Усиновлення на Кіровоградщині: скільки дітей чекають на родину і що для цього потрібно

Історію своєї родини та шлях до того, як її донька Лія офіційно стала частиною сім’ї, вона відкрито розповідає в Instagram. 

Таких родин в Україні стає дедалі більше. Водночас статистика демонструє суперечливу динаміку. Наприклад, станом на літо 2026 року на Кіровоградщині на обліку перебуває 683 дитини, які мають статус для усиновлення, і лише 40 кандидатів в усиновлювачі. Чому ж за умови, що дітей номінально більше, ніж охочих їх прийняти у сім’ю, шлях до усиновлення займає місяці, а часом і роки? 

По той бік ілюзій

Ще донедавна про усиновлення в Україні говорили неохоче. Багато родин приховували цю історію навіть від найближчих. Сьогодні ситуація змінюється. Дедалі більше таких родин відкрито діляться своїм досвідом в соцмережах, руйнуючи міфи й підтримуючи тих, хто лише замислюється про цей крок. Серед них — Олива та Дмитро Чернови, які після усиновлення доньки Лії почали розповідати про шлях своєї родини.

«Мені 6. Я дивлюся “Кучерявку Сью” і вперше дізнаюся, що батьки в дитини можуть бути не рідні. Мені 21. Я не розумію, навіщо народжувати свою дитину, якщо у світі вже є дитина, якій я можу стати мамою. Мені 32. Ми з чоловіком починаємо довгий шлях до усиновлення. Мені 33. Я вперше дивлюся “Кучерявку Сью” разом зі своєю донькою», — розповідає Олива.

Між цими рядками — переїзд із Харкова до Чернівців через повномасштабну війну, місяці пошуків, сотні телефонних дзвінків, довгоочікувані слова: «Є дитина» та рішення суду, після якого Лія офіційно стала частиною їхньої родини. 

Після переїзду Чернови вирішили більше не відкладати мрію про усиновлення. Документи, медичні огляди, навчання, отримання статусу кандидатів в усиновлювачі — здавалося, попереду залишилося лише знайомство з дитиною. Насправді ж саме тоді почалися найскладніші випробування.

«Ми були переконані, що через війну дітей буде багато. Насправді все виявилося зовсім інакше. Я обдзвонювала всю Україну кожного дня протягом місяця й чула по 20–30 відмов. Усі казали, що дітей немає…», — каже жінка.

Зрештою один із таких дзвінків став доленосним. Подружжю розповіли про маленьку Лію, від якої після першого знайомства вже відмовилися шість родин. Та навіть після цього випробування не закінчилися.

За словами Оливи, під час першої розмови працівники закладу попередили її про складну спадковість дівчинки, зазначивши, що її біологічна мати мала ментальні розлади. Згодом Лію направили до психіатричного відділення для верифікації стану здоров’я — процедури, яку в закладах часто називають стандартним медичним обстеженням перед всиновленням, але для майбутніх батьків вона стала черговим емоційним випробуванням. Жінка згадує, що тоді вони з чоловіком вирішили не обмежуватися цими висновками й звернулися до незалежних лікарів. 

«Усі вони сказали, що це абсолютно нормальна, здорова дитина, якій просто потрібна сім’я».

Подружжя подало заяву на усиновлення. Після рішення суду Лія офіційно стала донькою — Чернови відсвяткували з нею перше спільне Різдво.

64 дитини на одного кандидата. Чому ця арифметика не працює?

Історія Чернових — не виняток. Після отримання статусу кандидатів в усиновлювачі багато родин стикаються з однаковою проблемою: пошук дитини триває місяцями, а іноді й роками. 

На перший погляд, це здається нелогічним. Станом на 1 липня 2026 року в Кіровоградській області на обліку перебувають 2569 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Кандидатів в усиновлювачі — 40 подружніх пар або одиноких осіб. Номінально це понад 64 дитини на одну родину. 

Але, як свідчать офіційні дані Служби у справах дітей Кіровоградської ОВА, за цими цифрами ховається сувора юридична реальність. Перша й головна перепона — правовий статус. Далеко не всі діти, які перебувають в інституційних закладах, можуть бути усиновлені. Зі згаданих 2,5 тисячі дітей на Кіровоградщині статус, що дозволяє усиновлення, мають лише 683 дитини. Решта мають біологічних батьків або законних представників, але через складні життєві обставини виховуються в державних закладах, тому формально не підлягають усиновленню.

