5 років за утримання притонів, організацію вбивства і приховування доказів?
Днями Донецький апеляційний суд поставив крапку в резонансній історії з убивством відомого у Маріуполі 39-річного підприємця Романа Меркулова. Злочинці, завдяки скерованій до канцелярії суду першої інстанції апеляції прокурора, отримали від 9 до 13 років в’язниці. Перший же процес, який досліджував обставини вбивства півторарічної давності, завершився напрочуд м’яким вироком Іллічівського райсуду міста Маріуполя. Про це «Гречці» не забули нагадати у прес-службі прокуратури Донецької області.
Подробиці злочину розповів прокурор Іллічівського району Георгій Козуб:
– 21 липня Меркулов з двома приятелями вирушили до сауни. Туди ж запросили дівчат з ескорт-бюро, однак не зійшлися з ними в ціні і відмовилися платити за їхні послуги. Дівчата покликали на допомогу свого боса. Та скерувала до сауни міцних хлопців, які одразу почали бити «кривдників».
Роману Меркулову в той вечір пощастило: йому вдалося втекти. Краще б він цього не робив …
За посередництва співробітників райвідділу міліції керівниця закладу (у неї дійсно була ліцензія на цей вид «виробничої діяльності», а також зареєстроване у всіх потрібних інстанціях свідоцтво підприємця) дізналася адресу втікача. У супроводі трьох помічників, одним з яких був колишній працівник міліції, дама приїхала до нього додому увечері 23 липня. Деякі досвідчені люди стверджують: на початку рокового «візиту пані» з нею були також атестовані працівники системи МВС, які й дотепер несуть небезпечну і важку службу по забезпеченню спокою простих громадян.
Чоловіки, представившись співробітниками слідчого відділу місцевої ДАІ, свою появу пояснили необхідністю занотувати свідчення бізнесмена щодо якоїсь ДТП. Виманивши Меркулова на вулицю, непрохані гості силоміць посадили підприємця в машину і вивезли на пустир, де почали бити, вимагаючи грошей в розмірі $15 тисяч. Сума «боргу», як видаться журналісту «Гречки», явно завищена. Навіть якщо Меркулов розважався з п’ятьма дівчатами ну дуже високої кваліфікації протягом повних 6 годин, «послуга» все одно коштувала б максимум 4-5 тисяч. Ціни ж-бо у вітчизняному секс-бізнесі за рік до відкриття Єврочемпіонату з футболу, як ми всі пам’ятаємо, трималися на стабільному рівні.
Незважаючи на неодноразово повторювану Меркуловим контраргументацію, його били до тих пір поки чоловік не помер.
– Аби приховати сліди злочину, труп присипали землею й вапном, – веде далі Георгій Козуб. – Того ж вечора жінка, котра “підбила” їх на злочин, розповіла про те, що трапилося, своєму чоловікові. Той весь день перебував на роботі, навіть не підозрюючи, до яких подій причетна його дружина. При цьому замовницю турбувало зовсім не те, що сталося вбивство, а те, що труп погано захований і тіло можуть занадто швидко виявити. Щоб приховати сліди злочину і вберегти свою дружину від неприємностей, з настанням темряви чоловік викопав нову могилу вбитому – майже в два метри завглибшки – і там його поховав. Розшукувати комерсанта почала його цивільна дружина, вона звернулася в міліцію 25 липня.
Додам від себе: «термосив» приазовську міліцію, крім тієї жінки, близький родич зниклого бізнесмена, який обіймає посаду комерційного директора великої компанії. Після його втручання правоохоронці приступили до перевірки і незабаром вийшли на слід злочинців. Двом з них було трохи більше 20 років, вони працювали у приватних охоронних структурах; третій учасник жорстокої розправи, тридцятирічний екс-співробітник міліції, числився тимчасово непрацюючим. Ніхто з них раніше не був судимий.
Половину співучасників тяжкого злочину, у тому числі сутенершу, затримали відразу, а двох втікачів хлопців оголосили в розшук.Через півроку співробітники Маріупольського міського управління міліції отримали від колег з іншого регіону оперативну інформацію про місце знаходження підозрюваних у скоєнні вбивства бізнесмена. Виявилося, що весь цей час двоє молодих людей намагалися «затіхаріться» у багатонаціональній гостинній Одесі.
