Про що Порошенко говорив у цьогорічному посланні у Верховній Раді?

До появи Президента перед депутатським корпусом Ради експансивний «сотник Майдану» Володимир Парасюк мав намір розгорнути і «зафіксувати» транспарант з вимогою негайно зупинити… поповнення російського бюджету, яким Порошенко нібито зайнятий і вдень, і вночі. Очевидно, молодий політик мав на увазі липецький сегмент корпорації Roshen. Іншим членам парламенту затія Парасюка не стала до вподоби. Бунтар змушений був забратися в гостьову ложу ВР, але і там йому не дали продемонструвати елемент «антипрезидентської наочної агітації».

Увійшовши до сесійної зали о 11.05, Порошенко без розкачки почав мовлення. Через кілька хвилин кількість слухачів поменшало: в кулуари дружно вирушила фракція Радикальної партії. Втім, незабаром «ляшковці» все ж повернулись. Не було в залі і лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко.

Своїй одвічній суперниці Петро Олексійович присвятив як мінімум два пасажі. Перший: «Ми значною мірою ліквідували наслідки невигідного газового контракту 2009 року. Монополії «Газпрому» покладено край». І другий: «Ті ж самі люди, які чинили тиск на Ющенка, аби він відмовився плану вести Україну до НАТО, сьогодні наполягають на негайному вступі нашої країни до цього блоку». За твердженням Петра Порошенка, в даний час прихильники ідеї вступу України в члени Північноатлантичного альянсу без зусиль виграли б відповідний референдум. Згідно з «замірами» соціологів, в 2015 році – вперше за 23 роки існування незалежної України – їх число перевищило число противників «агресивного блоку». «Все, що ми маємо намір робити в сфері безпеки, буде уніфіковано під НАТОвські стандарти», – пообіцяв Петро Порошенко.

«Проїхався» Президент України і по нинішньому прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, котрий розташувався в урядовій ложі разом з членами Кабінету: «Під мікроскопом буде розглянута діяльність кожного міністра. Буде здійснено, можливо, переформатування Кабінету міністрів. Це не мої повноваження, я не знімаю і не призначаю членів уряду та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, іноді можна бути впевненим, що цього може захотіти суспільство».

Як виявилося, Петру Олексійовичу вельми імпонує робота в МВС нинішнього першого заступника міністра Екі Згуладзе. Таку людину, як вона, Президент бачить керівником оновленої української поліції.

«Масштабна макроекономічна допомога з боку МВФ та інших міжнародних організацій, країн ЄС, США та інших держав (найбільш свіжий приклад – рішення країн «Великої сімки» підтримати Україну в питанні реструктуризації її зовнішніх боргів), – все це разом з непростими і не дуже популярними рішеннями і ефективними діями всіх гілок влади дозволило уникнути дефолту, який здавався неминучим, стабілізувати макроекономічну ситуацію і без затримок виплачувати зарплати і пенсії, сповільнити падіння економіки, подолати паніку на валютному ринку», – сказав Президент у своєму щорічному посланні до Верховної Ради.

Продовжуючи економічну тематику, Петро Порошенко зазначив, що в країні має бути продовжено процес приватизації державних підприємств. Він пообіцяв діяти проти монополістів з рішучістю Теодора Рузвельта – 25-го президента США. «Потрібно прийняти політичне рішення про обмеження максимальної частки на певних ринках, максимум, в 50%, а в найбільш важливих секторах – 30%. І за цими новими правилами роздрібнити монополістів. Вибір їм залишити такий: або підкоритися жорсткому регулюванню, – або продавати частку своєї присутності», – сказав Президент і додав, що 80% теплової генерації «в одних руках, а комітетники, хоч би оком моргнув, кажуть, монополії немає». Під «комітетниками» Порошенко мав увазі не СБУ – наступника Комітету держбезпеки СРСР, а Антимонопольний комітет України, який минулого отримав в якості керівника Юрія Терентьєва.

