Річки Кіровоградщині «лікуватимуть» по-європейськи: яким чином

Спільні річки – спільна справа

Однією з умов вступу України до Євросоюзу є впровадження відповідних законів щодо догляду за річковими басейнами. Угода про асоціацію України з Євросоюзом містить загалом шість директив щодо управління водними ресурсами, які були підписані у 2000 році. Основною з них є Водна рамкова директива ЄС. Виконуючи ці норми, Україна має вийти на європейські стандарти якості питної води, управління річками, озерами та іншими водоймами.

Одним із головних принципів нової системи управління водними ресурсами, викладених у Директиві, є інтегрована басейнова модель управління ними: тобто спільні дії усіх держав, які знаходяться у басейнах річок, на покращення якості води і захист від забруднення.

Відповідно в Україні внесли зміни у Водний кодекс України та визначили дев’ять річкових басейнів, а саме:

• район басейну річки Дніпро;
• район басейну річки Дністер;
• район басейну річки Дунай;
• район басейну річки Південний Буг;
• район басейну річки Дон;
• район басейну річки Вісла;
• район басейну річок Криму;
• район басейну річок Причорномор’я;
• район басейну річок Приазов’я.

Два з цих – басейн річки Дніпро (поділяється на суббасейни Середнього і Нижнього Дніпра) і басейн Південного Бугу – розташовані на території Кіровоградської області.

Враховуючи норми ЄС, у 2019 році набрав чинності новий Порядок здійснення державного моніторингу вод, відповідно до якого розробляється щорічна Програма моніторингу води.

У державній програмі визначені місця, де слід брати зразки води для дослідження, і систематичність таких заборів та терміни. Досліджують стан вод і фахівці Держводагентства, яке представлене у нашому регіоні офісом водних ресурсів. Так, Держводагентство вимірює рівень якості води на специфічні синтетичні та несинтетичні забруднюючі речовини, а також на хімічні та фізико-хімічні – для масивів поверхневих вод, звідки воду беруть для питних і господарсько-побутових потреб населення.

Та Держводагентство є не єдиною установою, яка моніторить якість води в Україні. Наприклад, дослідження за хімічними, біологічними, гідроморфологічними показниками здійснює Держслужба з надзвичайних ситуацій.

«Щомісячно беремо проби у 23 пунктах, масивах поверхневих вод в області. Фізико-хімічні дослідження проводимо у нашій лабораторії, а на інші дослідження після пробопідготовки направляємо в лабораторії Північного або Західного регіонів», – пояснила начальниця лабораторії Регіонального офісу водних ресурсів (РОВР) Оксана Матюх.

На основі результатів лабораторних досліджень фахівці визначають рівень і динаміку забруднень річок в області, а також за результатами вивчення впливу людської діяльності аналізують, яким чином це забруднення можна мінімізувати чи як допомогти річкам максимально наблизитися до природного стану.

«Перед тим, як “лікувати” наші ставки і річки, нам для початку потрібно правильно поставити “діагноз” – тобто визначити, що саме і в яких кількостях забруднює воду, проаналізувати це в динаміці. І вже спираючись на ці показники, зрозуміти, як саме усунути причини забруднення», – пояснила директорка Регіонального офісу водних ресурсів в Кіровоградській області Катерина Гайдук.

Чим забруднені річки Кіровоградщини

Як пояснила Катерина Гайдук «Гречці», загалом протягом року на Кіровоградщині фахівці Регіонального офісу водних ресурсів відбирають 72 проби води та виконують 1440 вимірювань. Відповідно за перше півріччя 2023 року відібрано 36 проб води виконано 720 вимірювань.

«В цілому, якість води на питних водозаборах області за фізико-хімічними показниками задовільна – винятком є підвищена мінералізація, яка характерна для нашої області та й в цілому для степових річок. Також всі водойми нашої області потерпають від органічного забруднення. Найбільшими постачальниками органічного забруднення є стічні води комунальних підприємств. Розчинений у воді кисень змінюється залежно від пори року:влітку концентрація кисню значно менша ніж взимку. Така сама тенденція і з показниками органічного забруднення води», – розповіла Катерина Гайдук.

Як пояснила Оксана Матюх, в басейнах річок Кіровоградщини немає великих підприємств чи заводів, які б масштабно забруднювали воду. Водночас в області розвинені аграрні підприємства, і пестициди та добрива з полів неконтрольовано потрапляють у воду.