Є й інші вагомі причини. 564 дитини з тих, які можуть бути усиновлені в області, мають рідних братів і сестер. Закон суворо забороняє їх роз’єднувати, а взяти в родину одразу кількох дітей готові далеко не всі кандидати. До того ж більшість кандидатів традиційно шукають малюків. Із 40 охочих усиновити дитину на Кіровоградщині 26 родин прагнуть узяти малюка віком до п’яти років.

Натомість реальна картина кардинально інша: абсолютна більшість — 540 дітей, які можуть бути усиновлені, — це підлітки віком від 10 до 18 років. А от малюк до одного року в усій обласній базі наразі лише один. Виникає ситуація, коли за немовлятами шикуються черги, тоді як старші діти роками чекають на шанс відчути родинне тепло.

За словами адвокатки та матері-усиновлювачки Інни Мирошниченко, ще одним із бар’єрів залишається територіальний принцип пошуку. Кандидат стає на облік за місцем проживання й отримує інформацію насамперед про дітей свого регіону. Раніше приватні пошуки та координацію полегшувала загальнодержавна база, але зараз через її технічні обмеження або специфіку оновлення під час воєнного стану багато родин стикаються з труднощами під час пошуку дитини в інших областях. 

Попри всі труднощі, інтерес до всиновлення зростає. Як повідомили у Службі у справах дітей Кіровоградської ОВА у відповідь на інформаційний запит «Гречки», якщо на початку 2022 року на обліку перебували 20 кандидатів, то на початок 2025-го їх кількість сягнула 54. Станом на 1 липня 2026 року на обліку залишаються 40 кандидатів. 

Разом із цим динамічно змінювалася й кількість усиновлень в області: 

• 2022 рік — нові родини знайшли 35 дітей; 
• 2023 рік — 38 дітей; 
• 2024 рік — 41 дитина; 
• 2025 рік — зафіксовано пік: 61 усиновлення; 
• Перше півріччя 2026 року — вже усиновили 20 дітей

Не лише усиновлення: як ще дитина може потрапити в родину

Усиновлення — не єдиний шлях до родини. Якщо оформити його поки неможливо, це не означає, що дитина має зростати в інтернаті. Державна політика сьогодні побудована так, щоб якомога більше дітей виховувалися саме в сімейному середовищі — у родичів, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ) чи патронатних родинах.

Найчастіше дитина знаходить сім’ю через опіку або піклування. Здебільшого її беруть до себе бабусі, дідусі, повнолітні брати чи сестри або інші близькі родичі. Саме так сьогодні на Кіровоградщині виховуються 1763 дитини. Лише за перше півріччя 2026 року під опіку та піклування в області передали 147 дітей.

Якщо ж родичів немає, наступним кроком стають прийомні сім’ї та ДБСТ. Нині в області працюють 125 прийомних сімей та 82 ДБСТ, де виховуються 780 дітей. Лише за перші шість місяців 2026 року створили ще вісім прийомних сімей і три ДБСТ, куди влаштували 81 дитину.

Втім, потреба у сімейному влаштуванні залишається великою. Найважче знайти родини, готові прийняти підлітків або великі сімейні групи, де виховуються від 3 до 7 рідних братів і сестер. Для підтримки таких великих родин передбачена державна допомога: зокрема, протягом 2024–2025 років за рахунок субвенції з державного бюджету житлом забезпечили три дитячі будинки сімейного типу — два новостворені та один евакуйований з Донецької області. У поточному 2026 році кошти планують виділити на придбання приміщення для ще одного такого виховного закладу, створеного вимушеними переселенцями.

Ще один спосіб альтернативи інтернатам — патронат над дитиною. Це тимчасова родина, у якій дитина перебуває, поки соціальні служби допомагають біологічним батькам подолати кризу або шукають для неї постійну сімейну форму виховання. На Кіровоградщині патронат діє з 2018 року. Станом на 1 липня 2026 року у 20 громадах працюють 32 патронатні родини, де перебуває 81 дитина. Від початку року вони прийняли 63 дітей, а загалом за весь час роботи послуги через такі сім’ї пройшли сотні вихованців. З початку 2026 року із патронатних сімей 23 дитини повернулися до біологічних родин, 39 переїхали до прийомних сімей чи ДБСТ, ще 9 передано під опіку з перспективою подальшого усиновлення.

Нагадаємо, раніше «Гречка» розповідала, що  таке патронат над дитиною та з якими викликами стикаються вихователі на прикладі родини із Кропивницького.

