«То все проплатили»: як намагаються дискредитувати мітинги проти закону №12414

Чому громадяни вийшли на мітинг

Нагадаємо, 263 депутати Верховної Ради 22 липня підтримали у другому читанні законопроєкт №12414. За оцінками експертів, цей проєкт створює пряму загрозу незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Згідно із законом, НАБУ і САП фактично підпорядковуються Генеральному прокурору. 

Серед тих, хто підтримав цей закон 22 липня, було й чотири нардепи від Кіровоградщини. Закон одразу ж після ухвалення підписав голова Верховної Ради.

В той же день у декількох містах України громадяни вийшли на протест. Люди вимагали накласти вето на цей законопроєкт, адже він знищує незалежність антикорупційних органів. 

Проте президент підписав закон ввечері 22 липня.

На наступний день, 23 липня, мітинги відбулися у більшій кількості міст, зокрема й у Кропивницькому. Учасники й учасниці вимагали не руйнувати незалежність антикорупційних органів та виконувати вимоги Євросоюзу щодо боротьби з корупцією в країні. 

Що таке НАБУ І САП?

САП — це Спеціалізована антикорупційна прокуратура. це спеціальна група прокурорів, яка контролює роботу НАБУ, підтримує обвинувачення в суді та слідкує, щоб усі антикорупційні справи були доведені до кінця.

НАБУ — це Національне антикорупційне бюро України. Це незалежний слідчий орган, який розслідує корупційні злочини топчиновників, депутатів, суддів, міністрів тощо.

Ці два органи створили після Революції гідності у 2015 році, щоб боротися з корупцією серед «верхівки» влади.
Вони незалежні від політичного впливу, що важливо для чесних розслідувань.

Ці органи важливі, бо без впливу з боку Генерального прокурора чи інших органів:

• НАБУ може відкривати справи проти будь-кого, навіть високопосадовців.
  
• САП може вільно подавати справи до суду, не зважаючи на політику.
  

Це — основа довіри до антикорупційної системи з боку громадян, ЄС, донорів і міжнародних партнерів.

Маніпуляції у cоцмережах щодо учасників мітингу щодо закону №12414

Після публікації у медіа і соцмережах фото, відео з мітингів проти ухваленого закону №12414 у коментарях люди висловлювали підтримку, а також висловлювали захоплення, що серед учасників багато молоді.

Проте під такі дописи дуже швидко почали «приходити» коментатори, які просували приблизно одну й ту саму ідею: «мітинги проплачені».

Наприклад, під публікацією про мітинг на Facebook-сторінці «Гречка Кропивницький» перші 5 коментарів зʼявилися протягом 10 хвилин. Вони були від акаунтів із закритими чи майже пустими профілями, які повторювали один за одним наратив про начебто проплаченість акцій у містах. Деякі з них «Гречка» видалила, тому що вони містили нецензурну лексику, прямі образи чи дискримінаційні вислови. 

Проаналізувавши подібні коментарі, можна побачити повторення однакових наративів у різних формах та різними словами.

Водночас жодних підтверджень своїм словам коментатори не вказують.

Вкид №1. «Мітинги проплатили політики у своїх інтересах»

Теза досить типова і вже використовувалась і під час Революції Гідності, та і щодо будь-якої громадянської активності. Вона базується на тому, що низка людей дійсно не уявляє, що хтось може брати участь у громадських заходах безкоштовно.

Наразі ні українські, ні міжнародні медіа не зафіксували фактів централізованого підвезення людей на мітинги, або чого-небудь, що могло б свідчити про «проплаченість» мітингів.

У той же час українці неодноразово демонстрували громадянську активність і здатність швидко консолідуватись. Так, вибух волонтерських ініціатив з 2014 по 2022 рік нікого не дивував. 

Наприклад, напередодні, сотні кропивничан  відгукнулись на заклик здати кров. Абсолютно самостійно і добровільно. Чому ж у коментаторів не виникає думки, що їм це хтось проплатив?

Вкид №2. «Молодь не може розумітися в таких складних речах, і не знає, що таке САП та НАБУ»

Водночас за даними опитування “Українська молодь сьогодні”, проведеного в червні-липні 2024 молодь досить активна у громадському житті, обізанана у новинах і 68% опитаних вважають, що безпосередньо їх майбутнє залежить від них самих. 

