Освітні гектари: хто обробляє землі навчальних закладів Кіровоградщини

Як з’ясувалося, 13 закладів освіти області мають у постійному користуванні щонайменше 6,8 тисячі гектарів сільськогосподарських земель — це майже десять тисяч футбольних полів, або дві третини території Кропивницького. Значну частину цих угідь обробляють приватні компанії, а окремі договори вже стали предметом кримінальних проваджень та судових спорів. Ми дослідили, хто фактично господарює на освітніх гектарах і наскільки ефективно їх використовують.

Освітні гектари  

Для дослідження ми виокремили 14 закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти Кіровоградщини, які мають аграрний профіль чи земельний банк у користуванні. 

Землю їм передавали здебільшого у 1990–2020 роках. Ділянки використовують для ведення підсобного господарства, виробничого навчання, дослідних цілей, практики студентів й учнів.

Найбільший земельний банк має Білоцерківський національний аграрний університет — щонайменше 3,2 тисячі гектарів в Андріївській громаді Олександрійського району, а також у Бобринецькій громаді Кропивницького району.  

До числа найбільших землекористувачів також входять ПТУ №36 у Новгородці (602,3 га), Українська державна льотна академія (516,7 га), ПТУ №30 у Торговиці (472,1 га) та Піщанобрідський професійний аграрний ліцей (419,1 га). Найменше землі серед досліджених закладів має Світловодське ПТУ №5 — 83,5 га. 

В Олександрійському районі земельні ділянки мають Українська державна льотна академія, Олександрійський професійний аграрний ліцей, ПТУ №5 м. Світловодськ та Білоцерківський національний аграрний університет.

У Кропивницькому районі землями користуються ПТУ №32 м. Бобринець, ПТУ №36 смт Новгородка, ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини» та Білоцерківський національний аграрний університет.

У Голованівському районі земельні ділянки мають Голованівський професійний ліцей, Гайворонський професійний аграрний ліцей та ПТУ №30 с. Торговиця.

У Новоукраїнському районі землями користуються Піщанобрідський професійний аграрний ліцей, Новоукраїнський професійний ліцей та ПТУ №16 м. Мала Виска.

Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ не  надав інформацію про свої земельні ділянки. Із судових рішень відомо лише, що у його користуванні перебуває близько 368 гектарів землі.

Для порівняння, за даними Opendatabot, на Кіровоградщині лише 27 приватних агрокомпаній мають у власності земельні масиви площею від 100 до 388 гектарів. Понад 1,1 тисячі гектарів володіє одне підприємство.   

Хто господарює

У відповідь на запити редакції більшість навчальних закладів повідомили, що фактично їхні землі обробляли приватні агрокомпанії. Співпрацю з ними оформлюють через систему Prozorro, закуповуючи послуги з повного циклу обробітку землі — від посіву й внесення добрив до збирання врожаю, або укладають договори контрактації, за якими підрядники передають вирощену продукцію закладам освіти.

Зібраний урожай навчальні заклади здебільшого реалізують, а отримані кошти спрямовують на оплату праці співробітників, покращення матеріально-технічної бази, ремонти, придбання обладнання. Водночас учні та студенти можуть проходити виробничу практику, працюючи з технікою і технологіями аграрних підприємств.

Кілька навчальних закладів повідомили, що невеликі ділянки обробляють самотужки задля навчання учнів. Зокрема, це Новоукраїнський та Піщанобрідський ліцеї. Бобринецьке ПТУ №32 в останні два роки не знайшло підрядника, тож обробляє землю саме.

Вища освіта

Почнемо з вищої освіти. На балансі Української державної льотної академії три ділянки: найбільша з них займає 457,5 га, ще дві — 38,6 та 20,6 га. Землю заклад отримав у постійне користування ще у 2006 році від Олександрійської РДА для ведення підсобного сільського господарства.

Згаданий на початку приклад з незрозумілим збором врожаю стався після чергової зміни керівництва академії у липні 2024 року. На той час там поміняли шістьох керівників. Так, у навчальному закладі заявили, що невідомі люди збирають врожай пшениці. На місце викликали поліцію. 

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом самовільного зайняття земель академії. Як випливає з матеріалів справи, у закладі помітили засіяні поля ще у листопаді 2023 року. Поліція почала перевіряти, з ким академія укладала договори на сільськогосподарські послуги того сезону. З’ясувалося, що у травні 2023 року заклад підписав угоду з ТОВ «Житниця України» на вирощування та збір сої. Однак директор підприємства під час допиту заявив, що компанія фактично не виконувала жодних робіт. У грудні того ж року сторони розірвали договір через невиконання його умов.