Попри розвиток сімейних форм, повністю відмовитися від інтернатної системи поки не вдалося. Водночас у Службі у справах дітей звертають увагу на важливий нюанс: кількість дітей в інституційних закладах області не зменшується не через внутрішню динаміку регіону. До місцевих закладів Кіровоградщини постійно влаштовують дітей, евакуйованих із територій бойових дій та тимчасово окупованих територій України.

Сім кроків до дитини: як відбувається усиновлення

Для тих, хто ухвалив тверде рішення пройти цей шлях, ми склали покроковий гайд.

Крок 1. Перевірити, чи відповідаєте ви вимогам

Усиновити дитину можуть:

• Громадяни України віком від 21 року. Виняток — родичі, які старші за дитину щонайменше на 15 років.
• Оформити усиновлення може подружжя або одна людина. Пари, які проживають у цивільному шлюбі (без офіційної реєстрації), спільно усиновити дитину не можуть. 
• Кандидати повинні мати постійне житло, достатній дохід, не мати судимостей та хвороб, які заважають вихованню. 
• Під час воєнного стану процедура дозволена лише громадянам України. Про це йдеться у роз’ясненні Міністерства соціальної політики.
  Посадовці пояснюють, що під час активних бойових дій неможливо забезпечити всі обов’язкові етапи процедури: перевірити документи кандидатів, організувати знайомство дитини з майбутніми усиновлювачами, з’ясувати думку самої дитини та отримати необхідні висновки й згоди. Без цієї перевірки зростає ризик, що дитина потрапить до шахраїв або торгівців людьми.

Крім того, багато дітей, які були евакуйовані через війну, не є сиротами. Передусім держава має встановити місце перебування їхніх батьків або інших родичів і, якщо це можливо, забезпечити возз’єднання сім’ї. Саме тому міжнародне усиновлення під час воєнного стану не здійснюється.

Крок 2. Підготувати документи

Потрібно зібрати такий пакет:

• копії паспорта та ідентифікаційного коду;
• свідоцтво про шлюб (за наявності);
• медичний висновок про стан здоров’я;
• довідка про відсутність судимості;
• підтвердження доходів;
• документи на житло.

Частину процесу, зокрема подачу заявки на кандидата, сьогодні можна пройти онлайн через портал «Дія».

Крок 3. Звернутися до Служби у справах дітей

Зібрані документи та заяву необхідно подати до Служби за місцем вашого проживання (або фактичного перебування зі статусом ВПО) — особисто в прийомні години або через «Дію». 

Крок 4. Пройти обов’язкове навчання

Після перевірки житлових умов (до 5 робочих днів) служба у справах дітей дає направлення на курс для майбутніх батьків. Там навчають адаптації дитини в родині, роботі з травматичним досвідом та наданню домедичної допомоги. Довідку видають протягом 5 днів після завершення курсу, і вона діє 24 місяці.

Крок 5. Знайти дитину

Після внесення до бази кандидатів Служба допомагає підібрати дитину відповідно до ваших рекомендацій. Олива Чернова також радить кандидатам виявляти власну ініціативу та тримати зв’язок із профільними службами в інших регіонах.

Крок 6. Познайомитися та налагодити контакт

Служба організовує першу зустріч із дитиною. Далі ви можете відвідувати її, спілкуватися та поступово зближуватися. Кожен візит фіксується документально. Зверніть увагу: якщо дитині вже виповнилося 10 років, для усиновлення обов’язково потрібна її згода.

Крок 7. Отримати рішення суду

Фінальний етап — закрите судове засідання. Щоб швидше забрати дитину додому до набрання рішенням суду законної сили, у деяких випадках районні служби можуть оформити тимчасову опіку. Після офіційного завершення процедури Служба періодично контролюватиме умови проживання та виховання дитини.

Озираючись назад

Після усиновлення Лії Олива Чернова продовжує вести блог, де розповідає про повсякденне життя своєї родини та підтримує інших кандидатів. Вона наголошує, що під час цього процесу варто бути готовими до емоційних викликів, проте результат вартий зусиль. 

«З усіма дітьми спочатку нелегко. Але це дійсно велике щастя, яке варте кожної хвилини боротьби», — написала Олива.

Корисні лінки та контакти

• dity.gov.ua — офіційний портал з інформацією про дітей, які потребують родини та можуть бути усиновлені.
• Сервіс «Дія» — послуга «Усиновлення: реєстрація кандидатом» для швидкого подання заяви онлайн.
• Служби у справах дітей Кіровоградської області — перша інстанція для консультацій, особистого подання документів та супроводу на кожному етапі.