Три сценарії розвитку Кропивницького до 2030 року: аналізуємо стратегію життя громади
У Кропивницькій міській раді триває робота над проєктом стратегії життя розвитку громади до 2030 року. «Гречка» готує для вас серію матеріалів про це.
Як повідомила пресслужба міськради, 21 жовтня, відбулося чергове засідання Керівного комітету з розроблення Стратегії розвитку Кропивницької територіальної громади на період до 2030 року, а також Плану заходів на 2025-2027 роки для її реалізації.
Сформували цілі і підготовлені 73 технічних завдання, з якими можна ознайомитись на сайті міськради.
Почнемо із розгляду SWOT-аналізу – оцінку сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз для громади і як результат склали три сценарії розвитку громади.
Базовий сценарій розвитку Кропивницького
Базовий сценарій розвитку Кропивницької громади формується на припущенні, що наприкінці 2024 року може бути підписана мирна угода, що дозволить розпочати повоєнне відновлення.
Громада прагне формувати нову ідентичність як конкурентоспроможне високотехнологічне й екологічне місто з акцентом на розвиток особистості.
Пріоритетом є підтримка промислових підприємств, зокрема створення індустріальних парків у сферах машинобудування та агропромисловості, розвиток логістичного хабу. Попри вплив макроекономічних і геополітичних факторів, темпи виробництва поступово зростають, стимулюючи активність малого бізнесу й створення нових робочих місць.
Планується формування IT-кластеру, розвиток туризму та креативних індустрій. Реформи в охороні здоров’я спрямовані на поліпшення якості медичних послуг, особливо в віддалених районах, що допоможе стабілізувати рівень захворюваності та смертності. Увага також приділяється спортивній і освітній інфраструктурі, розвитку людського капіталу.
Діяльність у житлово-комунальній сфері орієнтована на покращення якості послуг, впровадження енергоощадних технологій, екологічні ініціативи та поліпшення стану водопровідних мереж. Хоча екологічна ситуація в громаді залишається стабільною, проблеми, як-от обміління річки Інгул, потребують подальшої уваги.
Громада активно працює над залученням громадськості, бізнесу та освітніх інституцій до процесу розвитку, що сприяє зростанню довіри та зміцненню соціальної єдності. Ведеться робота з подолання гендерних розривів, забезпечення безбар’єрного доступу та покращення соціального захисту населення.
Оптимістичний сценарій розвитку Кропивницького
Оптимістичний сценарій розвитку громади базується на сприятливих внутрішніх і зовнішніх факторах та максимально ефективному використанні соціально-економічних трансформацій. Основою цього сценарію є стрімке завершення війни перемогою України наприкінці 2024 року, повернення тимчасово окупованих територій, підписання мирного договору на прийнятних для України умовах і надання безпекових гарантій від міжнародних партнерів. Це призведе до повернення переселенців та створення міжнародних фондів для акумулювання фінансових ресурсів на повоєнне відновлення, що дозволить державі та місцевим громадам реалізувати програми розвитку.
Очікується залучення міжнародної технічної допомоги та співпраця громади з донорами для прискорення соціально-економічного зростання. Національна валюта поступово зміцнюватиметься, знижуватиметься облікова ставка НБУ, що сприятиме здешевленню кредитів та відновленню промислових потужностей. Реформи в судовій, податковій та антикорупційній сферах сприятимуть інтеграції України до ЄС та полегшенню умов зовнішньоекономічних відносин, зокрема у сфері зовнішньої торгівлі.
Повернення чоловічої робочої сили на ринок праці дозволить відновити виробничі обсяги, а програми реабілітації та соціальної інтеграції військових і членів їхніх родин забезпечать їхню адаптацію до суспільного життя. Зміцниться громадська активність, зростатиме довіра до місцевої влади, завдяки прозорим бюджетним процесам та ефективним громадським обговоренням проєктів.
Розширюватиметься міжнародна і міжрегіональна співпраця, залучатимуться інвестиції у виробництва з високою доданою вартістю та індустріальні парки. У громаді розвиватимуться IT-кластери, а технологічний рівень підприємств зростатиме завдяки смарт-спеціалізації. Покращуватиметься співпраця бізнесу з науковими установами, що призведе до зростання попиту на кваліфікованих спеціалістів, зменшення трудової міграції, зростання рівня доходів та зниження безробіття.
Модернізація закладів освіти, культури та охорони здоров’я з високотехнологічним обладнанням сприятиме розвитку людського капіталу, покращенню якості медичних послуг і підвищенню народжуваності. Розвиватиметься туристична індустрія, що стимулюватиме суміжні галузі. Збільшуватиметься використання природно-ресурсного потенціалу громади, розширюватимуться території природно-заповідного фонду та екологічної мережі.
Всі ці заходи сприятимуть збереженню довкілля, зниженню забруднення води, ґрунтів, атмосферного повітря та радіаційного фону. Також громада поступово досягатиме гендерної рівності та забезпечуватиме рівні права для чоловіків і жінок.
Песимістичний сценарій розвитку
Песимістичний сценарій розвитку громади передбачає виснаження та неефективне використання ресурсів, обмежену реалізацію можливостей і підвищення впливу загроз. Громада розвивається інерційно, а затягування війни, з продовженням воєнного стану та окупації територій, погіршує ситуацію. Зростають видатки на оборону, руйнується інфраструктура, темпи ремонту знижуються, міжнародна допомога скорочується.
Демографічна криза поглиблюється через зростання смертності, низьку народжуваність та міграцію. Населення старіє, а ринок праці потерпає від дефіциту робочої сили, зокрема через посилення мобілізації. Знижується підприємницька активність, що призводить до скорочення виробництва, занепаду малого бізнесу та зростання “тіньової” економіки. Руйнування енергетичної інфраструктури та дефіцит ресурсів ускладнюють підприємницьку діяльність.
Падіння доходів населення та зростання інфляції призводять до зростання боргів за комунальні послуги. ВВП і валовий регіональний продукт скорочуються, стратегічні інвестиційні проєкти затягуються, а розвиток туризму й інноваційних галузей сповільнюється.
Освіта й культура стають менш доступними через оптимізацію закладів, а молодь мігрує за кордон. Криза довіри між владою та громадськістю поглиблюється, що знижує ефективність комунікації та боротьби з корупцією. Якість медичних послуг і профілактики хвороб залишається на низькому рівні, що збільшує смертність і погіршує здоров’я населення.
Екологічні проблеми посилюються через забруднення води, повітря та ґрунтів. Неконтрольовані сміттєзвалища зростають, а природоохоронні території занедбані. Це негативно впливає на здоров’я населення і демографічну ситуацію. Культурний розвиток сповільнюється через застарілу матеріально-технічну базу, а гендерні розриви стають дедалі очевиднішими.