Втім, поля все ж хтось засіяв. І не соєю, а озимою пшеницею. Під час жнив слідчі вилучили комбайн та зібране зерно, а можливу шкоду від самовільного використання земель оцінили у понад 4,8 мільйона гривень. Але прокуратура не погодила арешт вилученого майна, і техніку та зерно повернули. Надалі слідчі намагалися встановити причетних до обробітку полів та збору врожаю, зокрема через отримання даних мобільних операторів. За словами власника одного з комбайнів, його найняли для збирання врожаю через повідомлення у месенджері.

Однак інших судових рішень, які б свідчили про результати розслідування у відкритому доступі наразі немає. У поліції області на запит редакції повідомили, що провадження закрили у липні 2025 року. Мовляв, не було складу кримінального правопорушення. Нікому підозри не повідомляли. У прокуратурі повторили те саме.  

У Льотній академії відповіли, що жодних внутрішніх та службових перевірок не проводили, заходів реагування не вживали. На уточнювальний запит в академії письмово повідомили, що інцидент вичерпаний, а договір, який передбачав засівання поля, нібито не підлягає оприлюдненню, оскільки є внутрішнім документом. Його реквізити заклад також не надав. Хоча інші подібні угоди є на Prozorro.

Публічно відомо лише, що зібране зерно зрештою зберігало ТОВ «ХПП Добронадіївське» з Олександрії. За договором підприємство отримало 463 тисячі гривень.

Бенефіціарні власники компанії — Анатолій Кузьменко, агробізнесмен, екснардеп 8 скликання ВР від «БПП» та Іван Кузьменко, його онук і співзасновник низки компаній. Сергій Кузьменко, який відповідно обом приходиться сином і батьком, з 2020 року обраний міським головою Олександрії. За президентства Петра Порошенка він керував Кіровоградською ОДА, а до того був нардепом 7 скликання ВР від «Партії регіонів». 

Бізнес родини Кузьменків давно співпрацює з Льотною академією. Зокрема, у 2021 році ТОВ «АФ МТС Техагропром» через Prozorro отримало контракти на вирощування кукурудзи та соняшнику вартістю понад 6,6 мільйона гривень. Згодом правоохоронці встановили, що компанія не виконала частину передбачених робіт, але отримала оплату в повному обсязі. Збитки академії оцінили у понад 700 тисяч гривень. У 2024 році суд визнав винними у службовій недбалості директора підприємства й техніка академії, які підписували акти виконаних робіт. Їм призначили по року умовного покарання. Підприємство повернуло зайві гроші, тож це стало пом’якшувальною обставиною.

Редакція попросила Льотну академію повідомити, хто протягом останніх 5 років обробляв їхню землю, що виростили і скільки заробили. 

В академії відповіли, що у 2022–2024 роках не використовували землі через судовий спір. У 2021 році Попельнастівська сільська рада зареєструвала за собою право власності на найбільшу ділянку академії площею 457 гектарів, посилаючись на реорганізацію навчального закладу та його приєднання до Національного авіаційного університету. Прокуратура оскаржила це рішення, і в серпні 2022 року господарський суд скасував реєстрацію. Чому після цього академія не повернулася до обробітку землі, у закладі не пояснили. Втім, як уже згадувалося, хтось все ж користувався полями.

У 2025 році заклад уклав угоду з підприємством «Агро-Трейдінг», засновником якого є аграрій Дмитро Бориско з Кропивницького. Він співпрацює з академією не перший рік. Компанія мала засіяти соняшником 478 гектарів із врожайністю не нижчою за середню по Олександрійському району. Початкова вартість договору становила 11,6 мільйона гривень, однак після продажу врожаю сторони зменшили її до 2 мільйонів гривень, а площу обробітку — до 458 гектарів.

У нинішньому аграрному сезоні землі Льотної академії, за даними Prozorro, оброблятиме запорізьке ТОВ «Торговий дім «Агротехмаш». 

Компанія виграла аукціон, запропонувавши 9,4 мільйона гривень за вирощування соняшнику на 478 гектарах. Підприємство зареєстрували у 2018 році, а його співзасновниками є депутат Токмацької міської ради від партії «За майбутнє» Сергій Катречко та запорізька рестораторка Ніна Мироненко. 

Це перша участь компанії у закупівлях через Prozorro. Для підтвердження досвіду вона надала довідку про вирощування соняшнику для ТОВ «Лан-Снаб», яке також перейшло під контроль Катречка та надає «Агротехмашу» частину техніки в оренду. Тобто підприємство не працювало з навчальними закладами, а довідку про досвід надало від пов’язаної компанії. 

