Шлях військового під час лікування: як на Кіровоградщині прокоментували бюрократичний скандал
Військовослужбовець з Кіровоградщини Олександр Жуган поскаржився щодо бюрократичних перепон, з якими стикнувся під час спроби продовжити відпустку для лікування після поранення. В Кіровоградському обласному департаменті пояснили, чому ця ситуація склалася і чим відрізняється шлях лікування військовослужбовця від цивільної людини.
Нагадаємо, що 4 вересня військовослужбовець Олександр Жуган опублікував пост під назвою «Шлях пораненого», в якому описав бюрократичні проблеми, з якими стикнувся при спробі записатися на лікування наслідків після поранення. Йому довелося декілька разів їздити до лікарень й ТЦК у Кропивницькому та Знам’янці.
«Це були два повних дні прогулянок з пораненою ногою, контуженою головою і пару тисяч гривень тільки на транспорт. Їду назад в частину, бо щось цивільне життя мене розчарувало», — підсумував у дописі Олександр Жуган.
Тоді міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко прокоментував допис військового.
Опрацюємо це питання разом із Міноборони та Командуванням медичних сил ЗСУ. Розберемося й допоможемо органам місцевого самоврядування виправити ситуацію», — написав тоді посадовець.
Проблема на перетині двох систем
У вівторок, 9 вересня, очільник Кіровоградського обласного департаменту охорони здоровʼя Олег Рибальченко прокоментував цю проблему і пояснив, чому вона виникла.
Він зазначив, що посадовці відреагували на пост Олександра Жугана, звʼязалися з ним. Як виявилося, у цьому випадку військовослужбовець мав звернутися до військово-лікарської комісії у відповідний термін, і вже від них отримати направлення на обстеження, лікування тощо.
«На жаль, ніхто з лікарів чи працівників ТЦК не пояснив людині, за яким маршрутом має йти військовий у цьому випадку», — підкреслив він.
Пояснити і розв’язати питання на місці мали б у військовому госпіталі, куди також звернувся Олександр Жуган у Кропивницькому. Пояснити, що він вже перебуває у відпустці по лікуванню, і визначити, чи потрібно йому продовжувати відпустку для подальшого лікування, має військово-лікарська комісія.
«Ми кожен ланцюжок розібрали, кожен керівник закладу особисто поспілкувався з Олександром. І у випадках, коли було спірне рішення — попросив вибачення. Олександр з розумінням поставився до цього», — розповів посадовець.
Та зазначив, що проблема виникла не через дії військовослужбовця. А через те, що лікування військовослужбовців під час війни контролюється двома системами — охорони здоровʼя і військового обліку, і йому ніхто не пояснив його подальші дії під час лікування.
І додав, що при лікуванні військовослужбовців головною відмінністю є те, що місце його перебування знаходиться під контролем військової системи. Тому і важливо для військових звертатися до лікарів своєї військової частини, найближчого військового госпіталю та гарнізонного ТЦК. Інакше може статися так, що військовий перебуває на лікуванні, а у своїй частині йому вже приписали самовільне залишення частини (СЗЧ).
Водночас військових лікарів насправді не вистачає, тому їх намагаються замінити наразі цивільними лікарями. Тим паче вузькопрофільних спеціалістів. І тут також пацієнти стикаються з проблемою: з однієї сторони, у цивільного лікаря можуть бути розписані черги наперед, а у військового — не бути часу чекати.
«Нам прикро, що така ситуація відбулася і може відбутися ще раз. Оскільки кожного разу, у зв’язку з відсутністю в ТЦК штатних військових лікарів, ця процедура огляду у лікарів та черг може продовжуватись», — розповів Олег Рибальченко.
Ця проблема з недостачею кадрів є системною. Та вже зараз йде робота над тим, щоб зняти «бронь» від мобілізації з частини цивільних лікарів, щоб вони могли працювати у тих же військових госпіталях та ТЦК.
Лікування: куди звертатися військовослужбовцю
У цивільних і військових різні маршрути руху під час лікування. Військовослужбовець рухається за медичним маршрутом, визначеним саме військовим лікарем, не сімейним.
«Звісно, якщо під час відпустки, наприклад, у військового різко погіршилося здоровʼя, є загроза життю — так само як і цивільний, він викликає “швидку”. І там вже скорочена процедура», — зауважив Олег Рибальченко.
Якщо військовослужбовцю потрібна медична допомога за місцем служби, але немає загрози життю, то він звертається насамперед до медика взводу/роти/військової частини. При цьому має проінформувати безпосереднього командира щодо такого звернення.
Після огляду у медпункті військової частини пацієнту-службовцю можуть дати направлення на лікування, дообстеження, тимчасово звільнити від виконання обовʼязків через стан здоровʼя.
Якщо ж військовослужбовцю потрібна медична допомога (не “швидка”), наприклад, під час відпустки, то він має звернутися до гарнізонного ТЦК та найближчого військового госпіталю.
«Кожен пацієнт, який перебуває тимчасово на території Кіровоградщини і служить в іншій частині, має перед зверненням до лікувального закладу прийти в ТЦК. І ця ситуація незручна військовим, адже логічно при погіршенні стану до лікаря піти насамперед. Та це така вимога військової системи», — пояснив Олег Рибальченко.
Водночас юристи наголошують, щоб військовослужбовці зверталися до військових лікарів за відповідними направленнями. І вимагали, щоб при кожному зверненні за меддопомогою були зроблені відповідні записи в облікових журналах.
«Це важливо для встановлення зв’язку твоєї травми чи захворювання з військовою службою. Цю обставину буде вказано у висновку ВЛК. Також, такі записи будуть важливими у випадку, якщо твій командир відмовлятиметься направити тебе до лікарні на лікування, операцію чи ВЛК», — йдеться в юридичному розʼясненні від Міноборони.
Фото ілюстративне і не відображає реальної ситуації
