Україні потрібен прем’єр-комунікатор, який знає англійську мову – експерти
Урядову кризу, що бушує в Україні з 16 березня – дати невдалої спроби змістити з посади прем’єра Арсенія Яценюка – обіцяють ось-ось перевести в стадію «заморозки». Безперервні переговори Президента Петра Порошенка, Арсенія Яценюка і його ймовірного наступника Володимира Гройсмана оголили серйозну, ретельно приховану доти проблему недовіри між вищими керівниками незалежної держави.
– Шановний пане перший віце-спікер, мені кілька днів поспіль дзвонять прості люди, цікавляться, коли ж країна нарешті дізнається імена глави уряду, його нових міністрів? – звернувся до Андрія Парубія депутат Сергій Каплін. На ранковому пленарному засіданні парламенту якраз обговорювався проект постанови з нагоди 10-річчя ратифікації Україною Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну. – Вам уже пора вживатися в роль спікера Верховної Ради, тому внесіть, будь ласка, ясність: що насправді курять «високі договірні сторони», може, не зовсім те?..
Парубій, якому дійсно пророкують посаду голови ВР, терпляче дослухав виступ колеги. Після чого попередив: надалі буде відключати мікрофон, в разі якщо депутат навмисно виступає не по темі. «У вас щойно була прекрасна можливість на всю країну висловити своє негативне ставлення до тютюнопаління!» – додав головуючий.
Ніяких комюніке про таємні переговори в Адміністрації Президента ні депутати, ні журналісти від Андрія Володимировича, звісно, не дочекалися.
Завдяки інсайдам з вулиці Банкової країна має можливість дізнаватися про душевні метання Гройсмана, про його високу духовну драму, названу політологом Юрієм Романенком «вінницькою трагедією вибору».
Короткий зміст драми: Гройсман наполягає на обов’язковому включенні до складу нового уряду Володимира Кістіона, Андрія Реви і Олександра Саєнка, з якими працював ще в Вінниці, коли очолював тамтешню мерію. Київському політичному істеблішменту перераховані прізвища невідомі. Та й Кабмін, де, за чутками, незабаром буде аж шестеро заступників прем’єра, аж ніяк не гумовий.
Пана Реву, зокрема, колишній міський голова Вінниці вперто штовхає в крісло міністра охорони здоров’я. Притому що претендент не має медичної освіти, а частина впливових депутатів з фракції «Блок Петра Порошенка» на місці теперішнього «реформатора системи охорони здоров’я» Олександра Квіташвілі (історика за освітою) бачать директора Національного інституту хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова Олександра Усенка – доктора медичних наук , професора.
Гройсман ж продовжує наполягати: Рева, мовляв, не може не бути міністром!..
До слова, Дмитра Шимківа, теперішнього заступника голови АП, мають намір призначити віце-прем’єр-міністром… з питань реформ. «Так, так, саме реформ, – іронізує київський політолог Олег Оленюк. – Це у нас відтепер буде така окрема галузь – «реформи». І не має значення чого – медицини, освіти або комунального господарства…».
Заразом пан Оленюк закликає не бути дріб’язковими: всіх міністрів відразу ж звести в статус віце-прем’єрів, щоб нікому образливо не було.
/«Гіпертрофовану» кількість віце-прем’єрів в останньому уряді Миколи Азарова свого часу висміювали і Порошенко, і Яценюк, і Гройсман…/
Якщо вже навіть в БПП через «навалу вінницьких» падає довіра до свого кандидата в прем’єри – що ж буде в інших парламентських фракціях, яким доведеться голосувати за законопроекти, запропоновані «непрофільними фахівцями»?
Представник фракції «Опозиційний блок» Вадим Рабинович під час брифінгу попередив: депутати ОБ більше не голосуватимуть ні за один із законів, пропонованих цим парламентом. Керівництво країни, заклопотане поділом портфелів і перерозподілом фінансових потоків, не усвідомлює, що крім політичної кризи в Україні є в наявності ще й економічна. Люди в регіонах найбільше стурбовані проблемою власного виживання…
Коментар експерта
Микола Воробйов, директор Center for Eastern European Perspectives:
– Україні потрібен прем’єр-комунікатор. У дискусії навколо кандидатури наступного прем’єра багато хто забуває той факт, що людина на цій посаді повинна передовсім користуватися довірою Заходу.
Мені відомі десятки публічних і неофіційних прикладів, коли довіра до того чи іншого політика безпосередньо впливала на рішення МВФ, Світового Банку та інших міжнародних фінансових організацій, від яких сьогодні залежить майбутнє України. Як правило, в таких переговорах існують два основних критерії: 1) довіра до співрозмовника; 2) історія відносин, за рахунок якої формується перший критерій.
Під час найспекотніших подій на Донбасі американцям було реально нікого запросити для участі на Слуханнях в Конгресі. Тоді на захист України виступали Михайло Саакашвілі, Стівен Пайфер і Джон Хербст (обидва в минулому очолювали посольство США в Києві – авт.), Гаррі Каспаров та інші. Але до сих пір я не спостерігав на такому рівні нікого з українським паспортом.
У такій ситуації кандидатура Наталії Яресько виглядає куди більш привабливішою Володимира Гройсмана, оскільки у нинішнього міністра фінансів є тривалі і довірчі відносини з Заходом, які вибудовувалися десятиліттями.
Гройсман цим похвалитися не може. І якщо правда, що він не говорить англійською, тоді це мінімум – 50% іміджу перед західними кредиторами. Сюди ж – відсутність історії відносин і, як наслідок, довіри. На елементарному людському рівні в США, побачивши Володимира Борисовича, буде спрацьовувати маяк “чужий”.
Олег БАЗАК
