Зміни клімату можуть вплинути на сільське господарство Кіровоградщини
Якщо існуючі тенденції зміни клімату збережуться в найближчі 20 років, то у Кіровоградську область заміть помірного клімату чекають субтропіки, що вплине на тенденції у сільському господарстві.
Про це в інтерв’ю виданню «Аграрний Тиждень. Україна », пише “Агропортал”, повідомив директор Українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник.
Вчений зазначив, що це стане реальною небезпекою фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони Степу, але й понад половину площ орних земель України і майже 2/3 площі сучасної зони Лісостепу.
За даними НААН України, за останні десятиліття відбувається фактичне зміщення меж природно-кліматичних зон країни на 100-150 км на північ. Умови вегетації в традиційній підзоні Північному Степу (Дніпропетровська, Кіровоградська області та ін.) за останні роки вже відповідають підзоні Південного Степу.
«Поступово степова частина України по кліматичному режимом наближається до сухих субтропіків, як, наприклад, Греція. Це ще не пустеля, і вже не степ. В таких умовах вирощувати нинішній набір агрокультур через 20 років буде неможливо », – говорить Сергій Мельник.
За його словами, виникнуть серйозні проблеми, якщо не буде сортів культур адаптованих до значно меншого вегетаційного періоду, до змін термінів посіву і термінів збору врожаю, до інших речей.
«Такі наслідки можуть призвести до непридатності території для проживання людей і ведення господарської діяльності, тобто фактично до втрати в господарському використанні від 15 до 21 млн га площ орних земель; недоотримання щорічно валового збору від 24 до 40 млн т якісного зерна та інших продовольчих культур (овочів, плодів, ягід, винограду, горіхів, кормів), що є традиційною продукцією зони Степу; неконтрольованої міграції населення зони Степу в більш північні регіони країни через неможливість ведення аграрного виробництва; дефіциту прісної і чистої води; дискомфортности навколишнього середовища для життя на півдні », – додає Мельник.
До ймовірних позитивних результатів для сільського господарства країни вчені відносять зростання тривалості вегетаційного періоду деяких агрокультур, поширення на північ зони вирощування теплолюбних рослин, оптимізацію фізіологічного стану польових і плодових культур в зимовий період і підвищення врожайності зернових внаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, що сприятиме прискоренню на 30-100% процесу фотосинтезу.
