УПЦ Московського Патріархату про події в Новоархангельську

Традиційно УПЦ Київського Патріархату тут називають розкольниками. Цитуємо: ” Для початку слід уточнити, що у недільні дні в цьому храмі з тих самих 300 «вірних» збирається десято-півтора прихожан, у свята – до 20-25 чололвік. Отже, хто і звідки ці 300 парафіян – загадка, відповідь на яку знає лише «єпископ» Марк (Левків). Це нагадує безсмертну поему М. В. Гоголя «Мертві душі», герой якої Чичиков хоче різко «підняти» демографічну ситуацію в Херсонській губерні, а насправді переслідує матеріальну вигоду.
По-друге, усім цивілізованим мешканцям України відомо, що Українська Православна Церква з жовтня 1990 року є незалежною і самостійною в своєму управлінні і будь-якої адміністративної і фінансової підлеглості Московській Патріархії не існує. Ці слова належать патріарху Московському і всієї Русі Олексію II , який за життя наголосив, що Московська Патріархія не має жодних претензій на будь-яке церковне майно Української Православної Церкви.
Тепер придивимося пильніше… Хто ж волає про «злодіяння» і так зване рейдерське захоплення Свято-Володимирівського храму в смт Новоархангельськ? Це ті, хто ухилився в розкол, який очолює позбавлений сану та відлучений від Церкви Філарет Денисенко. Це ті, кому мало віри, але у кого багато слів, захоплені православні храми і сотні обманутих мирян. Одним з них є колишній протоієрей, настоятель Свято-Михайлівської церкви міста Новоархангельська, а нині позбавлений сану Ілля Сович.
Цей «священнослужитель» кількаразово міняв свою церковну орієнтацію. Тобто переходив то до філаретівців у розкол, то повертався назад в канонічну Церкву, де отримав священний сан. […]
Важливо також і те, що в смт. Новоархангельск проживає понад 7 тисяч громадян, які бажають бути наслідниками віри своїх батьків і молитися в православному храмі, а не їхати до сусідніх селищ, минаючи храм, збудований для людей. Обманом діяв той самий лукавий Ілля Сович, котрий у 2004 році свідомо перетягував парафіян до розкольницького угрупування, як це бувало на батьківщині пана Іллі Совича – на Галичині. Цікаво відмітити, як тепер Ілля Сович може дивитися своїм послідовникам у вічі, якщо у 2004 році він привселюдно поклявся із покаянням повернутися до Матері Церкви і обізвав своїх прихильників розкольниками.
Ми ні в чому не хочемо їх звинувачувати. Сподіваємося, що вони у всьому розберуться. Тільки хочемо від імені засновників розвіяти плітки і неправдиву інформацію «про упереджене ставлення та можливу змову» керівництва області з представниками канонічної УПЦ щодо так званого рейдерського захоплення храму, як пишуть в Інтернеті скуті однією брехнею прибічники Філарета.
Храм будувався українськими православними християнами для збереження і зміцнення православної віри – віри наших славних предків на честь князя Володимира, який цією вірою і з’єднав землі в єдину державу. І ми не хочемо, щоб через цей храм проходив злісний і темний дух розколу, який 1992 р. розпалив братоненависну війну і з собою приніс сльози і смуток на нашу Українську землю.”

Повний текст заяви можна читати тут