Як розповів начальник кримінальної міліції Маріупольського міського управління УМВС України у Донецькій області Юрій Горустовіч, зловити зловмисників допоміг одеський «Беркут». Всього в операції по затриманню розшукуваних було задіяно близько 40 чоловік.
На орендованій квартирі у місті-герої були виявлені підроблені паспорти, якими втікачі користувалися в своєму новому житті.
Як зазначив виконуючий обов’язки начальника слідчого відділу Маріупольського МУ міліції Ігор Маштаков, щоб відновити реальну картину подій 21-23 липня, була створена слідчо-оперативна група з числа найдосвідченіших співробітників. Троє слідчих займалися збиранням матеріалів й аналізом фактів; були призначені 10 експертиз.
З’ясувалося, що жінка, яка проходить у справі про вбивство, навчала підлеглих з ескорт-бюро не тільки секретам супроводу бізнесменів та як домогтися забезпечення гарантій повної конфіденційності інформації, яку молоді вродливі жінки можуть почути під час ділових зустрічей з бізнес-партнерами супроводжуваної особи. Дівчата, у разі «виробничої необхідності», були готові надавати клієнтам й послуги інтимного характеру. Всього найманих «фахівців супроводу» на 37-річного підприємця працювало п’ятеро, за віком їм було від 22-х до 25-ти років. Одна година “дівчат ескорту” коштувала 400 гривень, себто $50. З клієнтами дівчата за викликом зустрічалися в сауні.
/Доречно зазначити: справжні майстрині з надання ескорт-послуг коштують щонайменше $100 за годину праці. І з клієнтами вже точно по саунах не ходять/
Одним з таких випадкових замовників, на свою біду, виявився потерпілий, який, за словами затриманої, не розплатився і образив путану. Господиня вирішила заступитися за своїх підопічних, попросивши трьох хлопців (один з яких у минулому працював міліціонером) застрашити кавалера з сауни. За свій неджентльменскій вчинок чоловік повинен був сплатити солідний “штраф” у сумі 15 тисяч доларів і попросити вибачення.
Двом учасникам жорстокого побиття Меркулова на момент скоєння тяжкого злочину було трохи більше 20 років, вони працювали у приватних охоронних структурах; третім був екс-міліціянт, нині 30-річний безробітний. Ніхто з них не був раніше судимий.
За фактом вчинення вищезазначених дій маріупольською міліцією порушено кілька кримінальних справ: за ч.2 ст. 115 – «умисне вбивство», за ст.189 – «здирництво», за ст. 146 – «викрадення людини», за ст. 353 – «самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи».
Що стосується жінки, то, крім того, що вона виступає організатором вбивства, їй пред’явлено обвинувачення за ч.2 ст. 303 КК України – «сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією, вчинені щодо кількох осіб».
Вироком Іллічівського районного суду Маріуполя підсудні були визнані винними у здійсненні низки тяжких злочинів. Спершу сутенершу засудили до 5 років позбавлення волі, її подільників – до 8 і 5, а чоловіка – до 3 років умовно.
Сторона державного обвинувачення не погодилася з м’якістю призначеного покарання і оскаржила його в апеляційному порядку. Рішенням Апеляційного суду підсудним була змінена міра покарання на більш сувору. Так, сутенерша за незаконне позбавлення людини свободи, вимагання, втягування в заняття проституцією засуджена до 10 років позбавлення волі, її подільники – до 13 і 9 років за умисне вбивство та здирство відповідно. Крім того, чоловік сутенерки отримав реальне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі за приховування скоєного злочину.
Як і після будь-якого судового розгляду, питання до слідства все одно залишилися. Наприклад: хто і за яку суму допоміг двом маріупольцям «виправити» нові паспорти громадян України, хто постачав їх грошима протягом півроку у досить недешевій для життя красуні-Одесі? Чи не розглядалися оті хлопці як досить перспективні щодо виконання інших подібних «замовлень»? Адже вкладені в них гроші все одно потрібно було в майбутньому «відпрацювати».
Або ось ще «загадка». Якщо вже міліція порушила справу за статтею «самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи», хтось із візитерів, які виманювали Меркулова з будинку під приводом дачі пояснень про неіснуючу ДТП, напевно був одягнений у форму співробітника української міліції. В іншому випадку, на підставі кимось мовленої фрази або декількох фраз, ніяке це не «привласнення». Виходить, дехто в міліції таки так «кришує» специфічний вид бізнесу?..
Олег БАЗАК