Політика героя: як на Кіровоградщині надаватимуть реабілітаційні послуги пацієнтам
У 2024 році пріоритетом розвитку медичної галузі в Україні стало впровадження системного підходу до послуг фізичної та психологічної реабілітації як для військових і ветеранів, так і для цивільних людей. «Гречка» дізналася, як ця система впроваджується на Кіровоградщині та які послуги надаватимуть пацієнтам.
Реабілітація для всіх: що таке політика героя
Ще у 2023 році президент Володимир Зеленський анонсував впровадження загальнодержавної політики героя, яка передбачає зокрема нововведення у медичній галузі.
Як передає кореспондентка «Гречки», під час робочого візиту до Кропивницького у лютому 2024 року міністр охорони Віктор Ляшко пояснив, що йдеться про створення системи надання як фізичної, так і психологічної реабілітації на базі спроможної мережі медичних закладів.
«До червня 2024 в кожному кластерному медзакладі має з’явитися реабілітаційне відділення на 30-60 реабілітаційних ліжок. У червні ці медзаклади мають розповісти про стан необхідних будівельних робіт, формування міждисциплінарних команд та готовність до підписання контрактів про фінансування з Національною службою охорони здоров’я», – наголосив він.
За словами голови Кіровоградського обласного департаменту охорони здоров’я Олега Рибальченка, реабілітація включає в себе не тільки фізичну допомогу, а й психологічну, трудову, соціальну тощо. І це стосується як ветеранів і військових, так і цивільних людей.
Йдеться про медичні заклади спроможної мережі. На їх базі створюватимуться відділення для реабілітації з відповідним обладнанням, формуватиметься міждисциплінарна група лікарів. НСЗУ сформувала пакет реабілітаційних послуг, фінансування за яким покриває весь спектр послуг.
«Це зручно, адже пакет реабілітаційних послуг є самодостатнім і вичерпним, включає весь спектр послуг», – підкреслив Олег Рибальченко.
Маршрут для ветеранів або будь-яких інших пацієнтів, які потребують реабілітаційних послуг, розробляє місцева громада.
«Кожна громада розробляє маршрут, щоб якщо пацієнт потребує такої послуги, то мати розуміння, де найближчий заклад, де цю послугу надають безоплатно», – уточнив Олег Рибальченко.
Саме тому вже зараз терапевти та сімейні лікарі проходять відповідні курси онлайн від Міністерства охорони здоров’я щодо психологічної допомоги.
«Опитування показали, що люди, коли потребують психологічної допомоги, можуть і не звертатися до психологів самостійно. Проте довіряють обговорювати це з терапевтами. Тому сімейні лікарі вчаться розрізняти, коли людина має психічні розлади чи потребує психологічної допомоги, щоб спрямувати до відповідних фахівців», – сказав посадовець.
Однією з основних вимог до закладів, на базі яких створюють реабілітаційні відділення, є безбар’єрність і для людей з маломобільних категорій населення.
Якою буде реабілітаційна мережа на Кіровоградщині
Реабілітаційні послуги надаватимуть на базі медзакладів, які входять до спроможної мережі. На Кіровоградщині до такої мережі увійшли 6 надкластерних, 5 кластерних та 17 загальних лікарень.
Очільник обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко розповів, що враховують і географічну досяжність закладів для всіх пацієнтів – це кластерні заклади у великих містах районів області, де багато напрямків вже є і будуть. І в ще одному закладі області буде сформована структура.
Багатопрофільні надкластерні обласні дитяча та доросла лікарня, які мають досвід і підписані контракти про надання реабілітаційних пакетів послуг.
Щодо кластерних, то з існуючих в області п’яти закладів три – Центральна міська лікарня і Лікарня швидкої медичної допомоги у Кропивницькому та Олександрійська міська лікарня – теж підписали відповідні пакети з НСЗУ і надають реабілітаційні послуги всім пацієнтам.
«В планах створити реабілітаційні відділення ще у Новоукраїнській і у Голованівській лікарнях. Ці відділення мають бути спроєктовані, обладнанні та контрактовані до літа цього року. Це важливо, щоб забезпечити географічну доступність до послуг жителів цих двох районів», – розповів посадовець.
Також в громадах працюють ветеранські, психологічні хаби та інші установи, які надають реабілітаційні послуги також.
«Вони мають співпрацювати у міжструктурній взаємодії, між галузями. Адже не завжди пацієнт може починати свою реабілітацію з лікарні, і не завжди потребує взагалі медичної допомоги у реабілітації. Тому громади розробляють маршрут закладів, перелік, де можуть пацієнти чи будь-які місцеві жителі отримати необхідну підтримку», – наголосив він.
Окремою вимогою є безбар’єрність приміщень реабілітаційних відділень та загалом медзакладів, де надають ці послуги. За словами Олега Рибальченка, у Новоукраїнській і у Голованівській центральних лікарнях прорахують все для комфорту пацієнтів: від поручнів біля ліжок до адаптованих вбиралень, кондиціонерів тощо.
«На ці будівельні роботи лікарні шукають різні джерела фінансування, гранти від міжнародних партнерів, державні субвенції. Звісно, передбачаємо і фінансування з місцевих бюджетів», – розповів він.
