У «Скелі» померли щонайменше троє кропивничан-новобранців: журналісти провели розслідування
Видання «Бабель» опублікувало розслідування про 425-й окремий штурмовий полк «Скеля», де фіксують заяви про побиття та смерті новобранців. Серед померлих — щонайменше троє чоловіків із Кропивницького, мобілізованих до цього підрозділу. Усі померли протягом місяця після мобілізації. У командуванні полку заперечують системність «неуставних методів».
Джерела: розслідування видання «Бабель», архів «Гречки».
Масштаб розслідування
Журналісти зібрали свідчення понад 30 очевидців і нарахували щонайменше 26 смертельних випадків серед мобілізованих до навчальних центрів полку з кінця осені 2025-го по весну 2026 року.
Більшість загиблих не пробули в підрозділі й місяця. Офіційною причиною смерті здебільшого вказують пневмонію чи серцеву недостатність, однак свідки та родичі повідомляють про ознаки насильства — переломи ребер, тупі травми грудної клітки, сліди побоїв.
Умови утримання та методи насильства
За даними розслідування, новобранців тримають у переповнених розподільчих пунктах без вікон — так звані «курятники». Тих, хто чинить опір, кидають у карцери, де людей у стані наркотичної ломки утримують разом з іншими.
Серед методів фізичного впливу, про які повідомляють свідки: побиття прикладами та берцями, прив’язування скотчем до ліжок і стовпів на тривалий час, використання наручників. Території навчальних центрів часто заміновані по периметру для запобігання втечам, а охорона застосовує бойову зброю для залякування — стріляє під ноги або в повітря.
Зафіксовано й випадки самогубств: новобранець Олександр Семенов перед смертю повідомив про дев’ять суїцидів у підрозділі, свідком яких став за лічені дні.
Мобілізація непридатних осіб
До полку масово потрапляють люди з наркотичною залежністю, які перебувають на замісній терапії, особи з психічними розладами, ВІЛ, туберкульозом і гепатитом С. ВЛК визнавала їх придатними попри наявні діагнози. У полку це пояснюють принципом «соціальної справедливості» та критичним браком людей для штурмових дій.
За словами Тетяни Гуренко, завідувачки відділення замісної терапії у Кропивницькому, лише з її закладу за зиму до «Скелі» забрали 160 людей — чоловіків нерідко затримували прямо в коридорах лікарні.
Випадки чоловіків з Кропивницького
Олександр Семенов, 35 років. Перебував на замісній терапії і вважався непридатним до служби, але у 2026 році ВЛК визнала його придатним — 10 січня його направили до «Скелі». 23 січня чоловік утік і дістався лікарні Кропивницького з глибокими ранами на голові, перебитими пальцями, слідами від наручників та стесаною шкірою на попереку й долонях. За його словами, його прив’язували до квадроцикла і волочили по землі, систематично били. Перед смертю у лікарні записали відео, де Семенов повідомив про щонайменше дев’ять самогубств у підрозділі за чотири дні. Помер у лікарні 27 лютого; офіційна причина — пневмонія.
Раніше також «Гречка» вже повідомляла про випадки смертей Андрія Чередніченка та Віталія Салтана у матеріалі: «Після мобілізації двоє військових з Кропивницького померли від пневмонії: що відомо».
Віталій Салтан, 34 роки. Мобілізований 26 січня, направлений до 425-ї бригади «Скеля» у місто Кам’янське на Дніпропетровщині. Під час служби скаржився рідним на температуру понад 40 градусів і атмосферу страху в підрозділі, розповідав нареченій про побитих і «стесаних» втікачів, яких, за його словами, «прив’язали до машини і прокатали». Мати Катерина повідомляла, що Віталій захворів 30 січня, але продовжував службу. У медичний пункт частини звернувся лише 10 лютого, до лікарні Кам’янського його доставили 15 лютого, а 22 лютого Салтан помер у реанімації. Судово-медична експертиза встановила причину смерті — двобічну пневмонію, резистентну до більшості антибіотиків. Сім’я вважає, що допомогу надали невчасно. Офіс військового омбудсмена підтвердив неналежний рівень медичного забезпечення в цьому випадку. За фактом смерті поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне вбивство з попередньою кваліфікацією «природна смерть».
Андрій Чередніченко, 41 рік. Мобілізований 28 січня, направлений до того ж підрозділу — 425-ї бригади «Скеля». За словами дружини Єлизавети Дарієнко, 6 лютого чоловік зателефонував їй і повідомив, що захворів на запалення легень, але «все нормально»; йому було важко говорити і стояти. Перебував у мобільній медсанчастині в Олександрії. Після цього зв’язок із ним обірвався. 14 лютого о 21:00 чоловік помер у кареті швидкої допомоги — рідним про це повідомили лише 24 лютого, через десять днів. Дружина зазначає, що тіло їй дозволили побачити лише на кілька секунд 3 березня, і він був «дуже виснажений». Не вірячи в раптову хворобу, Дарієнко 5 березня подала заяву до поліції, кваліфікувавши дії командирів частини як умисне вбивство за статтею 115 КК України. Поліція Кіровоградської області підтвердила: заяву долучено до кримінального провадження, відкритого за фактом смерті Чередніченка, триває досудове розслідування.
Як пояснювали випадки Чередніченка і Салтана у Командуванні Сухопутних військ ЗСУ
У відповіді на запит «Гречки» Командування Сухопутних військ ЗСУ заявило, що випадки Чередніченка і Салтана між собою не пов’язані, оскільки чоловіки перебували на різних локаціях і не були знайомі, а медичну допомогу обом надавали в повному обсязі з моменту першого звернення.
Щодо Чередніченка: 3 лютого він звернувся зі скаргами на стан здоров’я (хворів близько трьох днів), його госпіталізували й лікування дало позитивну динаміку — готували до виписки. 14 лютого о 14:00 стан різко погіршився, виявили порушення серцевої діяльності, почали реанімаційні заходи. Під час транспортування сталася зупинка серця; реанімація тривала 30 хвилин без результату, смерть констатували о 21:00.
Щодо Салтана: 10 лютого звернувся з підвищеною температурою, отримав антибактеріальну терапію і медичний нагляд, 15 лютого через погіршення стану його госпіталізували в Кам’янському, де він перебував у реанімації до смерті 22 лютого.
Позиція командування полку щодо системних звинувачень
Начальник групи цивільно-військового співробітництва полку Андрій Сурай визнає наявність «неуставних методів» впливу, але заперечує системність. За його словами, командування таке викорінює і ніколи не ставило завдання бити новобранців. Мобілізацію людей із залежностями в полку пояснюють критичним браком кадрів для штурмових дій: якщо ВЛК визнала людину придатною, вона має служити незалежно від попередніх діагнозів.
Резонансні випадки командування трактує як нещасні випадки або наслідки самовільного залишення частини. Заяву Семенова про побиття і катування проігнорували, а його свідчення про масові суїциди пояснили статистикою, зібраною за пів року по всіх підрозділах, а не лише в «Скелі».
Офіс військового омбудсмена підтверджує, що «Скеля» лідирує за кількістю скарг — 5,1% від усіх звернень, і має проблеми з медичним забезпеченням.
Детальніше про те, що розповідають свідки, серед яких рідні мобілізованих і люди, які самі там були новобранцями, як люди потрапляють у підрозділ, у яких умовах живуть новобранці, чи можуть бути правдою слова Олександра Семенова і чи всі смерті можна назвати природними — у розслідуванні видання «Бабель».