Конкурентом на торгах було місцеве ПСП «Агро-Трейдінг», яке запропонувало нижчу ціну — 5,6 мільйона гривень, однак замовник відхилив його пропозицію як аномально низьку. Водночас практика минулого року свідчить, що остаточна вартість таких угод може суттєво змінюватися після реалізації врожаю.

***

Великим землекористувачем на Кіровоградщині є Білоцерківський національний аграрний університет. Схоже, університет має у користуванні щонайменше сім ділянок. Інформацію про його землі частково вдалося знайти у системі Prozorro, адже на запит заклад не відповів. Найбільша з них займає 1373,6 га, ще одна — 812,1 га, інші мають площу 340,2 га, 212,6 га та 19,6 га. Про ще дві ділянки площею 273,2 й 213,2 га, що перебувають у користуванні навчального закладу у відповідь на запит повідомив відокремлений структурний підрозділ університету Бобринецький аграрний фаховий коледж. 

Цього року університет уклав з селянським фермерським господарством «Россолан» дві угоди на вирощування соняшнику на загальній площі 1,9 тисячі га вартістю 50,4 мільйонів гривень та кукурудзи на площі 536 га за 17,5 мільйонів гривень. 

У договорах немає згадок про проходження на цих ділянках практики студентами університету чи його відокремлених коледжів, що базуються у Компаніївці, Бобринці та Олександрії. Натомість університет зазначає, що замовляє обробіток земель передусім «для запобігання деградації землі» і це не є прихованою орендою. 

Засновницями СФГ «Россолан» з села Марфівка Кропивницького району вказані Світлана й Олена Собко. Остання — мати Максима Собка, депутата Кіровоградської облради від «Слуги народу». Нині Собко декларує зарплатню від цього підприємства та безоплатне користування Toyota Land Cruiser 200 компанії. 

Протягом 2015-2020 років він очолював господарство, поки не перейшов керувати державним сільськогосподарським підприємством Державної кримінально-виконавчої служби України №115. Цьому держпідприємству у 2021 році підпорядковувались землі половини пенітенціарних сільськогосподарських держпідприємств. Того ж року Офіс Генпрокурора розпочав розслідування можливих зловживань із цими землями та передачі гектарів у «приховану оренду». Втім, судячи з даних Реєстру судових рішень, обвинувальних вироків у цій справі наразі немає.  

Компанія родини депутата також обробляла землі університету на Кіровоградщині протягом 2024-2025 років. У нинішньому і попередніх сезонах вона отримада 13 угод на 156 мільйонів гривень.  

Більш ранні закупівлі університету на Prozorro щодо обробітку вказаних земель знайти не вдалося. Однак хто обробляв землю відомо з низки судових ухвал, де згадуються ділянки навчального закладу. 

Щонайменше з 2009 року на землях університету господарює ТОВ «Тофлер-Агро» з Кропивницького за договором про спільний обробіток. У 2023 році така співпраця зацікавила правоохоронців. 

За даними слідства, керівник цієї компанії спільно з гендиректором ТОВ «Рос-Агро» організували вирощування соняшнику на землях університету, а потім продали майже 6,7 тисячі тонн врожаю підконтрольній компанії за ціною нижчою за ринкову. Через це університет, за висновками експертиз, недоотримав близько 800 тисяч гривень. Обом підприємцям повідомили про підозру у розтраті майна за попередньою змовою групою людей, а університет заявив цивільний позов про відшкодування збитків. Справа наразі на розгляді у Знам’янському міськрайонному суді, вироку ще немає. 

Керівником і власником ТОВ «Рос-Агро» є Роман Моцний, агропідпримець і син Василя Моцного, співзасновника ТДВ «Колос», ексголови Кіровоградської ОДА й заступника ексміністра аграрної політики України. Компанії родини Моцних одні з найбільших агровласників на Кіровоградщині. На виборах 2020 року Роман Моцний балотувався до Кіровоградської облради від «Батьківщини». Інший підсудний — Віталій Лауш, який очолював «Тофлер-Агро», є співзасновником низки інших компаній Моцного.    

Фахова передвища освіта

Відокремлений структурний підрозділ Бобринецький аграрний фаховий коледж ім. В. Порика Білоцерківського НАУ не надав інформацію на наш запит про обробіток ділянок. Однак на Prozorro є такі угоди. Ймовірно йдеться про дві ділянки, що знаходяться у постійному користуванні Білоцерківського НАУ. 

Так, у 2024 році ФГ «Твердоступ» вирощувало для коледжу соняшник на площі 254,7 га за 1,8 мільйонів гривень. 

У 2025 році ФОП Роман Кравченко, який також обирався депутатом Бобринецької міської ради від «Слуги народу», отримав підряди на вирощування соняшнику на 284 га за 529,9 тисяч гривень та на збирання озимої пшениці комбайном на площі 107,5 га за 215 тисяч грн. 

