Їдь тихо – обминеш лихо: корупція і будівництво доріг

Влада традиційно скаржиться на нестачу коштів, погоду, чиновників “Укравтодору”, обіцяє «покращення», неминуче звільнення відповідальних осіб. Проте для автомобілістів нічого принципово не міняється. У 2013-му році, подібно до решти минулих «незалежних років», вітчизняний асфальт банально “розтанув”. Як висловився перший віце-президент Федерації автомобілістів України Віктор Янукович під час святкування 20-річчя організації у Національному палаці мистецтв «Україна», «цьогоріч наші дороги зійшли разом зі снігом. На жаль, Україна перебуває в доволі жорстких кліматичних умовах, у різко континентальному кліматі, де часто трапляються перепади близько нуля – найгірша температура для доріг».

Віктор Янукович-молодший зазначив, що погодні умови не витримали як старі автомобільні шляхи, так і нові дороги, побудовані в рамках підготовки до проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

«Працює простий фізичний ефект – просто лід розриває дороги. І причому я це спостерігав на дорогах, скажімо так, спорудження різної якості», – сказав син Президента.

Столичні дороги, за словами голови КМДА Олександра Попова, зношені на 85%, і на капітальний ремонт потрібні 20 мільярдів гривень, яких у бюджеті Києва немає.

У найближчі два роки в країні має бути оновлено понад 9,5 тисячі кілометрів автомобільних шляхів. Такі плани днями озвучив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. Маємо сподівання, що слова чиновників й справді буде втілено у життя. Адже, якщо нинішні темпи будівництва доріг не буде прискорено, одного дня вітчизняні дороги можуть повністю перетворитися на напрямки.

                                                     ПІЧ ТУЧИТЬ, А ДОРОГА УЧИТЬ

–    За нашими даними, щороку із експлуатації виходить 10 відсотків доріг. А будується їх удвічі менше. Тож маємо негативний приріст – мінус 5%. І якщо такі темпи будівництва буде збережено, то у 2017 рік ми можемо увійти зі 100-відсотковою аварійністю доріг, – сказав під час прес-конференції в агенції «Інтерфакс Україна» експерт з оцінки консалтингової компанії William Invest Expert, координатор правозахисного руху “Взаємодопомога” Віктор Медвідь.

Аналітики називають низку причин жахливого стану автошляхів: незадовільна експлуатація, корупція та “відкати”, непрозорість тендерів, відсутність ефективної системи контролю, зокрема, і громадського.

Експерти підкреслюють, що систематично порушуються умови будівництва та ремонту доріг.

“Оптимальна температура для будівництва – плюс десять градусів, ми ж бачимо, що у нас будівництво відбувається або у кінці року, листопад-грудень, або узимку, у нормальний сезон ми не можемо будувати”, – зазначає Віктор Медвідь.

За словами Медведя, навіть загрузка асфальту на транспорт відбувається неправильно.
“Асфальт повинен укладатися на дорожньому полотні, а не в машині, грузять неефективно – з водою, сміттям, так, отримуємо клубки… технологія порушується”, – пояснює він.

Утім, переконує експерт, говорячи про перспективи розвитку вітчизняного дорожнього господарства, наголошувати потрібно не тільки на кількості новопрокладених чи відремонтованих кілометрів, а й на їх якості.

–    У нас параметри контролю з ДБН насправді досить жорсткі і виписані капітально. Але ніхто належним чином дорожні роботи не контролює. А там, де немає контролю, немає і дотримання технологічних умов, – каже Віктор Медвідь.

Він разом зі своїми колегами-однодумцями спробував знайти відповідь на запитання: як вирішити проблему українських доріг?

Висновок, між іншим, сенсаційним не став. Рецепт успіху відомий чи не кожному: щоб напрямки знову стали дорогами, потрібно передусім ліквідувати корупційну складову і ввести громадський контроль за використанням коштів. Крім того, буцімто, треба відмовитися від послуг транснаціональних компаній у будівництві нових доріг.