Як запевняє Порошенко, «ескалатори, які протягом відправляли вантажі з грошима «нагору», зупинені». У той же час Президент самокритично визнав: викорінити корупцію в державі йому поки не вдалося. Найближчим часом, як сподівається Порошенко, Вища рада юстиції звільнить приблизно триста суддів, в основному звинувачених у корупції. «Образ держави в очах звичайного громадянина формують податківець, митник, місцевий суддя, ДАІшник і навіть районна поліклініка», – констатував Петро Порошенко, даючи зрозуміти, що арешти представників перерахованих професій триватимуть й надалі.

Настільки ж незатишно повинні відчувати себе і прокурорські («На прокуратуру чекають скорочення, чистки, конкурсний відбір нових місцевих прокурорів та їх заступників»).

При прийомі на держслужбу одним із пріоритетів стане володіння англійською мовою. Президент України запропонував оголосити наступний рік «роком англійської мови». Через залу хтось чітко викрикнув: «Вже краще «роком грузинської!..». Зробивши невеличку паузу (немовби оцінюючи цим дотепність репліки), Порошенко відреагував на «кадровий натяк» з посмішкою: «… при цьому пріоритет української мови залишається незаперечним!».

«Україна була, є і буде унітарною державою, – підкреслив Порошенко. – Я залишився на платформі парламентсько-президентської республіки і стану першим президентом, який не забирає повноваження під себе».

Оголосивши щорічне послання до парламенту, Порошенко швидко покинув зал. Перший віце-спікер Андрій Парубій оголосив півгодинну перерву, щоб депутати отримали можливість поділитися в кулуарах власними враженнями від щойно почутого.

Основні претензії до чітко вибудуваної архітектури послання і артистичного його озвучення зводилися до… повторення передвиборчої програми Петра Олексійовича. І в 2014-му, і вчора Порошенко більше говорив про плани, ніж про конкретні досягнення.

Представник Радикальної партії Ігор Мосійчук угледів у виступі Порошенко… ознаки «зради Батьківщині». Мовляв, навмисне не вказавши, що «окуповані» райони Донбасу і Крим неодмінно повинні бути звільнені, Президент країни демотивує цим Збройні сили України. «Можливо, йдуть якісь сепаратні переговори про «взаємовигідний обмін», – припустив Мосійчук. – Ви, мовляв, забираєтеся з Донбасу, а ми більше не претендуємо на Крим». Радикал переконаний: Кримський півострів, так само як Луганську і Донецьку області, українці інакше як збройним шляхом «звільнити» не зможуть. Для цього, мовляв, і потрібно від парламенту дозвіл на введення в Україні іноземного військового контингенту.

На думку автора звіту, закиди добродія Ігоря – безпідставні. Недосить чіткий акцент на обов’язковості повернення Криму й найбільш вугленосних районів Донбасу справді міг би бути занесений у пасив головному укладачеві президентського послання (яким всі вважають уродженця Сіверськодонецька й колишнього головного редактора московського журналу «Деловые люди» Олега Медведєва). Та сьогодні під час великої прес-конференції Петро Олексійович має чудову можливість знов наголосити: і Луганщина, і Донеччина, і Крим (включно з Севастополем) неодмінно мають бути звільнені від незваних окупантів.

Першим наслідком оприлюднення президентського послання стало схвалення 240 депутатськими голосами змін до закону “Про порядок допуску та умови перебуваючи підрозділів збройних сил інших держав на територію України». Згідно цьому нововведенню, Збройні сили Російської Федерації не можуть бути присутніми в Україні, допоки триває військове протистояння на Донбасі, а ЗС інших держав – можуть, на запрошення України. Верховна Рада доповнила ст. 3 закону положенням, яке передбачає, що метою перебування іноземних збройних сил в Україні може бути “надання Україні, на її прохання, допомоги у вигляді проведення на її території міжнародної операції з підтримки миру і безпеки на підставі рішення ООН або ЄС”.
Олег БАЗАК