У 2026 році «Фермерське господарство Олександра Тітаєвського» агропідприємця з Бобринця отримало замовлення на вирощування гороху на площі 35 га за 84 тисяч гривень.   

Водночас коледж фігурує у кримінальному провадженні щодо ймовірного розкрадання під час обробки земель. За версією слідства, у 2024 році зібраний урожай без відображення у бухгалтерському обліку вивозили на зберігання до приватних підприємців, частину продавали за готівку, а решту привласнювали. Нібито до схеми залучені посадовці департаменту освіти Кіровоградської ОВА. У березні 2026 року суд арештував вилучені під час обшуку чорнові записи, які слідчі вважають речовими доказами у справі. 

Схоже, правоохоронці перевіряють угоди коледжу з Романом Кравченком. В судових ухвалах йдеться, що збіжжя вивозили на територію господарства, яке за даними з Реєстру нерухомості належить Руслану Кравченку, партнеру по бізнесу і, ймовірно, родичу підприємця-депутата. Зараз у справі триває розслідування, нікому звинувачення не оголошували, повідомили редакції у поліції області. 

У цьому ж кримінальному провадженні фігурують 368 га землі ще одного відокремленого підрозділу Білоцерківського університету — Компаніївського фахового коледжу ветеринарної медицини. В рамках розслідування правоохоронці перевіряють ймовірне привласнення врожаю, що вирощений на землі закладу. 

Профтехосвіта. Заклади облради

Серед досліджуваних навчальних закладів три ліцеї перебувають у підпорядкуванні Кіровоградської обласної ради. Серед них — Голованівський, Новоукраїнський та Піщанобрідський професійний аграрний ліцей. 

Найбільший земельний банк має саме Піщанобрідський ліцей — 419,1 гектара. Це 13 земельних ділянок, найбільші з яких займають 122,8, 89,3, 74 та 61,4 гектара. Більшість земель заклад отримав у постійне користування у 2007 році за рішенням Добровеличківської РДА, одну ділянку площею 89,3 гектара надала Піщанобрідська сільська рада. Ще три невеликі ділянки загальною площею 0,73 гектара використовують для дослідних та навчальних цілей.

За інформацією з системи Prozorro, протягом 2023-2026 років землі навчального закладу обробляли низка приватних команій. Серед них ТОВ «Агротех», ТОВ «Неофіта 2025», ТОВ «Агропромислова компанія імені О. В. Гіталова», ТОВ «Авангард ЛТД» і ТОВ «Агрогран». Співпраця з останнім підприємством завершилася для ліцею кримінальним провадженням та низкою судових спорів. 

Один з бенефіціарних власників ТОВ «Агрогран» — кропивницький підприємець Євгеній Бахмач, якому також належить завод «Радій» та низка аграрних компаній. За оцінками аналітичної системи YouControl, земельний банк пов’язаних із ним підприємств може сягати 15 тисяч гектарів. 

Наприкінці 2021 року компанія виграла тендер ліцею на вирощування кукурудзи, однак, за словами директорки закладу Тетяни Ліщенюк, після першого сезону ліцей не отримав прибутку та залишився винен підряднику близько двох мільйонів гривень. Наступного року сторони уклали нову угоду на вирощування соняшнику, але восени 2023 року між ними виник конфлікт. Коли настав час збирати соняшник, представники компанії спочатку приїхали на поля, але збирання відклали.  

«Телефоную керівнику “Агрограну” Миколі Якимчуку: коли будемо збирати зерно? Мені ж треба людей на поле, людей на вагову. Це наше зерно за договором, ваші тільки послуги. Домовилися на понеділок. Приїжджаємо в понеділок на поле — а врожай вже зібрали», — розповіла керівниця ліцею Тетяна Ліщенюк.

За її словами, працівники ліцею склали відповідні акти, однак представник компанії відмовився їх підписувати. Після цього керівниця звернулася до обласної ради, поліції та суду.

Господарський суд Кіровоградської області у 2024 році частково задовольнив позов ліцею та стягнув з ТОВ «Агрогран» понад 2,7 мільйона гривень збитків і штрафних санкцій, визнавши порушення умов договору щодо врожайності та порядку збирання врожаю. «Агрогран» натомість доводило через суд, що за останні 10 років на землях ліцею не вдавалося досягнути врожайності, яка б відповідала середнім показникам по району. На цій підставі підприємство оскаржувало норму угоди про гарантовану врожайність. Однак суд компанії відмовив. 

