Шість кроків в енергетиці, які Україна має втілити до 2030 року

Україна повинна втілити низку змін в енергетичному секторі, які мають змінити життя громади на шляху до ЄС. Водночас це буде на руку і звичайним українцям, і екології загалом. “Гречка” розповідає, про що саме мова і які зміни чекатимуть українців до 2030 року.
Любава Радійчук, старша експертка команди підтримки відновлення та реформ при Міністерстві інфраструктури України, розповіла “Гречці” про плани, до яких рухаємось.
Енергетична євроінтеграція
Основні цілі, які ставить перед собою Україна:
- підвищення енергетичної ефективності
- розвиток відновлюваних джерел енергії
Ці дві вимоги, які треба втілити на шляху до євроінтеграції, водночас суголосні з потребами українців.
1. Скоротити споживання енергії
Кінцева мета – скоротитись на 11,7% споживання енергії до 2030 року порівняно з 2020-м шляхом раціонального використання енергії, втілення енергоощадних технологій.
2. Збільшити частку відновлювальних джерел енергії
Передбачається також, що частка енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії у 2030 році буде 27%. Для України це нині актуально не лише з погляду екологічності і сталої економіки, а й з огляду на проблеми з енергосистемою, викликані тим, що ворог нищить енергооб’єкти.
Це відобразилось в Національному плані дій з енергоефективності на період до 2030 року.
3. “Ні” енергетичній монополії
У червні також затвердили Національний план енергії та клімату до 2030 року, який також передбачає використання не більше 30% енергоресурсів від одного постачальника. Таким чином енергетику можна захистити й від монополії, і від технічних ризиків.
4. Тепломодернізація і енергоменеджмент
Серед іншого затверджена і стратегія термомодернізації будівель на період до 2050 року. Її проміжні цілі станом на 2030 рік мають бути такі:
- не менше 90% громад запровадили системи енергоменеджменту (про те як це працює на досвіді Житомира читайте тут)
- кінцеве споживання енергії в секторі будівель має скоротитись на 15%
- частка громадських будівель, що відповідають мінімальним вимогам 36%
- частка громадських будівель, які є близькими до нульового рівня споживання енергії 10%
( своєю чергою Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії передбачає, що після 31 грудня 2025 року громадські будівлі, а після 31 грудня 2027 року – всі будівлі повинні відповідати вимогам до Net Zero Energy Building.
Довідка. Net Zero Energy Building (NZEB) – будівля з нульовим енергоспоживанням – це будівля, де загальна кількість енергії, що споживає будівля на за рік, дорівнює кількості відновлюваної енергії, створеної на місці або в інших визначеннях відновлюваними джерелами енергії за межами підприємства, використовуючи такі технології, як теплові насоси, високоефективні вікна та теплоізоляція, а також сонячні панелі.
5. Створення енергетичних планів громад
Закон України “Про енергетичну ефективність” передбачає, що до 13 листопада 2025 року (або протягом двох років з дня завершення бойових дій) всі сільські, селищні, міські, обласні ради мають затвердити власний енергетичний план.
6. Скорочення викидів парникових газів
До 2023 року Україна на 65% має скоротити рівень викидів парникових газів. Це можна втілити і шляхом заходів енергоефективності, і внаслідок заміни старих технологій виробництва на сучасні.
До слова, для впровадження цього незабаром в громадах мають запрацювати Офіси декарбонізації. На Кіровоградщині такий працює з 2023 року.