Чи можливо повернути? У Петровому в оренду віддали ставок, яким опікувалася спілка рибалок
У селі Петрове, Знамʼянської громади, громадський ставок здали в оренду. Місцева спілка рибалок оскаржує таке рішення, оскільки, з їх слів, вони майже 10 років опікувалися водоймою та зарибнювали її. Як аргументують свою позицію рибалки, що пояснюють у Знамʼянській міськраді та що зі ставком планує робити орендарка — розповідаємо на «Гречці».
Мова йде про ставок, який у народі називають «Любительський». Він розташований у селі Петрове, що підпорядковується Знамʼянській міськраді. У жовтні 2025 року провели аукціон на право його орендувати.
Чому ставок просять залишити громадським?
До «Гречки» звернулася голова спілки рибалок «Рибаки Петрове» Оксана Шмуратова. Вона пояснила, що їхня громадська організація офіційно зареєстрована з 2018 року, хоча фактично вони доглядають водойму з 2016 року.
За словами очільниці спілки, цю водойму створили у 1974 році коштом жителів села, які власними силами звели греблю.
«У нас є офіційні документи з мокрими печатками, які підтверджують, що люди збирали гроші на будівництво греблі. Землю під водойму тоді передали колгосп і сільська рада», — зазначила вона.
Пані Оксана розповіла, що мешканці роками самостійно опікувалися ставком: доглядали територію, зміцнювали аварійну греблю, власним коштом зариблювали водойму.
«Ми запускали річкового осетра, парчового коропа, коропа, амура й карася. Є документи, де вказано, скільки риби й за які кошти було закуплено», – додала вона.
Оксана Шмуратова підкреслила, що ставок був єдиним громадським із девʼяти, які є у Петровому:
«До нас міг прийти будь-хто, головне — не порушувати правила рибальства. Сітки були під забороною, лише вудка, і все впіймане залишалося рибалці».
Втім, і цю водойму тепер віддають в оренду. За її словами, очільник громади Володимир Сокирко мотивував це тим, що за президентським указом усі водойми, які не приносять прибутку, мають перейти в оренду.
З її слів, громада тричі зверталася до голови з офіційними запитами, пропонуючи провести громадські слухання, аби залишити водойму у статусі громадської.
«Але нам відмовляють, надсилаючи відписки», – сказала вона.
Пані Оксана говорить, що наприкінці жовтня вже оголосили і результат аукціону на право оренди. Орендаркою стала Анастасія Чорнило. Втім, станом на 14 листопада вона ще не спілкувалася із місцевими рибалками та не повідомляла про наміри щодо водойми.
Очільниця спілки додала, що серед місцевих поширюються побоювання, що нова орендарка хоче отримати ставок через значний запас риби, який мешканці вирощували роками власним коштом.
«Просто шкода, – сказала вона, – бо це була єдина громадська водойма, створена й утримувана людьми».
Що пояснює орендарка?
У коментарі «Гречці» переможниця аукціону Анастасія Чорнило заявила, що ситуація зі ставком у Петровому виглядає інакше, ніж її подають представники спілки.
За її словами, їй відомо, що ця група людей заробляла на цьому ставку, не сплачуючи нічого до бюджету громади.
Жінка стверджує, що ці люди зариблювали ставок без будь-яких дозволів та без водного паспорта.
«Та, так звана, спілка” не опікувалася цим ставком, а наживалася на ньому. По суті створили таку собі спілку і ось таким невеличким колективом, роками заробляли на тому ставку», — переконана пані Анастасія.
Орендарка пояснила, що перед тим, як подавати заяву, перевірила кадастрові дані: водойма належить до комунальної власності Знам’янської міської ради. Після цього вона звернулася до міськради з наміром взяти ставок в оренду.
«Міська рада винесла об’єкт на аукціон — далі все відбулося за процедурою», — зазначила вона.
За результатами торгів Анастасія Чорнило отримала право оренди. Вона підкреслила, що тепер на законних підставах відповідає за ставок і платитиме податки у бюджет громади.
Орендарка також розповіла про подальші плани. Із її слів, вона разом з однією місцевою громадською організацією давно шукала подібну водойму, аби створити осередок відпочинку для військовослужбовців, які перебувають на реабілітації. Говорить, що хоче створити територію, де і місцеві мешканці, і військові зможуть відпочивати та рибалити.
Втім, інформації про заробіток на ставку спілка «Рибаки Петрово» у коментарі «Гречці» категорично спростували.
Зокрема, зі слів заступника голови спілки Андрія Козенка, такі припущення не відповідають дійсності. Він переконаний, що ці заяви — чиясь спроба себе виправдати, а реальна ситуація була зовсім іншою.
Чоловік говорить, що ставком користувалися всі охочі.
«Люди приходили без обмежень. Що впіймали — те їхнє», — зазначив він.
Єдиним проханням, з його слів, було не забирати дрібну рибу.
Також просили під час нересту дотримуватися правил рибальства й не порушувати режим.
Козенко наголосив, що спілка щороку зариблювала ставок, доглядала територію, косила береги, чергувала, щоб не допускати браконьєрських сіток.
«У нас були чергування, бо інакше водойму просто знищили б», — сказав він.
Але при цьому він акцентує, що жодної підприємницької діяльності там не було.
Щодо зариблення, то він зазначає, що ніяких дозволів для цього не потрібно.
Як пояснюють ситуацію у Знамʼянській міськраді?
Заступниця голови Знамʼянської громади Ліана Пересадченко у коментарі «Гречці» пояснила, що після створення Знамʼянської територіальної громади провели інвентаризацію земель та водойм. І громада, з її слів, повинна забезпечувати ефективне, законне й платне використання земель відповідно до Земельного та Водного кодексів.