До слова, ліцей міг уникнути цієї співпраці. На тендер 2021 року, окрім «Агрограну», подалися ще три компанії. Втім тендерники ліцею відхилили пропозиції двох з них через недоліки в документах. Єдиним конкурентом залишилося миколаївське ПП «Агрохолдинг Афіна Паллада». Згодом Антимонопольний комітет встановив, що обидві компанії узгоджували свої дії: вони подавали документи з однієї IP-адреси, а миколаївське підприємство орендувало приміщення у структури Бахмача. У 2024 році АМКУ оштрафував обидві фірми. «Агрогран» намагався оскаржити 3-мільйонний штраф, але суд йому відмовив.

Для самої керівниці навчального закладу ця співпраця завершилася кримінальною справою. Тетяні Ліщенюк інкримінують розтрату коштів ліцею. За матеріалами справи у 2022 році вона підписала документи взаємозаліку, які дозволили включити до розрахунків з «Агрограном» витрати на зберігання кукурудзи, хоча ці послуги, відповідно до договору, і так мав виконувати підрядник. Слідство вважає, що таким чином ліцей зайво перерахував ТОВ «Агрогран» 834 тисячі гривень. Маловисківський районний суд торік узяв справу до розгляду. Тетяна Ліщенюк у коментарі редакції заявила, що діяла законно й відстоюватиме свою позицію у суді. 

ПТУ й інші ліцеї

Щоб показати проблематику з обробітком земель навчальних закладів не описуватимемо ситуацію у кожному із них, а наведемо лише найбільш показові приклади. Зокрема про сумнівні угоди контактації. 

Така практика донедавна була в Олександрійського професійного аграрного ліцею. Заклад має у користуванні 199 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Це три земельні ділянки площею 123,2 га, 65,1 га та 10,7 га, які заклад отримав у постійне користування на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області від 2015 року.

Редакція запитала у ліцею, хто протягом останніх 2022-2025 років обробляв його землі та якими були результати. У цей період послуги ліцею надавали три підприємства, що входять в агроімперію родини Кузьменків. Інші учасники на торги не приходили, відтак з цими компаніями укладали прямі угоди.  

У 2026 році ліцей уклав з ТОВ «Агрофірма МТС Техагропром» родини Кузьменків договір про вирощування кукурудзи на площі 181 га. Вартість угоди — 4,4 мільйона гривень. В рамках договору підрядник має забезпечити виробниче навчання учнів ліцею на своїй техніці. 

Угоду уклали напряму після того, як попередній тендер не зацікавив жодного учасника. Серед вимог до учасників ліцей встановив не лише досвід організації практики для студентів-аграріїв, а й обов’язкову реєстрацію та фактичну адресу підприємства в радіусі 30 кілометрів від закладу. Така умова автоматично відсіювала компанії, зареєстровані в інших населених пунктах, навіть якщо вони працювали неподалік і мали необхідну техніку та виробничу базу.

Попри запевнення керівництва ліцею, що землі використовують виключно для навчання учнів, у 2022 році правоохоронці поставили це під сумнів. Підставою став договір контрактації з ТОВ «ТД Украгропрод», за яким на 218 гектарах земель ліцею вирощували кукурудзу. Правоохоронці дійшли висновку, що під виглядом контрактації сторони фактично приховали оренду державної землі, що заборонено законодавством. Ліцей натомість наполягав, що учні проходили виробничу практику на полях, однак суд звернув увагу на розбіжності в документах та відсутність підтверджень, що практика відбувалася саме на спірних ділянках. У квітні 2025 року апеляційний господарський суд визнав договір недійсним та зобов’язав компанію звільнити землю.

У 2024 році поліція навіть почала розслідування за фактом можливих зловживань під час обробітку землі в рамках цього договору. За версією слідства, посадовці ліцею та представники компанії могли занизити вартість вирощеної кукурудзи, через що навчальний заклад недоотримав понад 214 тисяч гривень. У червні 2025 року слідчі звернулися до суду з клопотанням надати доступ до документів про подальше використання земельних ділянок та рух коштів за договором. Однак суд відмовив, а інших ухвал по справі в Реєстрі судових рішень більше не з’являлося.  

ТОВ «ТД Украгропрод» — компанія вже згаданої родини аграріїв Кузьменків. На момент укладання договору з підприємством, директором ліцею був Сергій Братченко. На виборах 2015 він очолював Олександрійську районну виборчу комісію від «БПП». Крім цього, Братченко здавав свою землю в оренду агрохолдингу Кузьменків. З жовтня 2025-го він не керує ліцеєм. Наразі його судять за звинуваченням в отриманні хабаря нібито за допомогу чоловіку влаштуватися на навчання й отримати відстрочку від мобілізації. Вироку у справі ще немає. 

