«Смітник, кладовище, дві лагуни»: чому у Дмитрівській громаді виступили проти нового гноєсховища

У матеріалі ви дізнаєтесь про:

Ферма в одній громаді, сморід — в іншій
Що саме хоче будувати підприємство
Чому громада не довіряє підприємству
Які ризики озвучили під час обговорення
Позиція Знам’янської міськради
Що сказали у Держпродспоживслужбі
Що вирішили за підсумками обговорення

Джерела: аудіозаписи виступів під час обговорення результатів консультацій із громадськістю у Дмитрівці 7 травня 2026 року, відеотрансляція засідання постійної комісії Знам’янської міськради 20 квітня 2026 року, коментар «Гречці» депутатки Знам’янської міської ради Оксани Войчишиної, архів «Гречки».

Ферма в одній громаді, сморід — в іншій

Конфлікт навколо ТДВ «Колос» триває не перший рік. Свиноферми підприємства розташовані на території Дмитрівської громади, але поблизу межі зі Знам’янською громадою. Через це на сморід від свинокомплексу переважно скаржаться саме жителі Знам’янки.

У 2024 році «Гречка» розповідала, що жителі Привокзального мікрорайону Знам’янки скаржаться на неприємний запах уже понад 10 років. За словами голови ініціативної групи знам’янчан Олександра Остапова, тоді зібрали понад тисячу підписів мешканців мікрорайону зі скаргами на сморід. Найчастіше, за словами людей, запах відчутний увечері та влітку у спеку.

У липні 2024 року біля підприємства працювала комісія за участі представників Держпродспоживслужби, державної інспекторки з охорони довкілля та завідувачки санітарної лабораторії. Під час перевірки запаху не зафіксували. Водночас мешканці звертали увагу, що комісія працювала зранку біля воріт ферми, тоді як найсильніший запах, за їхніми словами, з’являється переважно ввечері.

Тоді ж представники «Колосу» пояснювали, що підприємство має необхідні документи, використовує біодеструктор для зменшення запаху, замовляє заміри якості повітря на межах санітарних зон і планує будівництво лагуни для зберігання гною. Водночас у «Колосі» визнавали, що повністю позбутися запаху свиноферми неможливо.

У 2024 році Знам’янський міський голова Володимир Сокирко звертався до Дмитрівської сільради із закликом вплинути на ситуацію зі смородом. Тоді голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль у коментарі «Гречці» визнавала, що проблема стосується насамперед жителів Знам’янки:

«Земля землею, але сморід заважає людям у Знам’янці. Ми все, що могли по закону зі своєї сторони зробити, то й зробили».

Саме тому питання нової лагуни стало болючим для двох громад: Дмитрівської, на території якої розташоване підприємство, і Знам’янської, жителі якої роками скаржаться на сморід.

Що саме хоче будувати підприємство

Йдеться про лагуну-гноєсховище відкритого типу на земельній ділянці з кадастровим номером 3522281500:02:003:0902. Вона розташована за межами населеного пункту, поблизу Знам’янки.

Ділянка, на якій планують будівництво, розташована приблизно за три кілометри до центру Знамʼянки та приблизно за 1,5-2 кілометри від житлової зони міста. Тоді як від центру Дмитрівки ділянка — приблизно за шість кілометрів.

Хоч територія належить Дмитрівській громаді, але потенційний вплив від лагуни можуть відчувати саме жителі Знам’янки.

Представник з екологічних питань ТДВ «Колос» Микола Давидов під час засідання постійної комісії з питань ЖКГ, ОНПС, землекористування та будівництва Знам’янської міськради 20 квітня пояснював, що будівництво лагуни — це не лише окремий об’єкт, а зміна технології поводження з відходами на підприємстві.

За його словами, зараз запах виникає через те, що гній накопичується під підлогою свинарників без доступу кисню. У таких умовах відбувається анаеробний розклад, під час якого утворюються сполуки з різким запахом — зокрема аміак, сірководень і меркаптани.

«Запах іде з вентиляційних отворів на дахах нашої ферми. А в свою чергу він виробляється у ваннах під підлогою, де збираються відходи. Там гній лежить без доступу кисню, і в цих умовах іде його розклад на різні гази з неприємним запахом», — пояснював Микола Давидов.

Нова технологія, за його словами, передбачає, що гній забиратимуть раніше — орієнтовно через три-чотири тижні після заселення нового поголів’я, поки шар ще невеликий і насичений киснем. Далі відходи планують сепарувати: тверду фракцію складати на спеціальному майданчику, а рідку — трубопроводом перекачувати в лагуну.