«Земля не може стояти невикористаною, а механізм оформлення сьогодні — тільки через аукціони», — резюмувала вона.
Також вона зазначила, що представники спілки дійсно неодноразово зверталися і до міського голови, і до неї особисто.
За її словами, їм щоразу надавали роз’яснення: чинне законодавство не передбачає поняття «громадського ставка». Вона наголосила:
«Використання водойм може здійснюватися виключно через орендні відносини».
Посадовиця говорить, що свого часу спілка мала можливість оформити ставок у користування, коли аукціонів ще не було, однак не скористалася цим правом.
«Те, що вони просто зареєстрували спілку, не давало їм права користування водоймою. Потрібно було оформити документи на землю», — наголосила вона.
Заступниця голови громади підкреслила, що і в кабінеті міського голови, і під час особистих зустрічей людям пояснювали: наразі єдиний шлях — виходити на відкритий аукціон і отримувати право користування на конкурсних засадах.
Посадовиця додала, що згідно із законодавством, водні об’єкти надаються у користування виключно за договорами оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним обʼєктом. Користування дозволене лише в межах умов, встановлених водокористувачем.
«У сьогоднішньому договорі передбачені вимоги ст. 51 Водного кодексу, щодо безкоштовного вилову на одну вудочку, купання та інші види діяльності», — уточнила вона.
Щодо вимоги провести громадські слухання, Ліана Пересадченко пояснила, що після подання заяви, отримання документів і завершення конкурсу ця процедура вже стала неможливою за законом.
За її словами, аукціон відбувся без порушень, і рішення не було офіційно оскаржене, тому підстав не укладати договір оренди міська рада не мала.
Посадовиця зазначила, що навіть якби аукціон не був оголошений, спілка все одно повинна була б звернутися офіційно, а передача в користування в будь-якому разі відбувалася б через систему Prozorro.
При цьому вона наголосила, що міська рада не має можливості впливати на перебіг торгів або визначати переможця.
«Виграє той, хто запропонує більшу ставку. Це інструмент, створений на державному рівні, щоб прибрати корупційні ризики», — уточнила Пересадченко.
Говорячи про попередній стан справ, вона зауважила, що достеменно з’ясувати, як саме використовувався ставок до передачі в громаду, вже неможливо.
Пояснює, що зі слів спілки відомо, що вони зариблювали водойму, однак посадовиця зазначила:
«Зариблення та спуск води узгоджуються з обласним управлінням водного господарства. Самостійно це робити не можна».
При цьому ще раз підкреслила, що згідно з договором оренди, жителі громади безперешкодно зможуть ловити рибу на одну вудку у ставку «Любительський» та купатися там.
Що говорить законодавство
- Водний кодекс України (далі — ВКУ) стаття 51 передбачає, що водні об’єкти (включно зі ставками, озерами, замкненими водоймами) можуть надаватися в користування на умовах оренди для рибогосподарських, рекреаційних, туристичних та інших цілей. Проте слово «можуть» означає, що це — варіант, а не обов’язок власника/розпорядника передати у користування саме через оренду.
- Окрім того, ВКУ встановлює, що навіть якщо водний об’єкт передається в оренду — це не означає, що ним може бути обмежено право загального водокористування (зокрема купання, рибальства) — за винятком випадків, визначених законом.
- Також варто враховувати, що ставок чи інша водойма можуть мати інший режим (наприклад, природоохоронний, у межах заповідника тощо) і тоді передача в оренду може бути обмежена.
- Місцевий орган самоврядування (громада) не зобов’язаний передавати комунальну власність ставки в оренду автоматично.
- Якщо рішення передбачає передачу в оренду — має бути дотриманий порядок, передбачений ВКУ, Земельним кодексом та іншими законами: наявність паспорта водного об’єкта, укладання договору оренди тощо.
- Якщо ставок не передається в оренду — громада може залишати його у власному користуванні, або в інших правових режимах (наприклад, організовувати доступ громадян до водойми, чи використовувати самостійно) — але в цьому випадку важливо перевірити власність, статус водойми, вимоги охорони довкілля тощо.
Щодо поняття «громадський ставок», то у чинному українському законодавстві немає чіткого нормативного визначення такого терміну як юридичного поняття.
- У ВКУ визначено, що існує право загального водокористування — громадяни мають право безкоштовно користуватися водоймами для купання, плавання, любительського і спортивного рибальства тощо.
- Також регламентовано можливість надання водойм або їх частин в оренду чи в користування водокористувачам, із встановленням умов водокористування.
У нормативно-правових актах немає терміна «громадський ставок» із точним визначенням (наприклад, типу „ставок, яким може користуватись громадськість“) — і тому цей термін залишається більш побутовим чи описовим, ніж формально законодавчо закріпленим.
Якщо договір на оренду ставка вже підписаний, то розірвати його можна лише за таких умов:
- Закінчився строк договору і не продовжено.
- Орендар систематично не виконує умови договору (не використовує за цільовим призначенням, порушує вимоги водокористування).
- Погіршився екологічний чи хімічний стан водойми, або інші порушення, передбачені договором.
- Нецільове використання.
- Інші підстави, передбачені договором чи законом.
Нагадаємо, схожа ситуація була у селі Помічнянської громади, де міськрада погодила рішення віддати в оренду ставок. Місцевих це обурило, адже вони майже 20 років зариблювали водойму. Як вирішилася там ситуація — читайте за цим посиланням.