«За нашими підрахунками, якщо ремонт проводитимуть вітчизняні компанії, то вартість робіт може зменшитися на 50 відсотків», – каже В. Медвідь.

Ще одна порада урядовцям – переглянути тендерні умови. Вони, за словами доповідача, є надто жорсткими, а отже – не дають можливості багатьом компаніям брати участь у конкурсах. І страждають від цього, мовляв, прості українці. Адже як такої конкуренції на ринку немає. Відтак замовлення на роботи отримують «обрані фірми», які часто працюють за завищеними цінами.

–    Ми порівняли розцінки на дорожні роботи від державних підприємств та приватних компаній. Так, приміром, залежно від району столиці вартість ямкового ремонту, проведеного «Автодором», становить від 270 до 2700 гривень. Водночас у приватних компаніях це коштує 130-150 гривень, – каже експерт і припускає, що причина такої великої різниці у розцінках може критися у тому, що у структурі собівартості ямкового ремонту від державних компаній закладено значні суми на так звані накладні витрати.

                                             ТІЛЬКИ КУРКА ГРЕБЕ ВІД СЕБЕ

Асфальтоукладання – це лише початок проблем українських доріг, страждають автошляхи і через неправильну експлуатацію.

Як відомо, у 2012 році столична влада заборонила вантажівкам в’їжджати у місто з 10:00 ранку до 22:00 вечора, коли температура повітря вище 28 градусів. Мовляв, коли сильно нагрівається асфальт великі авто руйнують дорожнє полотно.

Однак водії вантажівок ігнорують цей указ, “вбивають” дороги, а їх ніхто не карає.
крім того, кожна категорія доріг розрахована на певну інтенсивність використання.

“Якщо категорія дороги друга, а її використовують як першу, очевидно, що вона буде руйнуватися”, – каже Медвідь.

Такий чинник як відсутність контролю за будівельними роботами призводить до крадіжок.
“В основному крадуть на підготовчих етапах роботи, крадуть на об’ємі, наприклад, замість 6 сантиметрів асфальту кладуть 5 сантиметрів”, – каже представник компанії William Invest Expert.

У аналітичному центрі “Призма “ вказують і на неефективне використання коштів під час ремонту доріг.
За даними дослідження, ціна ремонту компанією “Укравтодор” є значно вищою порівняно з цінами приватних компаній.

“Ціна “Укравтодору” на проведення ямкового ремонту (за 1 квадратний метр) становить від 270 гривень до 2 700 гривень. Ціна приватної компанії – від 120 гривень до 150 гривень”, – йдеться у дослідженні.

Експерти аналітичного центру запевняють, що “11 мільярдів гривень збитку закладено у ремонт Київських доріг за середньої ціни “Укравтодору”.

Шлагбаумом, що перекрив автомобілістам доступ до якісних доріг, стала корупція.

“Якщо чиновники отримують відкати, то не може бути мови про якість виконання робіт. Чиновник, який отримав хабар, не може вимагати від того, хто його дав, якісної роботи…У вартість піску, щебеню, з асфальтом складніше, можна стільки закласти “відкату”, скільки попросить чиновник”, – розповідає Олександр Сергієнко з аналітично-дослідного центру “Інститут Міста”.

“Ще за часів Радянського Союзу, органи, які боролися з розкраданням соціалістичної власності, казали, що найбільше крадуть на підземних роботах, крадуть на технологіях. Якщо дорога готова, то неможливо перевірити, чи трамбувався найнижчий шар, скільки поклали піску, асфальту…”, – зауважує експерт.

Однією з головних причин “асфальтового колапсу” є непрозорість тендерів, відсутність конкуренції операторів на ринку.

Недавно тендер на здійснення капремонту шляху Київ – Харків – Довжанський виграла італійська компанія “Тодіні”.

“За вимогами “Укравтодору”, компанія – учасник тендеру повинна була мати 45 мільйонів євро обігових коштів, кілька тисяч кілометрів на балансі обслуговування. За цими критеріями, 99% компаній “відсіялися”… фактично, це прихована форма закупівлі одного підрядника”, – каже Медвідь.

