, розкрійне промислове обладнання, спецмашину циклічного стіжка, поясну, окантовочну машину та двоголкову машинки.

«Сама я б не потягнула придбати цю техніку. З її допомогою розширюється діапазон того, що вдасться відшивати. Також додаткова техніка – це створення робочих місць. Ми розширились, відповідно відкрили додатковий цех, зараз на стадії оформлення чотирьох робітників та початку відшиву нових замовлень за договорами субпідряду для силових структур. Працюємо прозоро, за четвертий квартал ми сплатили понад 100 тисяч гривень податку» — уточнила підприємиця.

Плани на майбутнє 

Через майже пів року після початку повномасштабної війни замовлення на тренувальні комплекти і решту брендованого одягу поступово почали повертатись. 

«Паралельно працюємо над розширенням лінійок «forme», прагнемо розвивати цю нішу, створюємо якісні речі для дітей і дорослих, але направити всі сили на бренд не можу, бо відшив військового – це наш соціальний внесок, ми продовжуємо відшивати волонтерам безкоштовно і аптечки, і білизну, і  все, про що нас, власне, просять», — зазначила підприємиця. 

Також жінка спланувала робочі відрядження в Туреччину та Італію. 

«Прагну в Туреччині налагодити виробництво одягу “forme”, є потреба у в’язаних комбінезонах для тренувань в холодних залах. Для цього потрібні спеціальні станки, тому виробництво в Україні дороге. Хочу спробувати і розширити свій асортимент», — уточнила Віра. 

За її словами, від клієнтів є запит не тільки спортивного одягу. Питають також про джинси, флісові костюми, сорочки, піджаки, вишиванки. До речі, вишивальна машинка в майстерні є. 

«Патріотичні костюми з елементами вишивки в нас є, будемо розвиватись в цьому напрямку», —підсумувала Віра Дудник. 

«Гречка» раніше повідомляла про те, як за допомогою гранту у селі Федорівка місцева мешканка Марина Дейкун висадила лавандове поле як туристичну локацію і створила свій Instagram-магазин. А також мешканка села Калинівка Любов Кличко відкрила крафтову сироварню «Молочна майстерня».