В Олександрівці застрелили мобілізованого: нове розслідування про полк «Скеля»
«Слідство.Інфо» опублікувало розслідування про смерть мобілізованого та два випадки переслідування військовослужбовців 425-го Окремого штурмового полку «Скеля», які самовільно залишили частину. Один із задокументованих випадків стався в Олександрівці на Кіровоградщині — військового Олександра Завалова застрелив співслужбовець у центрі селища.
Джерела: розслідування «Слідство. Інфо», архів «Гречки».
Зазначимо, раніше видання «Бабель» публікувало розслідування, в якому йшлося, що у «Скелі» померли щонайменше троє чоловіків із Кропивницького протягом місяця після мобілізації.
Розслідування про смерті військових «Скелі», які пішли у СЗЧ
Журналісти зібрали свідчення двох військовослужбовців та рідних загиблого Олександра Завалова.
Загибель в Олександрівці
За даними з розслідування, 20 травня в центрі селища Олександрівка на Кіровоградщині застрелили 29-річного Олександра Завалова — мобілізованого бійця полку «Скеля». Його застрелив співслужбовець Максим Черевань.
Тоді речниця Нацполіції Кіровоградщини коментувала «Гречці», що між двома військовослужбовцями виник конфлікт, у ході якого один із чоловіків відкрив вогонь з автоматичної зброї по іншому.
«27-річний чоловік здійснив постріли з автоматичної зброї у бік опонента. Внаслідок отриманих поранень 29-річний потерпілий помер на місці», — зазначила вона.
Водночас про дату та населений пункт, в якому сталася подія, речниця не коментувала. Про те, що стрілянина відбулася в Олександрівці 20 травня повідомили у спільноті «Олександрівка без цензури».
За версією командування полку, Завалов намагався втекти з-під конвою під час поїздки до ЦНАПу за дублікатом паспорта. Він виліз через вікно туалету, після чого Черевань відкрив вогонь з автомата «CZ Bren 2». Одна з чотирьох куль пробила тазову артерію — чоловік загинув на місці від крововтрати.
Матір загиблого Лада Завалова дізналася про смерть сина від ТЦК лише через п’ять днів — і лише телефоном. Діалог, який вона переповідає, тривав у такому форматі: їй спершу сказали, що син «помер від кровотечі», а після кількох уточнень — «від вогнепалу», але наполягали, що не вбили.
Олександра мобілізували в січні 2026 в Одесі після того, як він вийшов із реабілітаційного центру. Документів при собі не мав. За словами матері, він перебував у поганому психологічному стані.
Черевань перебуває під вартою за вбивство людини. Захисник підозрюваного наголошував, що залишаються без відповіді запитання: хто й чому видав конвоїру бойову зброю для поїздки до ЦНАПу і які вказівки він отримав від командування. Суд ці обставини, йдеться у розслідування, не досліджував.
Втеча з пораненням і побиття: що розповіли військові «Скелі», що пішли у СЗЧ
У розслідування згадується Аркадій Кукшин — його ТЦК затримали в Харкові 28 квітня — попри те, що він мав підстави для відстрочки: працював на підприємстві критичної інфраструктури, навчався на денній формі й до 2022 року був знятий з військового обліку через судимість. Його відправили до «Скелі», де він провів тиждень на полігоні в Сумській області.
За словами Кукшина, кілька сотень людей на полігоні перебували фактично під конвоєм. Серед задокументованих умов — позбавлення води протягом понад доби як покарання для новобранців у спорядженні.
4 травня о 4:30 ранку він утік через замінований периметр. Близько 7-ї ранку його виявив патруль «Скелі» і відкрив вогонь. Аркадій отримав поранення, кулю з ноги витягнув лікар підпільно — офіційно звертатися він не міг через ризик, що медики повідомлять поліцію.
Протягом наступних тижнів він подав анонімну заяву до ДБР і звернувся до омбудсманки з прав військовослужбовців Ольги Решетилової. У відповідь ДБР надіслало йому повістку за самовільне залишення частини. Поліція прийшла з обшуком до дружини. Наприкінці червня Аркадій незаконно покинув Україну.
Інший військовий у СЗЧ, Юрій (ім’я змінено) служив у «Скелі» інструктором на полігоні під Ізюмом у 2024 році. Він описує систематичне фізичне насильство: один із командирів вдарив мобілізованого прикладом автомата в обличчя — вибив йому око.
Юрія самого двічі побив брат командира полігону — спочатку на полігоні трубою від гранатомета. Тоді його відпустили до стоматолога через біль після побиття. Він поїхав до Черкас, де прийшов до Військової служби правопорядку, щоб перевестися в іншу бригаду. Згодом чоловіка відправили в батальйон резерву. У квітні 2025 Юрія відпустили додому в Дніпро у відпустку, тоді його знайшов брат командира полігону та побив вже вдруге.
Обидва побиття, зазначили у розслідування, Юрій зафіксував та написав заяви до поліції та ДБР. За понад рік провадження так і не відкрили, свідка жодного разу не викликали.
