Кропивницький в лідерах по обсягу отриманої держсубвенції

Про це йдеться у дослідженні щодо розподілу державних субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між одномандатними виборчими округами в Україні, яке підготувала Громадянська мережа ОПОРА.

За результатами дослідження, аналіз даних за 2017 рік, як і в попередньому році, засвідчує наявність політичних факторів у процесі адміністрування державних субвенцій.

Механізм державних субвенцій усе більше стає способом взаємодії політиків з територіальними громадами, коли велика кількість виборців охоплена численними, але не значними за фінансовими розмірами проектами. Розпорошення фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності фактично унеможливлює досягнення довготривалого ефекту від державних субвенцій.

Зокрема, у порівнянні з попереднім роком, середній розмір державної субвенції на соціально-економічний розвиток у 2017 р. зменшився на 36%, а перелік профінансованих проектів вражає прикладами несистемних чи навіть дріб’язкових витрат.

Якщо у 2016 р. 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тис. грн, то в минулому році таких проектів вже 26%. Відсутність обґрунтованих пріоритетів навряд відповідає принципам сталого розвитку регіонів, але повністю вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців.

Відтак, у 2016 році на 3 714 об’єктів було виділено 2 млрд 453 млн гривень. А в 2017 році сума коштів зросла у понад два рази – до 5 млрд 252 млн гривень, а кількість об’єктів у майже три з половиною – до 12 389. Що стосується поточного року, то у бюджет закладена приблизно така ж сума коштів на цей вид допомоги уряду.

Проте в 2017 році, незважаючи на загальне збільшення суми субвенцій майже у два рази, 25% округів недоотримали коштів. Зокрема, 24 округи залишилися поза увагою уряду, а ще 26 дісталось менше 10 млн грн.

ОПОРА підрахувала, які регіони отримали найбільшу та найменшу кількість коштів у рамках розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток у 2016 – 2017 рр. Виявилося, що області-лідери, зрештою, як і аутсайдери, за два роки майже не відрізняються між собою.

У 2017 році Вінницька область отримала 371 млн грн, що становить 7,1% від загальної суми виділених субвенцій. Далі в рейтингу Харківська (343 млн грн або 6,5%) та Івано-Франківська (337 млн грн чи 6,4%) області. Трохи менше з бюджету отримали Одещина та Львівщина – 293 млн грн (5,6%) та 285 млн грн (5,4%) відповідно.

У порівнянні з минулорічним дослідженням, перша четвірка в контексті представлення регіонів-лідерів не змінилась: Вінницька, Івано-Франківська, Одеська та Харківська області. Так, Вінниччина з четвертого місця перемістилась на перше, а Харківщина стала другою. Натомість Київську область у групі лідерів замінила Львівська.

Подібна ситуація і в нижній частині умовного рейтингу, проте п’ятірка регіонів, що отримали найменшу кількість у порівнянні з минулим роком, взагалі не змінилась: місто Київ, Херсонська, Тернопільська, Закарпатська та Луганська області. Варто відзначити, що останню позицію два роки поспіль зберігає за собою Луганщина із показниками 17 млн грн та 51 млн грн у 2016 та 2017 роках відповідно.

Таким чином, другий рік поспіль відсутня рівномірність розподілу коштів між областями. Так, дві сусідні й цілком співставні за кількістю населення та площею області – Івано-Франківська та Тернопільська – два роки поспіль отримують діаметрально протилежні суми коштів: у 2016 році різниця становила 5,5 разів, а в 2017 році – трохи більше 3 разів.

Незалежно від розміру області та, наприклад, кількості виборчих округів у ній, з бюджету виділяють і різну кількість субвенцій для кожного регіону. Таким чином, кількість округів в області зовсім не впливає на розмір переліку об’єктів (заходів), які будуть профінансовані.

У 2017 році лідерами за кількістю залучених субвенцій стали: Черкаська область з 966 заходами на 7 округів, Львівська область з 944 заходами на 12 округів, Житомирська область з 911 заходами на 6 округів, Вінницька область з 813 заходами на 8 округів та Одеська область з 772 заходами на 11 округів. Для порівняння, у Запорізькій області з її 9 округами перелік профінансованих об’єктів (заходів) склав лише 155 одиниць. Хоча кількість коштів, які були виділені на Запоріжжя та Житомирщину, фактично однакова, спостерігаємо різницю у кількості субвенцій у майже 6 разів.

У порівнянні з дослідженням про кількість виділених субвенцій у 2016 році, рейтинг регіонів з найбільшою та найменшою кількістю залучених субвенцій фактично не зазнав змін. Зокрема, Черкащина, Житомирщина та Вінниччина два роки поспіль кількісно залучали великий обсяг субвенцій, в той же час як на Кіровоградщині чи Закарпатті такого не відбувалось. В одних регіонах субвенції акумулюються в значних за сумою проектах, у той же час як в інших кошти розпорошуються на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат.

За підрахунками ОПОРИ, якщо у 2016 р. 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тис. грн, то у минулому році таких проектів уже стало 26%. Таким чином, відсутність обґрунтованих пріоритетів навряд чи відповідає принципам сталого розвитку регіонів, але може повністю вкладатися у логіку боротьби за симпатії виборців з боку чинних депутатів-мажоритарників, які є фактичними учасниками розподілу державних субвенцій на соціально-економічний розвиток.