Під час обговорення у Дмитрівці Микола Давидов повторив, що у лагуну має потрапляти саме рідка фракція після сепарації, а не тверда органіка. За його словами, у цій фракції буде не більше 2% твердих органічних сполук, тому підприємство не очікує появи різкого запаху.

«Так, є запах, є. І ми дуже хочемо його прибрати, бо наші діти теж там живуть у місті. Чим швидше ми впровадимо нову технологію, тим швидше запах стихне», — сказав представник «Колосу» під час обговорення.

За словами Миколи Давидова, будівництво лагуни потребуватиме проєктної документації, оцінки впливу на довкілля та окремих громадських обговорень уже на етапі ОВД.

Він також зазначив, що підприємство резервує на будівництво лагуни близько 25 мільйонів гривень лише на матеріали й обладнання. Ще щонайменше 10 мільйонів гривень можуть знадобитися на роботи та непередбачувані витрати.

Нині йдеться не про саме будівництво, а про перший крок — дозвіл на розроблення проєктно-кошторисної документації.

Чому громада не довіряє підприємству

Попри пояснення представника «Колосу», частина присутніх під час обговорення у Дмитрівській громаді 7 травня 2026 говорила про недовіру до підприємства. Один із головних аргументів — попередні обіцянки не дали очікуваного результату або не були реалізовані.

Раніше людям говорили про біодеструктори, біогазову установку та будівництво першої лагуни. Проте проблема запаху, за словами мешканців і посадовців, не зникла, а першу погоджену лагуну біля Дмитрівки досі не почали будувати.

Начальниця відділу ЖКГ та благоустрою Дмитрівської громади Тетяна Бабич під час обговорення пояснила, що історія з лагунами почалася ще у 2023 році. Тоді підприємство звернулося щодо будівництва лагуни біля села Дмитрівка, а Дмитрівська сільська рада надала дозвіл на розроблення детального плану. У 2024 році цей детальний план затвердили, але будівельні роботи ще не стартували.

За її словами, раніше в документації щодо свиноферми біля Знам’янки також передбачали біогазову установку, однак цей проєкт не реалізували. Тепер підприємство знову звернулося до громади — вже щодо ще однієї лагуни, ближче до Знам’янки.

«Ми дали дозвіл на біогазову установку — щоб ТДВ “Колос” встановив, вони не встановили. Ми надали дозвіл на будівництво лагуни біля села Дмитрівка — будівництво не розпочате. І на даний час підприємство звертається щодо ще однієї лагуни», — сказала Тетяна Бабич.

Вона також звернула увагу, що в одному районі громади вже сконцентровані кілька об’єктів із потенційним екологічним навантаженням.

«Біля об’їзної дороги в одному районі нашої громади скупчені Знам’янське сміттєзвалище, Знам’янське кладовище, уже одна лагуна, на яку ми дали дозвіл, і ще планують будувати ще одну лагуну. Яким ви взагалі уявляєте цю картину? Це все екологічне навантаження на один район», — сказала Тетяна Бабич.

Які ризики озвучили під час обговорення

Під час консультацій із громадськістю до Дмитрівської сільради надійшли звернення проти реалізації проєкту. За інформацією, озвученою під час підсумкового обговорення, свої заперечення подали 95 жителів Дмитрівської громади та 357 жителів Знам’янки.

Основні побоювання людей — посилення смороду, вплив на здоров’я, ризики для ґрунтових і підземних вод, а також те, що нова лагуна може стати ще одним екологічно проблемним об’єктом поруч із Знам’янкою.

Екологиня Дмитрівської громади Світлана Усальцева під час обговорення наголошувала, що перед рішенням про детальний план громада має отримати фахові відповіді: які обсяги відходів планують накопичувати, яка буде технологія, які захисні рішення передбачені, яка відстань до житла та водопровідних криниць, хто відповідатиме у разі аварійної ситуації, переповнення, прориву чи сильних опадів.

«Рішення має базуватися не на припущеннях, а на документах, дослідженнях і відкритому діалозі з громадою. Якщо громада ставить запитання, це не означає, що громада проти розвитку. Це означає, що громадяни хочуть розуміти ризики, мати гарантії безпеки і бути почутими до ухвалення рішення», — сказала Світлана Усальцева.

