Як уберегти себе від насильства у сім’ї?
Хоча ми й живемо в 21-му столітті, але таке ганебне явище, як насильство в українських сім`ях не є рідкістю. Цьому сприяють як суто соціальні чинники та менталітет людей, що від нього потерпають, так і елементарне незнання жертвами законодавства, що покликане їх захистити.
За даними МВС України понад 100 тисяч осіб стоять на обліку, як особи, що скоїли насильство в сім`ї. І щороку їх кількість збільшується, хоча наведена статистика є лише верхівкою айсберга, так як далеко не кожна жертва такого насильства звертається за допомогою.
Ще в 2001-му році Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про попередження насильства в сім’ї». Цим законом визначено, що є насильством в сім`ї та його види, визначене коло органів та установ, на які покладається обов’язок з попередження такого насильства, спеціальні заходи з попередження насильства в сім`ї та підстави для їх вжиття.
Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Воно може бути не лише фізичним, а й сексуальним, психологічним та економічним.
Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.
Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Жертвою насильства в сім’ї є член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» здійснення заходів з попередження насильства в сім`ї покладається на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї (Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, а також відповідні управління місцевих державних адміністрацій); відповідні підрозділи органів внутрішніх справ (служба дільничних інспекторів міліції та кримінальна міліція у справах дітей органів внутрішніх справ); органи опіки і піклування; спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства:
кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його;
центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об’єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім’ї.
Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є:
заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;
висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї.
Окремо слід зупинитись на деяких спеціальних заходах з попередження насильства в сім`ї, а саме офіційному попередженні про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї та захисному приписі.
Члену сім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, виноситься офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, за умови відсутності в його діях ознак злочину, службою дільничних інспекторів міліції або кримінальною міліцією у справах дітей, про що йому повідомляється під розписку.
Офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї може бути винесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
У разі вчинення особою насильства в сім’ї, після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження корекційної програми.
Проходження корекційної програми для такої особи є обов’язковим.
Членів сім’ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік.
Особі, яка вчинила насильство в сім’ї після отримання офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, дільничним інспектором міліції або працівником кримінальної служби у справах дітей за погодженням з начальником відповідного органу внутрішніх справ і прокурором може бути винесений захисний припис.
Захисний припис не підлягає погодженню у разі наявності в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочину. В такому випадку щодо цієї особи має бути розпочате кримінальне провадження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Захисним приписом особі, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) по відношенню до жертви насильства в сім’ї, а саме:
чинити конкретні акти насильства в сім’ї;
отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї;
розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо жертва насильства в сім’ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї;
відвідувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї;
вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім’ї.
Зазначені обмеження встановлюються на термін до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.
Вчинення насильства в сім`ї, що не містить ознак злочину, законодавством України віднесене до адміністративних правопорушень. Так, статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’яти діб.
Юрист Геннадій Нікішов