Можемо припустити, що учасники акції не до глибинних деталей розуміють різницю між НАБУ І САП, Проте, посилаючись на результати вищеназваного опитування, молодь достатньо обізнана, що таке корупція і вважають її недоброчесною.

Окрім того, оцінивши основні плакати на мітингах зауважимо, що вийти на протести людей змусило не виключно питання САП і НАБУ, а запит на справедливість, відчуття повернення до авторитаризму, коли на думку людей не зважають, і ризик втрати європейського курсу.

До речі, “Гречка” зібрала для вас добірку справ, які вело НАБУ щодо фігурантів з Кіровоградської області.

Звісно, можна припустити, що молодь не розбирається в суті питання. Але аналогічну до протестантів стурбованість висловили низка європейських інституцій, зокрема і представники Євросоюзу, адже прозора боротьба з корупцією є однією з умов вступу України в ЄС. 

• Європейська Комісія висловила «серйозне занепокоєння» щодо змін, які можуть «сильно послабити» повноваження антикорупційних органів — НАБУ та САП. Президентка Урсула фон дер Ляєн попросила пояснень від української влади, наголосивши, що «не може бути компромісу» щодо боротьби з корупцією та верховенства права.
• Єврокомісарка з розширення Марта Кос у розмові із прем’єркою та віцепрем’єром України наголосила на важливості збереження незалежності цих інституцій у контексті зобов’язань перед ЄС та просування до членства.
  
• Іванна Климпуш‑Цинцадзе (депутатка попереднього скликання й євродепутатка) заявила, що закон загрожує зупинкою переговорів про відкриття першого кластеру членства в ЄС та порівняла дії влади з політикою, що віддаляє Україну від європейських цінностей
• Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) висловив занепокоєння через ліквідацію незалежності НАБУ та САП, наголосивши, що такий розвиток подій підриває верховенство права. Банк пообіцяв продовжити співпрацю із владою, але також підтримує точку зору ЄС та країн G7.
  
• Організація економічного співробітництва та розвитку, зокрема очільниця Антикорупційного відділу Julia Fromholz, також висловила глибоку стурбованість: вона заявила, що закон може підривати зобов’язання України перед ОЕСР та навіть поставити під загрозу її вступ до Організації.

Вкид №4. «У той час, як на фронті гинуть люди, люди виходять на мітинги за якісь неважливі речі »

Одразу відзначимо, що попри те, що на мітингах було багато молоді, адже багато людей старше 25 років захищають країну безпосередньо в бою, на акціях були і ветерани, і родини загиблих захисників.

До того ж, нині саме ЄС є основним донором України, що підтримує і її економіку, і постачання зброї для фронту, а нехтування європейським курсом може погіршити ситуацію.

Вкид №5. «Мітинги нічого не змінять, а тільки розколюють країну»

Попри такі заяви вже 22 липня після двох днів мітингів на офіційній Facebook-сторінці Президент Володимир Зеленський повідомив, що погодив текст нового законопроєкту. 

«Текст збалансований. Найголовніше – реальні інструменти, жодних російських зв’язків і незалежність НАБУ та САП. Законопроєкт сьогодні буде внесений до Верховної Ради України», — написав він.

Тобто публічна реакція таки впливає. 

«Дуже важливо, що суспільство говорить. Я поважаю думку суспільства. Я вважаю, що це абсолютно нормально — реагувати, коли люди чогось не хочуть, коли людям це не подобається. Люди мають право на те, щоб сказати, що вони думають. Для мене було дуже важливо, щоб ми адекватно почули, відреагували. Люди попросили змін. Ми відреагували», — сказав президент під час зустрічі із журналістами 25 липня, пише hromadske.

При тому варто стежити і за тим, що буде в новому проєкті закону, адже “Лабораторія законодавчих ініціатив” вказує, що там теж є прогалини.

Зокрема проєкт, запропонований Президентом України, є компромісом у питанні збереження процесуальної незалежності САП, а також усіх прокурорів (за винятком окремих негативних інструментів). Проте він посягає на самостійність НАБУ та САП шляхом впровадження постійних перевірок на поліграфі з боку СБУ або за методологією СБУ. Загалом ці перевірки стосуються всіх органів правопорядку та прокуратури. Окрім того, до прокуратури можна буде і надалі добирати людей поза конкурсом (всупереч стандартам ЄС).