На Полтавщині працює старовинне обладнання, зроблене на заводі “Ельворті” 

Як розповів кореспондентці “Гречки” співвласник олійні Олександр Болокінь, історія обладнання налічує понад 100 років. 

Відтворюють процес виготовлення олії ХІХ століття

Справу з виготовлення олії чоловіки розпочали у 2013 році. Виготовляють олію батько й син, Віталій та Олександр Білоконі. 

“Для нас з батьком це більше як хобі. За допомогою нього ми показуємо та розказуємо, як багато років тому працювала олійниця і люди на ній. А також як відбувається саме виготовлення олії і що для цього потрібно”, – розповів Олександр.

Для виготовлення використовують старовинне обладнання,  створене у 1880-их роках на підприємстві, яке заснували брати Роберт і Томас Ельворті — в тодішньому місті Єлисаветград (нині Кропивницький). 

Як зазначає Олександр, обладнання налічує понад 100 років. Але коли саме воно з’явилося на олійниці –  не відомо. 

“За всі ці роки виготовлення олії не припиняється. У кого в селі не питав про олійницю, всі відповідають що обладнання в Мачухах було давно. Але наскільки давно і як його перевезли з Кіровоградщини мабуть ніхто вже і не скаже”, – каже він.

До складу обладнання входять лущилка, вальці, катки, сковорідка та прес.

Раніше обладнання приводилосяся в рух кіньми. Наразі ж працює за допомогою електрики.

“Ми намагалися максимально відтворити ті умови праці, які були 100-150 років тому. Навіть коли можна було змінити механізми новими, аби полегшити процес виготовлення олії, ми цього не робили. Бо для нас важливо зберегти саме старий спосіб”, – зазначив Олександр.

Тільки традиційний метод

За словами Олександра, щоб переробити 50 кілограмів насіння соняшнику на олію, потрібна орієнтовно година. 

Виготовляють олію старим методом – видавлюванням за  допомогою пресування.

“Спочатку ми засипаємо насіння до лущилки, щоб очистити його від лушпиння. Потрібну частину лушпиння залишаємо, а не потрібну відвіюємо”, – розповідає Олександр.

Далі зерно перетирають на вальцях і пропускають через гранітні жорна, аби уже з подрібненого насіння добути якомога більше олії.

Насіння смажать 15-20 хвилин на плиті у сковороді. Палять у печі лушпинням, яке отримали  на початковому етапі. Так, насіння раз по раз перемішують, а після – витискають олію на пресі.

Від екскурсій до волонтерства

Окрім заводу з виготовлення олії, Віталій та Олександр Білоконі створили на базі олійні “Інтерактивний музей історії олії”. 

Олександр Білокінь написав проєкт і виграв грант, завдяки якому вдалося залучити для створення музею 900 євро.

“Для відвідувачів ми з батьком проводили екскурсії олійницею, розповідали як працюють механізми обладання. Окрім того, усі охочі могли долучитися до процесу виготовлення. Спробувати себе в ролі олійника”, – розповів він.

Спершу екскурсії проводити лише для дітей, але коли ними почали цікавитися й дорослі, їх вирішили проводити для всіх охочих.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, роботу музею призупинили.

“Ми вирішили, що це було б не на часі. Набагато важливіше зараз допомогти війську, підтримувати його усіма можливими методами, щоб наблизити нашу спільну перемогу”, – зазначає Олександр Білокінь.

Так, Віталій та Олександр Білоконі вирішили виготовляти олію для потреб військових. Передають її на фронт волонтерами або одразу землякам-захисникам села Мачухи, коли ті приїздять у відпустку.

Також Олександр зазначив, що  після перемоги роботу музею планують поновити, аби ще більше розповісти про старовинні методи виготовлення олії.

Довідково

Роберт і Томас Ельворті – (АТ «Ельворті Роберт і Томас») — брати, ініціатори і організатори створення акціонерного товариства, одного з найбільших у 1908—17 роки у галузі виробництва агрономічної техніки в усій Наддніпрянській Україні, яке і нині розташоване у Кропивницькому.

Більше про братів Ельворті та музей, створений на їхню честь, — у матеріалі “Гречки”

Фото надав Олександр Болокінь