Тетяна Бабич також звернула увагу, що санітарно-захисна зона залежить від кількості поголів’я. За її словами, до 12 тисяч свиней вона становить 500 метрів, а при більшому поголів’ї може збільшуватися вдвічі. Саме тому громада хоче розуміти, на які обсяги відходів фактично розраховують обидві лагуни.

«Ви ж розумієте, це які обсяги рідких відходів тваринного походження. І проєктант проєктує, яку лагуну треба побудувати, на яку кількість поголів’я. І від цього залежать санітарно-захисні зони», — зазначила Тетяна Бабич.

Позиція Знам’янської міськради

Під час обговорення виступила і заступниця Знам’янського міського голови Ліана Пересадченко. Вона сказала, що проблема смороду стосується і міського голови, бо той живе у Привокзальному мікрорайоні й також потерпає від запаху.

Водночас посадовиця закликала не блокувати процес, не розібравшись у ньому до кінця. За її словами, у Знам’янській міськраді створили робочу групу, яка має вивчити питання.

Депутатка Знам’янської міської ради Оксана Войчишина пояснила «Гречці», що фракція «Голос» ініціювала звернення до Дмитрівської сільської ради, Кіровоградської обласної ради та екологічної інспекції не для того, щоб заблокувати роботу підприємства, а щоб відповідні органи перевірили законність і можливі екологічні ризики в межах своїх повноважень.

«Ми взагалі за те, щоб нам не смерділо. Якщо ви зробите технології або розвиток вашого підприємства так, що цього не буде, — розвивайтеся, ми будемо першими, хто вас хвалитиме. Ми проти того, щоб ті технології, які ви зараз будете нові використовувати, не зробили для нас ще гірше», — сказала Оксана Войчишина.

Ліана Пересадченко заявила, що треба розмежовувати дві речі: саму ідею зміни технології, яка потенційно може зменшити запах, і питання конкретного місця розташування лагуни.

«У мене питання до знам’янчан, які блокують цей процес: за що ми боремося? Тобто ми проти того, щоб зменшився сморід? Нам краще далі воювати з ТДВ “Колос”?», — сказала Ліана Пересадченко.

Вона додала, що якщо під час оцінки впливу на довкілля виявлять ризики, які не врахували на початку, Департамент екології не має дати позитивний висновок без заходів для мінімізації негативного впливу.

Що сказали у Держпродспоживслужбі

Представник Держпродспоживслужби Сергій Манько під час обговорення сказав, що питання треба обговорювати професійно і з урахуванням проєктних документів. Він пояснив, що запахи, на його думку, виникають не лише від самих ферм, а передусім тоді, коли гній із бетонованих ям без доступу кисню вивозять і розливають на полях. За високої температури й вітру запах швидко поширюється.

Сергій Манько зазначив, що сама ідея лагуни може бути корисною, бо мала б зменшити потребу вивозити свіжий гній на поля. Водночас він зауважив, що лагуна може бути кращою або гіршою, ближче чи далі, тому детально говорити про вплив варто після розроблення проєкту оцінки впливу на довкілля.

«Сама лагуна — це добре. Але лагуна може бути кращою, може бути гіршою, може бути ближче, може бути далі. Тому треба було б обговорювати це питання, коли буде проєкт оцінки впливу на довкілля», — сказав Сергій Манько.

Що вирішили за підсумками обговорення

Після обговорення присутні шляхом відкритого голосування підтримали пропозицію визнати недоцільним розроблення детального плану території під будівництво лагуни-гноєсховища на земельній ділянці з кадастровим номером 3522281500:02:003:0902.

Аргумент — ТДВ «Колос» уже має дозвіл на будівництво лагуни-гноєсховища на іншій земельній ділянці з кадастровим номером 3522281500:03:000:1183, відповідно до рішення Дмитрівської сільської ради від 11 квітня 2024 року. Саме цей факт учасники обговорення запропонували врахувати під час розгляду питання на сесії Дмитрівської сільської ради.

Тепер цю рекомендацію мають передати на розгляд сесії Дмитрівської сільської ради. Саме депутати ухвалюватимуть остаточне рішення — чи давати дозвіл на розроблення детального плану для другої лагуни.

Нагадаємо, що міська рада Кропивницького повідомила, що у 2026 році у Кропивницькому планують створити ветеранський простір. Заплановано, що будівля вартістю орієнтовно 130 мільйонів буде зведена у сквері Слави. «Гречка» зібрала всі деталі проєкту.