Обираємо спортивну секцію для себе і дитини: дзюдо (ВІДЕО)

«Дзюдо в перекладі означає «Гнучкий шлях». Це японське бойове мистецтво, філософія і спортивне єдиноборство без зброї, створене наприкінці XIX століття на основі дзюдзюцу японським майстром бойових мистецтв Дзігоро Кано. Дзюдо було сформовано від джиу-джитсу: звідти взяті найрезультативніші прийоми , потім вони були покращені, і так було придумано дзюдо. Незабаром дзюдо стало одним з найпопулярніших бойових мистецтв. У Кіровограді є два спортивні клуби, які готують чемпіонів і Майстрів спорту, – це наш спортивний клуб «Зірка», де тренерує Валерій Степанович Ханцевич, а також обласний спортивний клуб «Барс»

Дзюдо для тих, хто хоче бути сильним, гнучким та спритним. Принаймні так запевняє молодий спортсмен. Виходить і цей вид спорту підійде як молодій дівчині, яка займається своєю фігурою, так і чоловікові, який бажає напрацювати рельєфів на своєму тілі.

«Дзюдо дає впевненість у собі, і спокій. Це не тупий мордобій, у роботу вступає “розум”, “швидкість” техніка” і “сила”. Людина за досить недовгий період тренувань отримує полегшення практично у всіх групах м’язів, так як на тренуваннях значну уваги приділяють роботі над розтяжкою, пресом, руками, шиєю і спиною. Йдучи на дзюдо ти розумієш, що додому прийдеш цілий і не побитий, але при тому ти отримаєш великий досвід, силу, витримку і прагнення… В дзюдо на публіку ніхто не працює, воно дає людині перевагу в ближньому бою і не залишає синців і подряпин на тілі. І головне, батьки спокійні…»

Як і в інших видах бойових мистецтв, та і спорті загалом, все залежить від поставленої мети – чи то просто оздоровлення організму, чи то серйозна підготовка до бойових турнірів.

«Зовні дзюдо дуже схоже на звичайну фізкультуру, проте воно набагато краще, так як все відбувається за визначеним режимом і поступово. У тебе розвиваються органи, тіло набирає рельєф і при цьому ти вчишся захищатися, хоча в руки не потрібно брати ні штангу, ні гантелю, а тільки одягати “кімоно” і ставати на татамі. Ним можна займатися як для себе, так і як бойовим мистецтвом».

Дзюдо для тих, хто віддає перевагу техніці і не любить забивати голову зайвою філософією. Кидки, больові та задушливі прийоми – це лише загальні назви того, що застосовується в дзюдо.

«Чим відрізняється від інших бойових технік? Ну, наприклад, кунг-фу, рукопашний бій, карате, бокс, – це ударка, айкідо – більше філософія і робота на заломи, традиційне самбо – практично як дзюдо, тільки там не можна працювати ногами, не можна проводити больові прийоми на руки тільки на ноги, а в дзюдо що кидки з ногами, що больові, що задушливі прийоми дозволяються».

Незважаючи на страшні візуалізації слів «бойові та задушливі прийоми», дзюдоїст говорить, що цей вид спорту підходить і дітям, при чому можна займатися ним, як і іншими видами бойових мистецтв, вже з молодого шкільного віку.

«Займатися дзюдо без проблем можна з 6 років: в ньому немає ударів, лише кидки, тому через це воно на голову вище за інші бойові мистецтва. Ну і дзюдо найменш травматичний вид бойових мистецтв… Діти та підлітки приходять на тренування, щоб отримати в першу чергу настанови на спортивне майбутнє, а вже потім отримувати якісь високі досягнення. Більшість моїх дітей стали призерами багатьох Чемпіонатів України, переможцями Міжнародних турнірів та призерами Майстерського турніру».

За старання та наполегливість у дзюдо передбачаються нагороди. Ті, у кого діти займаються бойовими мистецтвами, не за чутками можуть розповісти як тягнуться їхні бійці до різних «кю» та «синіх-коричневих-чорних поясів». Такі ж нагороди отримують і дзюдоїсти.

«Все залежить від турніру: дають і грамоти, і дипломи, і медалі, і кубки. А взагалі традиційними нагородами для дзюдоїста є пояси, які відрізняються кольорами й даються по наростаючій – спочатку білий (5КЮ), жовтий (4КЮ), помаранчевий (3КЮ,) зелений (2КЮ), синій (1КЮ), коричневий (КМС) і чорний (МС)». Потім ідуть “дани”, але “дан” дуже тяжко отримати.»

Спілкувалась Світлана Дубина
Відео Віталія Медведєва