Села Кіровоградщини без робочих місць, але із закладами культури

За словами чиновника, станом на 1 травня в області із 1241 закладу культури, 999 (80 %) – знаходяться у сільській місцевості. Щорічно фінансування культурних послуг області збільшується на 36 %, підвищується розмір заробітної плати працівникам культури на 18-25 %. Проводиться регулярний ремонт покрівель, заміна вікон, встановлюються системи опалення, комп’ютери, радіо- та телетехніка, оновлюється театральний та сценічний реквізит. Продовжують окультурювати села і шляхом візитів обласних колективів у села. Великим плюсом є те, говорить директор департаменту культури, що концерти проводяться тепер не на базі районних будинків культури, а сільських, що дало можливість охопити близько 300 тисяч глядачів. Втім і надалі проблемними питаннями у деяких районах залишаються аварійний стан приміщень, відсутність шибок, опалення та транспорту.

«Якщо в селі працюватимуть будинок культури, бібліотека, клуб і музеї, вони відповідатимуть потребам місцевої спільноти, то мешканці отримають більшу можливість для освіти, самоорганізації та організації культурного дозвілля. Якщо люди матимуть таку інфраструктуру у місцях, де вони народилися і виросли, то, можливо, у більшості з них буде бажання залишатися там» – зазначає Валентина Животовська.

Втім як писала «Гречка» раніше, сьогоднішній молоді у першу чергу важливіше мати кращі умови для життя, нові робочі місця, ніж мати розвинуту культурну інфраструктуру, хоча і цей чинник впливає на вибір місця проживання.

«Я б не хотіла повернутися в село. Тому що там немає роботи, немає можливості для самореалізації. Там недостатньо комфортні умови для проживання: немає ні газу, ні водопроводу. Для того, щоб люди поверталися в село, потрібно забезпечити комфортні умови для проживання, роботу та достойну оплату. Ще важливо будувати якісь заклади для духовного розвитку населення» – розповідає студентка, жителька с. Рівне Новоукраїнського району Анна Підлубна.

Світлана Дубина