Хто таки рейдер серед кіровоградського політикуму?

Про існування Кіровської районної ради у місті Кіровограді не так давно здогадувались не всі кіровоградці. Проте нещодавні події довкола ради дали змогу нагадати про своє існування цьому органу місцевого самоврядування.
У серпні 2013 року керівництво райради терміново зажадало послухати звіт керівника КП «Парк культури та відпочинку ім. 50 років Жовтня» Віталія Бєлова. Зібрали виконком, а от Бєлова належним чином повідомити так і не вдалося.
Не дочекавшись звіту Бєлова на одному засіданні виконкому роботу директора КП визнали незадовільною, на іншому – звільнили з посади і призначили нового директора. Основною причиною низької оцінки роботи Бєлова є те, що комунальне підприємство не приносить прибутку. Інших вагомих причин голова райради Олександр Рацул не називає. Як і не дає адекватної відповіді на інші запитання. Зокрема, чому, коли директор КП був членом «ПР», його не чіпали, і з яких причин 13 років комунальне підприємство не отримує з бюджету жодної копійки на свою діяльність.
Тут же на арену виходить пожежна інспекція. У вересні-жовтні на підприємства, до яких має відношення Микола Онул, надсилають інспекторів, які ніби от-от збираються закрити торгівельні заклади. Проте щоразу на них чекає невдача…
В результаті, в місті тільки лінивий не говорить про те, що бізнес Онула пробують захопити рейдери на замовлення кіровоградського керівництва «ПР», а вказівки роздає ледь не особисто голова ОДА. Про це заявила й директор корпорації «ХХІ століття» Лариса Онул. У свою чергу Андрій Ніколаєнко запевняє, що особисто він до цього не має жодного стосунку.
Тим часом важко не помітити, що увага до підприємств відомого бізнесмена посилилася відразу після інших подій, політичних. Подій, пов’язаних зі зміною керівництва у місцевому осередку парітї «УДАР», яке багато хто теж називає рейдерським захопленням. Тобто, бізнесмен придбав партію, але може втратити бізнес. Як там кажуть у фізиці – сила дії дорівнює силі протидії?
Що ж було далі?
Фото, відео та деталі у “Гречаному блозі” Валерія Лебедя