“Призабуті імена підпілля ОУН”: три цікаві факти про підпільників на Кіровоградщині (ФОТО)

У Кропивницькому сьогодні, 20 жовтня, у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу про підпільників на Кіровоградщині “Призабуті імена підпілля ОУН на центральноукраїнських землях”.
Книгу видали у співпраці з проєктом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, Регіонального центру наукових досліджень з історії України та обласної організації Національної спілки краєзнавців України, передає журналістка “Гречки”.
Це вже третя книга в рамках серії “Визвольна боротьба. 1917-1991 роки”. Першою була “ОУН і УПА на Центральноукраїнських землях. Документи та матеріали”, а другою “Борці за українську державність”.
У коментарі “Гречці” автор книги, історик Федір Шепель зазначив, що над книгою почав працювати з 1990-х років, опрацьовував архівні документи зі сховищ Галузевого державного архіву Служби безпеки України і Державного архіву Кіровоградської області.
Автор вважає, що тема націоналістів малодосліджена і охоплена, зокрема на Кіровоградщині. Цікавим є факт, що значна кількість ілюстрацій і світлин підпільників, які були на Кіровоградщині, публікується в книзі вперше.
“На початку 1990-х років я почав досліджувати тему організації українських націоналістів (ОУН) і друкувати тематичні нариси та задумувався про створення книги. Слово “бандерівець”тоді у багатьох асоціювалось з бандитизмом, чимось кривавим і жорстоким. Хоча насправді це не так”, – підкреслив історик.
За словами автора, цікавим є факт, що на території області підпільниками ОУН були зовсім юні хлопці і дівчата, яким не було і 20 років. Всі вони були колоритними і непересічними особистостями, прихильниками революційної ОУН під керівництвом Степана Бандери, більш відомої як ОУН (бандерівців) та на чолі з Андрієм Мельником – ОУН (мельниківців) в умовах окупації.
Серед підпільників були місцеві жителі, а також уродженці західної України. Вони думали, що німці будуть на їхньому боці, натомість німці відправляли їх в концентраційні табори Бухенвальда і Дахау. Дехто був розстріляний в таборі Тернова балка. Через те вони перейшли на підпільну роботу і поширювали свої ідеї серед місцевого населення: бачили перспективних людей і розказували про Тараса Шевченка, Івана Франка, їхні твори. Провідним завданням ОУНівців був друк і розповсюдження листівок для розширення кола націоналістів. Вони намагались поширювати національні ідеї серед населення.
Цікавим фактом є те, що серед націоналістів були і зрадники. Зокрема, один із них на Кіровоградщині розкрив систему і особливості організації, викрив деяких зв’язківців. Багато потім потрапляли на допити до КДБ (комітету державної безпеки СРСР) та інших радянських каральних органів і розпитували повторно те, що попередньо розпитувала німецька таємна поліція. Виходить, що спершу арештовували їх німці, а потім, як приходили радянські війська, по протоколах, розпитували повторно.
Книга вийшла тиражем у 100 екземплярів. Її планують розповсюдити по музеям, бібліотекам Кіровоградщини та акож передати до обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського та бібліотеки ЦДУ імені Винниченка.
Також автор планує розмістити електронний варіант книги, який можна буде безплатно завантажити на сайті обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського.