Як людям старшого віку подолати соціальну ізоляцію: досвід Чехії
Згідно з даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я, соціальна ізоляція та самотність мають серйозний вплив на фізичне та психічне здоров’я, якість й тривалість життя.
Дослідження показують, що посилення соціальної ізоляції серед людей віком старше 50 років було пов’язане з підвищеним ризиком смертності, інвалідності та деменції.
«Гречка» розказує, як у Чехії працюють з тим, щоб старші люди довше мали активне довголіття.
Волонтери від 16 до 92 років: дружні візити проти ізоляції
В Україні та Чехії старші люди часто стикаються зі схожими стереотипами: що у зрілому віці вже пізно навчатися, змінювати звички або шукати нові знайомства.
«Іноді старші люди мають проблеми, пов’язані з віком, здоров’ям, фінансами, — каже координаторка програми волонтерства організації Zivot90 Барбора Валухова. — Вони почуваються самотніми й обмеженими. Тому важливо працювати з цими питаннями системно».
В організації переконані: головне — створити середовище, де люди старшого віку можуть спілкуватися, розвиватися й почуватися частиною спільноти. Саме цим вони й займаються у Празі.
Організація працює не лише зі старшими людьми, а й об’єднує різні покоління.
«Ми прагнемо, щоб молоді й старші люди спілкувалися, дружили, проводили час разом. Це допомагає і першим, і другим відчути взаємну підтримку», — додає Барбора.
Одним із ключових напрямів є волонтерський центр, який реалізує кілька програм для людей старшого віку. Найпопулярніші з них — «дружні візити» та «дружні дзвінки».
«Це форма спілкування, коли двоє людей — волонтер і клієнт — зустрічаються або говорять телефоном раз на тиждень, як друзі. Вони діляться новинами, підтримують одне одного», — пояснює вона.
Волонтери організації різного віку — від 16 до 92 років. Це люди різних професій. Вони утворюють власну спільноту, обговорюють, як краще допомагати клієнтам, діляться досвідом.Зазвичай один волонтер має одного підопічного, іноді двох-трьох.
Багато волонтерів приходять після зустрічей, які організація проводить у школах і вишах, де організація розповідає про можливості волонтерства, дізнаються через інтернет.
Мотивація у волонтерів також різна.
«Дехто приходить, бо втратив старших родичів і хоче спілкуватися зі старшими людьми. Інші працюють у великих компаніях і втомилися від рутини, шукають щось людське, емоційне. Є й студенти — психологи, соціальні працівники, терапевти — для них це частина навчання», — пояснює координаторка.
Нині мають 253 волонтери, з них близько 140 беруть участь у програмі дружби.
Щоб захистити клієнтів, організація працює за чіткими правилами.
«У нас є договір із кожним волонтером і клієнтом, діє етичний кодекс. Волонтери надають довідку про несудимість і проходять співбесіду з психологом, який готує їх до роботи з людьми старшого віку», — пояснює координаторка.
До клієнтів додому можуть приходити лише волонтери, яким виповнилося 18 років. Молодші, з 16 років, допомагають в офісі — готують матеріали, організовують заходи, ведуть адміністративну роботу.
Пошук і поєднання волонтерів із клієнтами — процес індивідуальний.
«Ми намагаємося поєднувати людей, які живуть поруч або мають схожий вік. Іноді знайомство відбувається за день, а іноді триває пів року — усе залежить від обставин», — каже координаторка.
Освітні курси, мистецтво і спільнота: що пропонують празьким пенсіонерам
«У нас діє багато курсів — можна вивчати іноземні мови, танцювати, займатися мистецтвом. Також організовуємо прогулянки містом із гідами, під час яких люди дізнаються про історію Праги, — розповідає координаторка. — Ми віримо, що головне — це спільнота».
Про організацію дізнаються з інтернету, газет, від соціальних працівників, лікарів або знайомих, які вже користуються послугами.
Люди старшого віку можуть не лише отримувати допомогу, а й ставати волонтерами.
«Дехто викладає у нас іноземні мови, проводить заняття з мистецтва чи гімнастики. Але ми обов’язково просимо підтвердження кваліфікації — диплом або досвід викладання», — розповідає координаторка.
В організації діє власний театр, у якому грають як волонтери, так і клієнти.
«Дехто виступає як актор, інші допомагають із організацією, рекламою чи підготовкою залу. Часто на виставах важко зрозуміти, хто волонтер, а хто клієнт — усі працюють разом», — каже координаторка.
«Іноді волонтери просто хочуть знайти нові сенси, дружбу й можливість бути комусь потрібними», — додає вона.
Відзначимо, такі практики впроваджують у багатьох містах України. Так, «Гречка» писала про організацію «Ба і Ді» з Івано-Франківська, та організацію «Вік щастя», яка діє у Кропивницькому.
Тимчасове проживання і реабілітація
На другому поверсі організація облаштувала невеликий пансіон для короткострокового проживання людей старшого віку.
«Там можуть жити чотири клієнти до трьох місяців. Зазвичай це потрібно, коли є проблеми зі здоров’ям або родина тимчасово не може доглядати. Проживання платне, але недороге. Люди мають харчування, реабілітацію, можуть користуватися технічними засобами — наприклад, візками чи ходунками», — пояснює координаторка.
Попри розвинену систему соціальної допомоги, у Чехії поки немає широкої мережі денного догляду для літніх людей.
«Ми можемо допомогти лише на короткий час — зробити покупки, приготувати їжу. Але програм, де людина перебуває під наглядом увесь день, поки що немає. Хоча це потрібно, адже багатьом родинам важко поєднувати роботу, дітей і догляд за старшими», — каже координаторка.
Є спеціалізовані будинки для людей із серйозними хворобами, зокрема деменцією, але більшість прагне залишатися вдома.
«Коли людина може жити у своїй родині — це найкраще. Наше завдання — допомогти сім’ям у цьому», — додає вона.
Як людям старшого віку уникнути ізоляції: поради психолога
Спеціалісти всеукраїнської програми «Ти як?» розробили кілька порад, як старшим людям не відчувати себе самотніми.
- Підтримуйте соціальні зв’язки.
Спілкуйтеся з родиною, друзями та сусідами. Телефонні або відеодзвінки допомагають зберігати близькість, навіть на відстані. - Будьте активними.
Прогулянки, помірні фізичні вправи чи догляд за рослинами покращують самопочуття та настрій. - Займайтеся улюбленими справами.
Настільні ігри, хобі, читання чи аудіокниги додають радості й допомагають залишатися розумово активними. - Опануйте нові технології.
Навчіться користуватися смартфоном чи комп’ютером — це відкриє доступ до новин, спілкування та онлайн-розваг. - Долучайтеся до програм і гуртків.
Місцеві установи й громадські організації проводять курси, екскурсії, кінопокази та інші заходи для людей старшого віку. - Спробуйте волонтерство.
В’язання, допомога військовим чи участь у благодійних проєктах дають відчуття потрібності та нові знайомства. - Піклуйтеся одне про одного.
Допомагайте сусідам і рідним з продуктами, ліками чи побутовими справами. Навіть простий жест турботи зменшує відчуття самотності. - Звертайтеся по підтримку. Лікарі, соціальні працівники та волонтери можуть допомогти з ментальним здоров’ям, юридичними питаннями й адаптацією до нових умов.