Тому і виявлені у воді специфічні забруднюючі речовини для всіх водойм Кіровоградської області однакові. Наприклад, у річці Сугоклія виявляли гексахлорбензол, який використовується для захисту рослин від комах і який заборонений відповідно до Стокгольмської конвенції щодо стійких органічних забруднювачів

«Рівень гексахлорбензолу було виявлено двічі, і його концентрація не перевищувала норму. Але факт його присутності був зафіксований», – уточнила Оксана Матюх.

Також в Сугоклеї виявляли наступні забруднюючі речовини:

• пестициди і гербециди, а саме алахлор, тербутилазин, цибутрин, тербутрин, хлоррпірифос, дикофол, ацетохлор, метолахлор;
• важкі метали – свинець, нікель, кобальт, хром та цинк;
• поліароматичні вуглеводні, серед яких антрацен, флуорантен, бензоапірен, нафталін;
• леткі органічні сполуки (які мають здатність швидко випаровуватись), зокрема бензол, тетрахлорметан;
• фармацевтичні препарати, а саме триклозан.

«Вміст цих забруднюючих речовин та важких металів у воді свідчить, що забруднення відбулися внаслідок діяльності людини. Водночас рівень розчиненого кисню та біогенних елементів у нормі у всіх пробах, які ми брали», – сказала директорка лабораторії РОВР.

Загалом річка Сугоклея характерна високим рівнем мінералізації, та високим вмістом сульфатів. Причому за останні чотири роки рівень сухого залишку і сульфатів у воді постійно зростає. Це може вказувати на те, що останні роки ми спостерігаємо практично відсутність сніжних зим, повеней, високу температуру повітря і як наслідок збільшення випаровування при низькій водності. Все це сприяє погіршенню якості води.

Водночас в Сугоклеї вміст біогенних елементів групи азоту та фосфору завжди знаходиться в межах норми. Наприклад, для фосфатів нормальним показником є рівень близько трьох, а в Сугоклеї він не перевищує одиницю.
Загалом якість води у річці Сугоклея з точки зору рівня забруднення є задовільною.

Як «лікуватимуть» річки за європейськими нормами

Моніторинг забруднення поверхневих вод – є по суті збором «симптомів», наступним етапом же йде власне розробка програми «лікування» річок.

Як розповіла Катерина Гайдук, фахівці офісу управління водних ресурсів на Кіровоградщині вже розробили 50 заходів на території Кіровоградщини, які запропонували включити до державного плану управління річковими басейнами.

«Трохи менше половини з цих 50 заходів стосуються реконструкції та будівництва нових очисних каналізаційних споруд. Ще третина – це пропозиції, як покращити гідрологічний режим», – розповіла вона.

При розробці пропозицій, як очистити і доглядати річки в області, орієнтувалися насамперед на європейські стандарти. Наприклад, в ЄС для відновлення гідрологічного режиму річок, наближення їх до природного стану впроваджують зокрема такі практики:

• розширити русло річки без зміни напрямку;
• не створювати греблі, забезпечуючи вільну течію;
• створення захисні берегові смуги,
• створення природоохоронних зон,
• створення заповідних територій у заплавах річок.
• обмеження використання вод.

«Попри те, що триває війна, ми прикладаємо всіх зусиль, щоб виконати завдання, поставлені ЄС. Написання і впровадження Планів управління річковими басейнами – це головне завдання. Наразі ми напрацювали 50 пропозицій, але також закликаємо до співпраці громадськість: адже в досягненні “доброго” екологічного стану вод зацікавлені всі ми», – розповіла Катерина Гайдук.

Наразі в області завершують розробку Планів управління річковими басейнами Південного Бугу та Дніпра і Регіональний офіс водних ресурсів запрошує жителів області доєднатися до обговорення.

«Підготовлені проєкти обов’язково будуть проходити громадське обговорення, схвалення басейновими радами, а також стратегічну екологічну оцінку», – уточнили в РОВР.

Пропозиції від громадян щодо вирішення головних водно-екологічних проблем на території Кіровоградської області приймають в Регіональному офісі водних ресурсів за адресою: місто Кропивницький, вулиця Театральна 32/29, поштовий індекс 25022. Також пропозиції можна надіслати на електронну пошту rovrkr@davr.gov.ua або уточнити за телефоном: (0522)24-09-66.

Фото: Facebook-сторінка Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області.