Психолог – лікар чи співрозмовник?
В житті будь-якої людини приходить момент, коли потрібно обирати, робити рішучий крок вперед або ж щось кардинально змінювати. Звичайно, це зробити не завжди вдається, тим паче одразу. Але що робити, коли усі можливі ходи відкинуті? Деякі кидаються до ворожок чи екстрасенсів, інші ж звертаються до фахівців-психологів.
Царина психології, на жаль чи на щастя, має не одного спеціаліста з питань душевних, то ж їх потрібно розрізняти. Існує три основні напрями діагностування проблем з боку нервової системи: психіатрія, психотерапія та психологічне консультування. Психіатр – це лікар, що медикаментозним шляхом лікує психічні захворювання. Психотерапевт – це такий собі спеціаліст по душам, виявляє можливі причини внутрішніх проблем, допомагає позбутися їх і попередити у майбутньому. Психолога ж можна порівняти з простим співрозмовником: допомагає порадами, тренуваннями, корегує поведінку, ставлення до інших, підвищує самооцінку. Допомога психолога може обмежуватися однією або кількома консультаціями, лікування ж у психотерапевта чи психіатра потребує тижнів, а то й місяців. Вибір спеціаліста залежить, звісно, від стадії душевної хвороби – чи то просто проблема вибору, чи то психічне відхилення.
Спілкування з психологом починається вже у школі: проводяться анкетування, тренінги. За словами психолога ЗОШ №6 Дощенко Анни, школярі частіше за все бояться звернутися по допомогу до спеціаліста, намагаються вирішити проблеми власноруч, що рідко їм вдається.
Та якщо в школі психолог є обов’язковим штатним працівником, то у вишах, виявляється, він не завжди наявний. Наприклад, в КДПУ ім. В. Винниченка за допомогою можна звернутися лише до викладачів-теоретиків кафедри психології, а в КНТУ будь-яка психологічна допомога взагалі недоступна. Натомість ДЛАУ має штатного психолога, якого постійно можна знайти в гуртожитку. Причини відсутності такої для кого важливої, для кого неважливої посади в університетах можуть бути різними, але результат один – студенти й викладачі, які безперечно повинні спілкуватися із фахівцями, не мають до кого звернутися в складних ситуаціях.
Якщо учні і студенти мають змогу відвідати психолога в межах навчального закладу, то працівники з різних галузей трудової діяльності такої можливості не мають. Штатний психолог передбачений лише у правоохоронних органах: там його потреба зумовлена постійною напруженістю працівників, нервовими стресами.
Що ж робити громадянам, які обмежені у доступі до спеціалістів з психологічної допомоги? Звичайно, найкращий спеціаліст і порадник це близька людина. Деякі намагаються самі вивчити базис психології, тим самим рятуючи себе і водночас допомагаючи іншим. Так Демчук Тетяна, студентка педагогічного університету, майбутня журналістка, захоплюється цією своєрідною наукою, ще зі школи вивчає її. Дівчина стверджує: «Психологія допомагає читати людей, дізнаватись про їх характери і темпераменти, звички, розуміючи психологію людини і вміючи вправно скористатись цим, можна запобігти небажаних конфліктів».
Але варто пам’ятати, що психологічна допомога – це деякою мірою лікування, тож психолога можна знайти при будь-якому лікувальному закладі, особливо в лікарнях. В Кіровограді також є центр соціально-психологічної допомоги. Допомогу отримати можна усім бажаючим як у телефонному режимі, так і в умовах стаціонару. Центр також надає допомогу усім, хто опинився у складних життєвих обставинах (спричинених стихійним лихом, насильством і т.п. ), забезпечує їх тимчасовим притулком і харчуванням.
У якості лікування розмовами може бути й консультація у приватного психолога, але його дані не так просто отримати. Справа в тому, що оголошень в газетах чи на ТБ не знайдеш, а постійно на слуху психологи не бувають, тож вдаємося до Інтернету. Всесвітня мережа не настільки багата кіровоградськими фахівцями психології, тож вибиває близько десятка імен, поряд з якими вказаний досвід роботи, контактні дані й ціна за сеанс (коливається від 50 до 100 грн).
Існує також психологічна допомога онлайн, яка не є обмеженою в часі, пацієнт може звернутися до фахівця, лише маючи підключення до Інтернету та скайп. Звичайно ж ця послуга не безкоштовна, але ціна договірна.
При виборі спеціаліста в Інтернеті варто остерігатися шахраїв. Член Українського Союзу Психотерапевтів, член Київської Асоціації Практикуючих Психологів та Психотерапевтів(КАППП) Дубіч Сергій у своєму блозі пропонує обирати фахівця за рівнем освіти та досвіду: він повинен мати не тільки вищу психологічну освіту, але й спеціальну підготовку в галузі психологічного консультування або психотерапії, мінімальна тривалість фахової освіти в цих областях повинна бути не менше трьох років, і, безумовно, краще, щоб фахівець, був членом серйозної професійної асоціації, адже там здійснюється безперервний професійний розвиток.
Не варто думати, що психолог потрібен лише у дуже складних ситуаціях. Буденне життя завжди підкидує нам курйозів, тож людину, яка може дати доречну пораду або чимось допомогти, варто мати в списку друзів. Ще краще мати сімейного психотерапевта. Та якщо ви людина-оптиміст, і самі вирішуєте всі свої проблеми, то ви можете стати хорошим порадником для інших.
Світлана Дубина
