Від давніх артефактів до інструментів побуту: кропивницький колекціонер передав Краєзнавчому музею історичні знахідки
Сьогодні, 1 липня у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї в Кропивницькому відбулася передача колекції кропивницького колекціонера, краєзнавця та реставратора Володимира Нагорного «Хата моя, біла хата…».
Джерело: журналістка «Гречки» з місця подій.
Що відомо про виставку
Експозиція «Хата моя, біла хата…» описує традиційну українську хату, побут і щоденне життя мешканців Центральної України у ХІХ – першій половині ХХ століття.
У виставці зібрані старі світлини, речі з сільського побуту, будівельні елементи, документи та інші артефакти, які показують життя українського села, що поступово зникає.
Окрему цінність мають фотографії з Кіровоградщини та Черкащини, зокрема із сіл, які були затоплені під час створення Кременчуцького водосховища.
Автором виставки є кропивницький колекціонер, краєзнавець і реставратор Володимир Нагорний. Саме він збирав матеріали для експозиції, доповнював її власними знахідками та передавав до музейного фонду.
Початковий етап колекції
Як розповів Володимир Нагорний у коментарі «Гречці», шлях до збирання почався ще в ранньому дитинстві.
«Скільки себе пам’ятаю, я завжди щось збирав. Спочатку це були фантики, вирізки, марки з конвертів. Потім — монети, ґудзики. І поступово це переросло у більш серйозне колекціонування», — розповів він.
За словами краєзнавця, інтерес до речей минулого формувався поступово спочатку через побут, випадкові знахідки та дитячі спостереження.
«Я ходив селом, після дощів вода вимивала ґрунт, і я знаходив монетки, старі ґудзики. Потім уже почав розширювати цю тему – дивився, що це за речі, звідки вони», — пригадує Нагорний.
Окремим етапом стали поштові марки та листівки.
«Спочатку я вирізав марки з конвертів і журналів, а потім уже почав купувати справжні колекційні марки. Частину з них я навіть зберіг до сьогодні і подарував сину», — каже колекціонер.
З часом приватне захоплення переросло у більш масштабну роботу з пошуку та збереження історичних матеріалів.
Володимир Нагорний зазначає, що значну частину експонатів він збирав під час поїздок між межами сіл Кіровоградщини, Черкащини та суміжних територій.
«Я об’їжджав багато сіл. Найцікавішим для мене регіоном є території вздовж річок Інгул, Тясмин і Дніпро — там збереглося багато автентики», – розповідає він.
Він неодноразово згадував, що часто бачив, як зникає традиційна архітектура.
«Я фотографував хати, яких уже зараз немає. Вони просто зникають. Десь за 10–15 років будівля сідає, руйнується, і від неї нічого не залишається», — зазначив він.
Саме тому фотографія стала важливою частиною його роботи і він хотів зберегти на світлинах те чого уже немає.
Що входить до колекції
Значна частина зібрання присвячена не лише архітектурі, а й побуту, ремеслам, предметам домашнього вжитку.
Робота збору експонатів тривала понад 20 років, в ній представлені елементи традиційного будівництва, глиняні вироби, дерев’яні конструкції, предмети печі, побутові інструменти, а також артефакти, що походять із давніших історичних періодів.
Володимир Нагорний зазначає, що багато предметів знаходив у покинутих селах або під час польових досліджень.
«Я знаходив речі прямо в землі, біля старих хат, іноді просто серед руїн. І все це поступово складалося в колекцію», — зазначив колекціонер.
Передача колекції до музею
Головна зберігачка фондів музею Зоя Грицайова зауважила, що передача колекції є знаковою подією для регіону, адже дозволяє зберегти унікальний матеріал у державному фонді.
«Ми дуже вдячні за цю колекцію. Це матеріал, який потребує детального опису, вивчення та наукової роботи. Він стане частиною музейного фонду і буде доступний для дослідників», – сказала Зоя Грицайова.
На завершення заходу Володимир Нагорний передав до музею старовинну монету, яку він знайшов під час своїх багаторічних польових пошуків.
«Я виїжджав в Оникієве, і заїхав з боку поля і річки Вись. Там знайшов багато заліза, каміння, елементи спорядження для коней. А потім мені трапилася монета. Я її збільшив і побачив, що це китайська провінційна монета початку XX століття. Це має стати предметом окремого дослідження, адже цікаво з’ясувати, яким чином ця монета потрапила саме сюди» – додав Нагорський.
Колекція, яка протягом кількох років експонувалася як виставковий проєкт, тепер офіційно увійшла до музейного фонду та стане частиною постійного наукового й експозиційного простору.
