Де Тимошенко сильніша – на волі чи за гратами?

Закордонна радіостанція зуміла узяти в Брюсселі невеличке інтерв’ю з донькою колишнього прем’єр-міністра України, а ще попросила прокоментувати деякі з його деталей українського політолога Юрія Рубана. Якщо читачі нашого Інтернет-порталу з якихось причин не встигли включити власні радіоприймачі о 6-й годині за київським часом, вони мають можливість дізнатись про зміст щойно згаданого радіопересилання.

Євгенія Тимошенко:
– Я зустрічалася з головою Європейського комітету з протидії тортурам та жорстокому принижуючому людську гідність поводженню, я зустрічалась із Генсеком Ради Європи Турнбйорном Ягландом, з президентом Парламентської асамблеї Ради Європи Жаном-Клодом Міньйоном. Розповіла про критичну ситуацію, що зараз склалася з порушенням прав моєї матері у місці, де вона зараз перебуває, про недопущення представників захисту до неї, в тому числі й під час вручення якогось «повідомлення про підозру» (це не є законним без присутності адвоката).

Я почула досить позитивну відповідь і від Генсека, і від Міньйона. Звісно, вони були шоковані різким погіршенням ситуації з її (Юлії Тимошенко – авт.) правами, порушенням законів у справі проти неї. Зараз готуються скоординовані дії, як особистісні, так і міждержавні, з цього приводу. Маю сподівання на те, що така підтримка незабаром буде надана.

Ці знущання над нею, – і фізичні, і морально-психологічні – тривають вже півтора роки, з моменту коли моя мама була незаконно заарештована. Її стан погіршується. Природно, ті люди з числа опонентів, котрі не хочуть бачити Юлію Тимошенко на президентських виборах 2015 року, прагнуть її «вичавити» з суспільного життя, ізолювати. Маю на увазі і найвищих керівників держави, і тих людей, хто, слідуючи їхнім вказівкам, віддають відповідні накази підлеглим: Генпрокурора України, керівництво Пенітенціарної служби.

Коли у зв’язку з висуненням нових звинувачень проти моєї мами порушення її прав почастішали, стало зрозумілим: влада мріє протримати її за гратами щонайменше до виборів-2015, позаяк Юлія Тимошенко на виборах президента країни є головним опонентом влади.

7 грудня Об’єднана опозиція «Батьківщина» висунула мою маму як єдиного кандидата у президенти України. Я думаю, що її місія політична продовжиться і нині весь демократичний світ, міжнародна спільнота докладатимуть максимальних зусиль задля того аби це сталося. Всі вважають її тюремне ув’язнення політично вмотивованим.
Коментар експерта
Історик, колишній директор Інституту стратегічних досліджень при Президентові України Юрій Рубан:
– Втрати від тримання Тимошенко в місцях позбавлення волі дуже й дуже високі. Ті, хто в нинішній владі сподівалися на забуття імені цього політдіяча, на те, що міжнародне співтовариство якось «розміняє» це ув’язнення на певні преференції, схоже, зневірюються в своїй правоті.

У теперішнього сплеску інтересу до Тимошенко є передісторія. Владі не вдалося переконати, як мінімум, половину України у тому, що Тимошенко скоювала кримінальні злочини. Більш-менш вдалось хіба що переконати людей в тому, що подібні злочини не скоювали «інші люди». Західні партнери називають це «вибірковим правосуддям» і вимагають звільнення пані Тимошенко. До речі, це унікальний випадок, коли позиція західних партнерів, тобто Євросоюзу та США, повністю збігається з позицією Росії…

Для того ж, аби громадяни України повірили у причетність Тимошенко до вбивства, яке трапилося 16 років тому, потрібно, в моєму розумінні, мати дуже сильні свідчення. Наразі ми не знаємо, що це за свідчення. Прокуратура нагадує про таємницю слідства, мовляв, вона «викласть козирі» лише в залі суду. Подейкують про якісь платіжки, які певні офшорні фірми скеровували одна одній. Проте мені невідомо, чи написано у цих платіжках (бажано великими літерами), ніби ось ця сума призначається банді Кушніра за вбивство того й того…
– На ваш погляд, коли опиниться на свободі лідер української опозиції?

– Україна нині має риси політично розділеної країни. У такій країні говорити про те, що можливе правосуддя, що в це правосуддя повірять громадяни, є дуже складним. Будь-яке рішення суду політично буде пояснюватись як перемога однієї або іншої сторони. Гадаю, що Україні потрібно подолати іще дуже довгий шлях до того, щоб наше правосуддя сприймалося громадянами як справді незалежний суд.

В моєму розумінні суд над найвищою посадовою особою у будь-якій державі – це великий виклик системі правосуддя. Якби влада дійсно бажала провести такий процес і справді мала на меті переконати громадян, для початку їй, як мінімум, потрібно було б здійснити певні реформи у системі судочинства. Аби показати, що вона політично забезпечить бодай мінімальні кроки до незалежності правосуддя.

Нічого такого, звісно, не було зроблено. 

Тому в головах більшості українців (так само як і у зарубіжних партнерів) панує думка: ось, мовляв, знов ідемо на повторення подій літа 2011 року. Знову буде суд, знову одні казатимуть, що незалежно від змісту процесу він виконує політичне замовлення. І ми знов посилимо розкол у країні, який у нас і без цього достатньо глибокий.
– Де Тимошенко сильніша зараз – у тюрмі чи на свободі?

– Звісно, перебуваючи у в’язниці, Тимошенко втрачає свій вплив на політичну силу, що носить її ім’я. Юлія Тимошенко не є політичним типом на кшталт Антоніо Грамші, котрий у схожій життєвій ситуації писав складні політичні роботи з політичної філософії. Юлія Володимирівна – дійовий політик, тож у місцях несвободи вона позбавлена можливості швидко реагувати на постійні зміни у складній політичній ситуації. В цьому, очевидно, й полягає розрахунок її політичних опонентів. Вирощується зміна їй в опозиційному середовищі…

Звичайно, пані Тимошенко теж пробує використати нинішню ситуацію, аби нагадати про себе своїм симпатикам і цим зберегти якісь частинку впливу у політичному просторі.

Довідка «Гречки» Антоніо Грамші (італ. Antonio Gramsci) – італійський філософ, журналіст і політичний діяч, засновник і керівник Італійської комуністичної партії, теоретик марксизму. Народився у 1891 році на Сардинії, помер у Римі у 1937 р. У 1926 році за революційну діяльність режим Беніто Мусоліні заарештував Грамші, скерувавши на заслання на острів Устіка. У 1928 році фашистський трибунал засудив його до 20 років тюремного ув’язнення (згодом внаслідок кількох амністій цей термін було скорочено – він закінчувався у 1937-му…). На о. Устіка та, більшою частиною, у в’язниці міста Турі поблизу Барі були написані знамениті три тисячі сторінок, що склали ядро творчого доробку Грамші – «Тюремні записки». За часів СРСР його теорія вважалася опортуністичною, друкувалися лише вибіркові твори, хоч він, як і чимало інших авторів, дотримувався лівих поглядів, визнавався серйозним філософом й видним політичним діячем ще в сталінський період.

Підготував Олег БАЗАК