Бобринецьке ПТУ №32

Професійно-технічне училище №32 у Бобринці користується майже 250 гектарами земель сільськогосподарського призначення. Йдеться про дві земельні ділянки площею 244,2 га та 5,4 га, які у 2016-2017 роках обласний Держгеокадастр передав закладу на праві постійного користування.

У відповіді на наш запит училище повідомило, що землі використовують для практичної підготовки майбутніх трактористів-машиністів. За інформацією закладу, під час навчання студенти знайомляться з обробітком ґрунту, посівом, доглядом за посівами та налаштуванням сільськогосподарської техніки.

За даними ПТУ, протягом 2022-2023 років за договором контрактації послуги училищу надавав ФОП Олександр Гуро. З 2024 року заклад обробляє землю самостійно. Вирощує соняшник та озиму пшеницю. При чому частину землі за технологією залишають під паром для відновлення. На 2026 рік училище засіяло 180 гектарів соняшником та ще 40 гектарів озимою пшеницею.

Договір контрактації, який ПТУ уклало з підприємцем Олександром Гуро, суд визнав прихованою орендою державної землі. Як і у випадку з Олександрійським ліцеєм, прокуратура оскаржила угоду на вирощування соняшнику за 2022 рік. Суд погодився, що училище може використовувати землю лише для освітніх потреб, а не передавати її приватним підприємцям для господарської діяльності. У березні 2026 року це рішення підтвердив апеляційний суд.

Директора ПТУ №32 Андрія Запорожця нині судять через інший договір контрактації, укладений у 2020 році. За версією слідства, він продав підприємцю врожай соняшнику за заниженою ціною, через що училище недоотримало понад 800 тисяч гривень. Вироку у справі наразі немає.

Самого Олександра Гуро у 2023 році суд визнав винним у привласненні коштів училища та підробленні документів. За матеріалами справи, він подавав документи про нібито придбання гербіцидів і дизпального, яких фактично не купував, завдавши закладу збитків на понад 534 тисячі гривень. Підприємець визнав провину, відшкодував збитки та отримав умовний термін.

Наразі заклад обробляє поля власними силами. За даними Prozorro, училище кілька разів намагалося знайти підрядників для обробітку своїх земель, однак охочих не знайшлося. Однією з причин може бути вимога забезпечувати врожайність не нижчу за середню по району. 

Світловодське професійно-технічне училище №5 

Училище користується трьома земельними ділянками сільськогосподарського призначення загальною площею 81,8 гектара. Найбільша з них має площу 50,7 га, ще дві — 21,1 га та 10 га. Водночас із ділянки площею 21,1 га фактично використовують не всю територію: 6,7 га залишаються зарослими лісовими насадженнями та чагарниками. 

Землю передали училищу у 2005 році розпорядженням голови Світловодської РДА. Ще 1,7 га, передані Великоандрусівською сільрадою у 2025 році, також поки не використовують через чагарники та дерева. Заклад уже звернувся до громади по дозвіл на їх очищення.

Усі ділянки знаходяться на території села Микільське Великоандрусівської громади Олександрійського району. 

Як випливає з відповіді училища на запит редакції, протягом 2022–2025 років землі обробляло одне й те саме підприємство — СТОВ «Земля і люди», бенефіціарним власником якого є Айкарам Тартикян зі Світловодська. 

За даними судового реєстру, він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, зокрема щодо ймовірної розтрати бюджетних коштів під час ремонту спортмайданчика у Світловодську. В інших судових ухвалах зазначено, що з травня 2023 року його оголосили в державний розшук. Його адвокат вказував, що чоловік перебуває у Вірменії на лікуванні.  

Яка врожайність

Ми попросили навчальні заклади повідомити про врожайність та доходи, отримані від обробітку їхніх земель. Ці показники ми порівняли з даними Держстату про врожайність сільськогосподарських підприємств у відповідних районах за той самий період. Водночас зазначимо, що офіційна статистика охоплює результати роботи приватних аграрних підприємств.

У Льотній академії повідомили про результати співпраці у 2025 році з приватним сільськогосподарським підприємством «Агро-Трейдінг». За інформацією академії, зібрали 279,1 тонни соняшнику. Згідно з договором, соняшник вирощували на 458 гектарах землі. Від його продажу навчальний заклад отримав 4,7 мільйона гривень, які спрямував на погашення заборгованості із заробітної плати. 

Згідно з цими показниками, середня врожайність становила близько 0,6 тонни соняшнику з гектара. Для порівняння, за даними обласного департаменту агропромислового розвитку, середня врожайність соняшнику на Кіровоградщині у 2025 році сягала 1,7 тонни з гектара, тобто показник академії виявився майже утричі нижчим.

