Олександр Ратушняк: «Прикро, що кіровоградців знову ошукано»
Оскільки я підтримав Андрія Табалова після виборів і приєднався до його Громадської організації «Кіровоград – моє рідне місто», то до мене звертаються представники ЗМІ за коментарями. Тому вважаю необхідним викласти тут свою позицію щодо ситуації, що склалася у перший день роботи ВР нового скликання.
Перед виборами я не знімався на користь А. Табалова, бо вважав (і вважаю), що бізнесу не місце в політиці! Втім, приєднався до протестних акцій після виборів, щоб відстояти волевиявлення кіровоградців, яке О. Шаталов хотів скасувати через позови в суд. Я сприйняв Андрія як молодого і перспективного політика нового покоління, що здобув європейську освіту, який прагне привнести в український політикум якщо не традиції європейського парламентаризму, то принаймні свіжий погляд, нове бачення ситуації. Мені імпонувала його не заїжджена риторика, що лунає з уст досвідчених політиків, а ентузіазм і конструктив. Напевне, тоді він був щирим у своїх виступах на прес-конференціях і зустрічах з громадськістю. Тому не можу сказати, що ми в ньому помилилися. Скоріш за все помилився він, а не ми! Але ця помилка коштуватиме йому кар’єри політика, якщо не більше. Зрадників не любить ніхто.
Сьогодні до парламенту прийшли нові політичні сили, які не мали в своїх лавах «тушок» (у першу чергу це «Свобода»), і які мають рішучий намір припинити такі ганебні явища для українського парламенту, як «тушкування» і «кнопкодавство». У перший же день роботи ВР нового скликання обидві ці язви випливли нагору, і в обох випадках згадуються прізвища наших антигероїв Табалових: По-перше, відмова вступити у фракцію «Батьківщини» розцінюється мною як намагання вести свою політичну гру (читай – торги) в парламенті. По-друге, «Свободівці» їх виштовхали із зали, але картки проголосували і без них (регіонали за старою звичкою продовжують збирати картки для «піаністів»?!).
Вважаю, що в ситуації, яка склалася для Андрія Табалова є єдиний вихід, щоб зберегти, якщо не обличчя, то хоча б свою гідність – треба скласти депутатські повноваження і піти геть! Інакше його просто не зрозуміють! Уже не має значення, що він скаже, і як прокоментує ці події. Тут важать не слова, а вчинки! Те, що Андрій Табалов уміє говорити і запевняти, ми переконалися, ну хоча б три дні тому, в п’ятницю 7 грудня, коли він був гостем громадсько-політичного клубу «Перевесло». На моє пряме запитання: «Чи стане Андрій Табалов “тушкою”?», він впевнено і однозначно відповів: «Ні, цього не буде! Це я вам обіцяю!». Свідками цього були до півсотні громадян, присутніх на «Перевеслі». Та не лише їх він зрадив, а ще 28 783 кіровоградця, які за нього проголосували.
Я не жалкую, що вийшов на захист волевиявлення кіровоградців! Шкодую лише за тим, що їхній обранець виявився не гідним цієї довіри. Мені прикро, що їх знову ошукано. Уже вкотре.
Олександр Ратушняк,
екс-кандидат в народні депутати України по одномандатному 99-му виборчому округу