Архітектурні конкурси замість «договорняків»: що має змінитись на шляху до ЄС

Джерело: інтерв’ю «Гречці» Мар’яна Кардаша, секретаря Конкурсної комісії НСАУ, організатора архітектурних конкурсів та керівника платформи contest.com.ua, Директива 2014/24/ЄС.

Архітектурні конкурси за європейськими правилами

Згідно з Директивою 2014/24/ЄС, конкурси проєктів — це процедури, які дозволяють замовнику отримати план або проєкт, відібраний журі на конкурсній основі, переважно у сферах містобудування, архітектури, інженерії або обробки даних.

Згідно неї, встановлено правила щодо конкурсу, що організовуються як частина процедури закупівлі послуг, а також на конкурси з виплатою премій або платежів учасникам.

Порогові значення для проведення конкурсів становлять 134 000 євро для центральних державних органів та 207 000 євро для місцевих органів влади. Водночас не заборонено проводити конкурси для менших закупівель.

Як має проходити конкурс?

• Замовники повинні оголошувати про свій намір провести конкурс через повідомлення про конкурс.
• Після завершення конкурсу замовник зобов’язаний надіслати повідомлення про його результати.
• Допуск учасників до конкурсів не може бути обмежений територіально або лише фізичними/юридичними особами.
• Якщо кількість учасників обмежена, замовники повинні встановити чіткі та недискримінаційні критерії відбору.

Склад та робота журі

• Журі повинно складатися виключно з фізичних осіб, які є незалежними від учасників конкурсу.
• Якщо від учасників вимагається певна професійна кваліфікація (наприклад, архітектора), принаймні третина членів журі повинна мати таку саму або еквівалентну кваліфікацію.
• Журі є автономним у своїх рішеннях та висновках.

Оцінювання проєктів

• Журі розглядає плани та проєкти, подані кандидатами, анонімно.
• Оцінка проводиться виключно на основі критеріїв, зазначених у повідомленні про конкурс.
• Анонімність має зберігатися до моменту прийняття журі висновку або рішення.
• Журі складає звіт про ранжування проєктів на основі їхніх характеристик, додаючи зауваження та моменти, що потребують уточнення.
• Учасники можуть бути запрошені для надання відповідей на питання журі з метою роз’яснення аспектів проєктів, при цьому складається повний протокол такого діалогу.

Подальше присудження контракту

Контракт на надання послуг за результатами конкурсу може бути присуджений переможцю або одному з переможців конкурсу шляхом переговорної процедури без попередньої публікації. У такому разі всі переможці конкурсу мають бути запрошені до участі в переговорах.

Українські напрацювання

Закон України «Про архітектурну діяльність» передбачає можливість проведення архітектурних і містобудівних конкурсів. Вказано, що конкурси застосовуються для важливих об’єктів архітектури та містобудування.

Постанова КМУ №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» визначає, у яких випадках конкурс є обов’язковим або доцільним

Зокрема:

• для об’єктів державного і громадського значення
• для забудови центральних частин міст
• для об’єктів, що формують архітектурне середовище

Проте покарання за відсутність конкурсу не передбачене. Тому, часто замовники обирають просто підрядника-проєктанта. Наприклад, Кропивницька міськрада згідно відповіді на запит «Гречки» не може назвати ім’я автора проєкту Алеї Слави у Кропивницькому — лише фірми-підрядника, яка має робити проєктувальні роботи, а заодно і вигадала дизайн алеї.

Наразі обговорюють зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», аби гармонізувати законодавство ЄС з українським та зробити прозорим процес відбудови.

Зокрема різних законопроєктах 2023-2025 років пропонують ввести «конкурси проєктів» як окрему процедуру і дозволити укладення договору з переможцем без повторного тендеру.

Водночас, деякі українські міста вже успішно впроваджують архітектурні конкурси самостійно.

Які зміни в законі мають закрити корупційні лазівки?

Як пояснює Мар’ян Кардаш, зміни до законодавства мають закрити низку проблем. 

Зокрема, впровадити в основне законодавство вимогу, яка змусить муніципалітети проводити конкурси для творчих, мистецьких та архітектурних проектів. 

Однією з ключових проблем нинішнього закону є наявність вимоги про конкурси без жодної відповідальності за її порушення. Зміни мають на меті зробити цю процедуру дієвою, щоб муніципалітети не могли її ігнорувати.

Це має замінити практику звичайних тендерів, де вибір переможця відбувається лише за ціновим критерієм, що є некоректним для сфери архітектури.

Також мають запровадити відхід від критерію «найнижчої ціни».Чинна система часто призводить до перемоги низькокваліфікованих виконавців, які демпінгують ціну. Нові підходи мають змістити акцент з вартості на якість проектної документації та фаховість, що запобігає виникненню колапсів під час будівництва та нецільовому використанню коштів,.

Для менших об’єктів, де проведення повноцінного конкурсу (який триває близько пів року) є недоцільним, пропонується впровадити проміжний етап — відбір на основі портфоліо та підтвердженої компетенції. Це дозволяє уникнути ризиків звичайного тендеру, не затягуючи процес.

Однією з ключових проблем нинішнього закону є наявність вимоги про конкурси без жодної відповідальності за її порушення. Зміни мають на меті зробити цю процедуру дієвою, щоб муніципалітети не могли її ігнорувати.

Демпінг на тендерах Prozorro шкодить якості архітектури

Як вважає Кардаш, демпінг на тендерах у системі Prozorro створює значні ризики для архітектурної якості об’єктів, оскільки в таких закупівлях основним критерієм вибору є найнижча вартість, а не фаховість чи цінність ідеї.

Практика показує, що архітектори з низькою кваліфікацією перемагають саме завдяки значному зниженню ціни, що є некоректним по відношенню до професійної спільноти та самого проекту.

Через демпінг розробляється документація низької якості у всіх частинах — від технічних вузлів до специфікацій. Це призводить до невідповідності об’ємів робіт реальним потребам.

Неякісна документація стає великою проблемою для замовника та генпідрядника на етапі будівництва. Виникають суперечки щодо обсягів робіт та використання бюджетних коштів, що часто робить завершення об’єкта надзвичайно складним або взагалі призводить до провалу проєкту.

Експерт наголошує, що архітектурні та мистецькі проекти не можна обирати лише за кількісними чи ціновими критеріями — це «паралельні світи». Використання стандартних тендерів замість конкурсів може просто «запороти» результат, оскільки через ціновий відбір замовник отримує випадкового виконавця.