Вимогам тендеру сам “Укравтодор” не відповідав, підкреслює правозахисник фахівець аналітичного центру “Призма” Наталя Воробйова.

“Це один з найбільших операторів Європи, який не може виграти тендер, оголошений сам собою. Структурні підрозділи “Укравтодору” стовідсотково не відповідали можливості подання документів на тендер”, – додала вона.

На думку Воробйової, величезна проблема полягає у тому, що крім відсутності громадського контролю, “немає і правової відповідальності “Укравтодору” чи інших чиновників, які покликані слідкувати за дорогами”.

                                  «ЗНОВУ ЦВІТУТЬ ПЛАТАНИ, ХВИЛЯ ДНІПРОВСЬКА Б’Є…»

По завершенні заходу кореспондент «Гречки» попросив Олександра Сергієнка пояснити: як могло статись, що наші дороги цієї весни раптом дружно почали «розсипалися»? І чому ж наші владці так полюбляють вдаватись до ямкового ремонту?

Мій співрозмовник, з огляду на кількість різноманітних пошкоджень шляхового полотна (що «успадковані» з осені, а точніше, ще з минулих років), нагадав про ефект, відомий ще зі шкільних уроків фізики:

–    Я за першою освітою професійний фізик, кандидат наук. Чому лід плаває? Тому що він займає обсяг на 10 відсотків більший, ніж вода. Якщо там різні тріщини, пори і замерзає вода, – вона все це рве. Щодо ямкового ремонту – це викинуті на вітер гроші! Цієї зими, зокрема у 2012 році, викинули 90 мільйонів гривень. Торік усього в Києві витратили 1, 2 мільярди грн. на дороги. Причому мільярд з лишком – це нові, а поточний ремонт 16 млн., капітальний ремонт – 25 млн. Це до 1 січня 2013 року. Скільки цього річ? Скажу лишень, що на вивезення снігу щодня списували мільйон. Я підкреслюю: не витрачали, а списували. Бо ж важко контролювати, а потім доповідати: вивезено, мовляв, стільки-то тон снігу. Хіба їх хтось зважував?..

–    Якщо Київ обличчя держави, може, замість ямкового ремонту варто застосовувати при ремонті доріг якість нові технології?

–    Нові технології не допоможуть. Це наче заміна крану; а треба міняти всю систему. Якщо «Київавтодор» даватиме гарантію, як треба, – 8-10 років – і відповідати, тоді вони самі побіжать шукати нові технології, дешевий пісок чи якісний асфальт, нові інгредієнти. Система побудована так, що вигідно робити… саме неякісний ремонт. Так само «Київзеленбуд» зацікавлений, щоб посадити побільше, щоб побільше загинуло і на новий рік отримати нові кошти. Додумались нині до того, що висаджуватимуть у столиці платани – південні дерева! Замість каштанів забаглося купити платани. Так, в Ялті чи Севастополі це нормально. Але не в Києві.

–    Який рецепт для Києва?
–    Простий: обрати нову Київраду, створювати виконавчий орган, який був би підлеглий Київраді, вносити нові між адміністративні зв’язки між виконавцями та замовниками, між громадою міста Київрадою, виконкомів) та виконавцем. Приміром, «Автодором». У радянські часи була відповідальність, тому що партія за неякісний ремонт суворо питала, «летіли голови». Зараз відповідальності тієї нема, надто чиновники зрозуміли: сидячи у кріслі, можна заробляти на розподілі бюджетів, на відкатах тощо. Якби оту відповідальність повернути в іншій формі! Не партійну, а відповідальність перед громадою, задіяти правоохоронні структури, аби ті притягали до кримінальної відповідальності не зацікавлених в якісній роботі за бюджетний кошт. Я давно казав, як припинити незаконну забудову історичного центру. Лишень показово знести бодай одну будівлю, нічого не заплативши в якості компенсації! І все припиниться.

Олег БАЗАК