На наш запит у Льотній академії пояснили низьку врожайність сукупністю об’єктивних чинників. Там зазначили, що на результат вплинули кліматичні умови Кіровоградщини у 2025 році, зокрема рівень зволоження ґрунту, а також якісні характеристики земельних ділянок, які тривалий час адаптували під аграрне використання. В академії також зауважили, що порівняння із середньообласними показниками не завжди є коректним, оскільки статистика враховує результати роботи великих спеціалізованих агропідприємств, які мають інші технологічні можливості.

Олександрійський професійний аграрний ліцей повідомив, що за результатом реалізації врожаю протягом 2022-2025 років отримав 24,5 мільйона гривень доходу. 

Врожайність на землях ліцею в цілому відповідала середнім показникам по області та Олександрійському району. Винятком став 2024 рік, коли врожайність кукурудзи у ліцеї склала лише 2,37 тонни з гектара, тоді як у середньому по Олександрійському району вона досягала 3,56 тонни.

Бобринецьке ПТУ №32 повідомило, що за результатом обробітку землі протягом 2022-2025 років отримало 4,3 мільйона гривень прибутків. 

Якщо порівняти показники врожайності училища у 2022-2023 роках із середніми даними по Кропивницькому району, то вони приблизно на рівні, або дещо нижчі. Після переходу до самостійного обробітку землі відставання стало помітнішим.  

Новоукраїнський професійний ліцей

Новоукраїнський професійний ліцей Кіровоградської обласної ради розпоряджається майже 197 гектарами земель. Найбільша та фактично основна ділянка площею 191,3 га розташована на території Помічнянської громади. Право користування нею заклад отримав у 1990 році на підставі державного акта на право користування землею.

Ще 3,3 га земель ліцею в Помічнянській громаді мають цільове призначення під пасовища. Оскільки заклад не утримує тварин, цю ділянку не використовують. Крім того, у 2016 році Новоукраїнська міська рада передала ліцею 2 га землі в Новоукраїнці, які заклад переважно обробляє власними силами для навчально-виробничої практики учнів та господарських потреб.

Протягом 2022–2025 років основну земельну ділянку ліцею площею 188,5 га обробляли приватні агропідприємства ТОВ «Агроальянс ЛТД» родини Кузьменків й ТОВ «АПК ім. О. В. Гіталова» сім’ї Крамар. Дохід ліцею склав 4,9 мільйона гривень. 

Щодо врожайності, то із п’яти порівнюваних показників ліцей перевищив середні значення по Кіровоградщині лише двічі — за озимою пшеницею у 2023 році та кукурудзою у 2025 році. Врожайність соняшнику в інші роки була нижчою за середні показники по Новоукраїнському району. 

Світловодське професійно-технічне училище №5 

Землі училища протягом останніх п’яти років обробляло СТОВ «Земля і люди». Щороку заклад укладав із компанією новий договір на послуги з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу. Вирощували соняшник і кукурудзу. 

Порівняно з показниками сільгосппідприємств по Олександрійському району, врожайність на землях училища порівняно нижча. 

Мала Виска 

У ПТУ №16 Малої Виски повідомили, що з 2015 року у постійному користуванні навчального закладу земельна ділянка площею 101,1 га. Протягом 2022-2025 років землю обробляло ТОВ «Карат». Вирощували кукурудзу, озиму пшеницю й соняшник. 

Лише у 2024 році врожайність ПТУ відповідала середньому показнику по області й району. В інші роки вона була нижчою: найбільше відставання спостерігалося у 2022 році для кукурудзи. 

Чому освітяни займаються господарством 

Віктор Кобилянський, адвокат і керівник Центру земельного права Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, розповідає, як сотні гектарів опинилися у навчальних закладів: 

— Свого часу багатьом закладам освіти, науковим установам, а також структурам Національної академії аграрних наук, Національної академії наук та МОН держава досить щедро передавала землі. Їх надавали для наукових, дослідних і навчальних цілей. Це було логічно: наукові установи могли займатися селекцією та сортовипробуванням, а навчальні заклади — практичною підготовкою студентів.

Згодом з’ясувалося, що багато таких навчальних закладів не мають достатнього фінансування і ресурсів для використання цих земель за цільовим призначенням. Водночас відмовлятися від цінного ресурсу вони не хотіли. У результаті з’явилася практика фактичної передачі земель в оренду через різноманітні договори про спільну діяльність чи спільний обробіток землі.

«Постійний землекористувач за статтею 92 Земельного кодексу не має права розпоряджатися землею — він може нею володіти та користуватися, але не передавати в оренду. Тому почали вигадувати різні схеми. Формально це були не договори оренди, але фактично — саме оренда», — пояснює Кобилянський.

