Наші голоси нічого не варті?
Ми ніхто. Наші голоси нічого не варті. Принаймні так вважає Партія регіонів.
Закородон в шоці від українських виборів 2012, а наші ЗМІ щось невнятно белькочать про якусь там затримку в підрахунках голосів. Щоб по справньому ж зрозуміти що відбувається за закритими дверима на виборчих дільницях, достатньо вийти на вулицю і поговорити з сусідами, колегам та друзями. А говорять вони всі страшні речі, які не просто обурюють, від яких просто хочеться вийти на площу Кірова і закричати: «Схаменіться, скільки можна зашивати собі рот безплатною гречкою, картоплею та мізерними подачками влади»
А почалося все після підбиття підсумків виборів у Кіровоградській області, де виявилося що регіонали пасуть задніх, що явно не входило в їхні плани. І надумала вся «блакитна братія» здобувати собі лідерство погрозами та залякуванням народу. Вказівки з гори були такі: «Робити що-небудь, але Партія регіонів повинна бути попереду. Інакше полетять голівоньки всіх начальників та начальничків» Виборча комісія на чолі з правоохоронними органами почала діяти: враховувати тільки ті голоси які потрібно, всі інші бюлетні визнавати як неправильно оформленними. Після простих махінацій, докази злочину спокійнесенько спалити за околицями міста, і все це відбувається, знову ж таки, з міліцією… Ці вибори – суцільна показуха, а вся прозрість – шита білими нитками. Одна жіночка яка працювала на виборчій дільниці в Кіровограді казала, що взагалі на вибори на брала окуляри, вони там все одно не потрібні. Більшість бюлетнів все одно вивезуть у мішках подалі і знищать. Результати будуть такими, як скаже теперішня влада.
Складання списків виборців взагалі окрема історія. Наприклад, у Помічній, коли розносили запрошення, виявилося що половина голосувальників вже давно перебувають «на тому світі». Виникає питання за що платить гроші цим людям держава, які використовують данні ще з часів царя Гороха?
Ось і ще один випадок, який трапився в тій же Помічній: жінці принесли запрошення на сина, який помер п`ять років тому!!! Ви уявляєте її реакцію?! За таке потрібно до суду подавати, не тільки за халатність робітників, а й за травмування психіки людини.
Мене взагалі в списки так і не внесли, хоча мені вже 23 роки. Я навчаюсь в іншому місті, і не маю змогу бігати по всіх інстанціях та доводити всім, що маю право голосу. По телефону мені сказали, що потрібно подавати до суду, аби списки були відкореговані. Виходить я маю витрачати свої гроші та час, аби мене визнали як існуючого виборця. От вам і парадокс хочеш голосувати – плати гроші.
Така плачевна ситуація – знецінення вартості народної думки, вимагає певних та рішучих дій. Тому прошу всіх не піддаватись пригнобленню власної гідності та задуматисть над тим, що ж буде далі!?
Грейнис Маргарита