За його словами, суди визнавали такі угоди удаваними правочинами. Верховний Суд також дійшов висновку, що під виглядом спільної діяльності сторони часто приховували оренду землі.

Адвокат-земельник Віктор Кобилянський наголошує, що навчальні заклади займаються не типовою для них діяльністю і через це мають проблеми. 

«Якщо навчальний заклад вирощує продукцію для продажу, то це вже товарне сільськогосподарське виробництво. А земля їм надана не для цього, а для навчальних і дослідних цілей. Якщо студенти навчаються працювати із землею — це нормально. Але якщо головна мета — зібрати врожай і продати його, тоді це нецільове використання», — вважає Кобилянський.

На його думку, положення про дуальну освіту чи інші освітні складові в таких договорах здебільшого виконують роль формального прикриття.

«Не збиралися вони використовувати сотні гектарів для навчання. Такі умови просто додають у договір, щоб потім захищатися від претензій», — каже експерт.

Кобилянський вважає, що оптимальним варіантом було б повернення таких земель громадам або державі з подальшою передачею їх в оренду через відкриті торги.

«Навчальний заклад не повинен використовувати землю для заробляння коштів. Якщо він хоче займатися товарним виробництвом, тоді потрібно змінювати правовий статус і працювати за правилами, встановленими для аграрного бізнесу. Інакше це порушує принцип цільового використання землі, який є одним із базових принципів земельного законодавства», — зазначає він.

Водночас експерт визнає, що керівники навчальних закладів часто пояснюють таку практику потребою фінансувати свої установи. Однак, на його думку, навіть ця мета не змінює правової оцінки ситуації.

«Вони хочуть покращити матеріальну базу закладу, але земля надавалася їм не для цього. Закон не пов’язує цільове використання землі з тим, наскільки корисно витратили отримані кошти», — підсумовує Кобилянський.

Навчальні заклади натомість переконують, що завдяки коштам спецфонду, можуть покращувати матеріально-технічну базу. До прикладу, у Гайворонському професійному аграрному ліцеї повідомили на наш запит, що таким чином вдалося оновити сільгосптехніку, необхідну для практичного навчання й виробничої практики учнів.

Тетяна Ліщенюк, яка очолює Піщанобрідський ліцей ще з 1996-го, наполягає, що земля дозволяє покривати чималі витрати:

— Якби держава повністю фінансувала розвиток навчальних закладів, мені ця земля була б не потрібна. Для директора це додаткові проблеми, відповідальність і величезний обсяг роботи. Влітку я фактично керую господарством на сотнях гектарів, а взимку працюю як директор ліцею.

Водночас вона не заперечує проти передачі землі громаді, якщо запровадять законний механізм і ліцей при цьому отримуватиме достатнє фінансування. 

«Але поки що доходи від землі дозволяють нам ремонтувати приміщення, купувати обладнання, забезпечувати підвезення учнів та розвивати ліцей. Я вважаю, що використання землі відповідає нашій освітній діяльності. Це передбачено статутом закладу. Ми не просто вирощуємо культури, а використовуємо ці землі для підготовки майбутніх трактористів і механізаторів», — наполягає Ліщенюк.

Ми також запитали у Держгеокадастру, чи є механізм перевірки ефективності використання земель навчальними закладами. У відповідь Держгеокадастр зазначив, що бачить ризики порушення земельного законодавства у випадках, коли землі навчальних закладів, що перебувають у постійному користуванні, фактично використовують сторонні підприємства. 

Водночас через дію воєнного стану з 2022 року відомство не проводило перевірок використання таких земель, тому не фіксувало можливих випадків прихованої оренди. Також у Держгеокадастрі повідомили, що за цей період правоохоронці Кіровоградщини тричі зверталися із запитами щодо перевірки земель навчальних закладів. Однак через законодавчу заборону на більшість контрольних заходів їх так і не провели.

Аграрні навчальні заклади Кіровоградщини користуються тисячами гектарів державної землі, однак інформація про врожайність, доходи та ефективність її використання є непублічною. Лише після запитів вдалося отримати дані, які свідчать, що землю переважно обробляють приватні агропідприємства, а врожайність значно нижча від середніх показників по області. Водночас чимало таких підрядників і укладених із ними договорів фігурують у кримінальних провадженнях, господарських спорах або антимонопольних розслідуваннях. Керівники навчальних закладів наголошують, що доходи від землі допомагають фінансувати їхню діяльність, хоча самі визнають проблеми із пошуком добросовісних партнерів та організацією роботи. При цьому ефективного державного контролю за використанням цих земель фактично немає: під час воєнного стану перевірки обмежені.

Авторка: Анастасія Зубова

Це розслідування проведене в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.