У Кропивницькому не встановили доплати непедагогічним працівникам училищ: чому
У Кропивницькому з 2026 року рішенням міськради встановили доплати непедагогічним працівникам шкіл та дитсадків. Це рішення не поширилося на таких же працівників профтехучилищ у місті. Чому склалася така ситуація та на чому ґрунтувалася необхідність встановлення доплат саме тим посадам, які вказані у рішенні — зʼясовувала «Гречка».
Джерела: звернення до місцевих депутатів кропивничанина Миколи В., надане у розпорядження «Гречки», коментар «Гречці» начальниці освіти Кропивницької міськради Лариси Костенко, архів «Гречки».
Чому рішення про доплати вважають дискримінаційним?
До «Гречки» звернувся кропивничанин Микола В. Чоловік повідомив, що направив звернення депутатам Кропивницької міськради, у якому він заявив, що, на його думку, відбувся вибірковий і несправедливий підхід до встановлення муніципальних доплат непедагогічним працівникам закладів освіти.
Він наголошує, що рішення міської ради №3002 від 2026 року передбачило підвищення зарплат окремим категоріям працівників комунальних шкіл і дитячих садків, однак не поширило ці доплати на персонал закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
«Для однакових посад у різних типах закладів застосовано різний підхід», — зазначає заявник.
За його словами, це призвело до значного розриву в оплаті праці. Зокрема, завідувач господарства у школі або дитсадку після встановлення доплати отримує до 13 000 гривень, тоді як на аналогічній посаді у професійному ліцеї працівник залишається з 6 658 гривень після оподаткування. Він також вказує, що через рішення ради підсобні робітники в одних закладах отримують до 10 000 гривень, тоді як кваліфіковані фахівці — медичні сестри, юрисконсульти, інспектори з кадрів у профтехучилищах — залишилися на мінімальному рівні оплати.
У зверненні йдеться, що до переліку отримувачів доплат не включили низку посад у закладах професійної освіти: юрисконсультів, медичних сестер, інспекторів з кадрів, завідувачів господарства, секретарів керівника й навчальної частини, комірників, підсобних робітників. Автор вважає, що такий підхід «може розцінюватися як дискримінація за місцем роботи чи посадою».
Микола В. підкреслює, що в місті діють п’ять закладів професійної освіти, працівники яких опинилися в нерівних умовах порівняно з колегами зі шкіл та дитсадків. При цьому, за його словами, фінансування цих закладів також здійснюється з бюджету громади.
Це такі заклади:
- Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі»;
- Кропивницьке вище професійне училище;
- «Кропивницький професійний ліцей» Кіровоградської обласної ради;
- Регіональний центр професійної освіти ім. О.С. Єгорова;
- Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського.
У зверненні він ставить перед депутатами низку питань. Зокрема, просить пояснити, чому для однакових посад у різних типах закладів доплати встановлені вибірково; чому в самих закладах професійної освіти доплати передбачили лише для бухгалтерів та економістів; якою була логіка встановлення вищої оплати некваліфікованим робітникам в одних установах і збереження мінімальної зарплати для кваліфікованих спеціалістів — в інших.
Окрім пояснень, заявник вимагає депутатської ініціативи щодо внесення змін до нормативних актів і встановлення доплат для всіх непедагогічних працівників закладів професійної освіти, які отримують зарплату з міського бюджету. Метою, як зазначено у зверненні, є «відновлення рівних соціальних умов та забезпечення справедливої й пропорційної оплати праці з 1 січня 2026 року».
Які були пріоритети у встановленні доплат?
Начальниця управління освіти Кропивницької міської ради Лариса Костенко у коментарі «Гречці» пояснила, що під час ухвалення рішень про встановлення доплат пріоритет дійсно надали закладам комунальної форми власності.
За її словами, професійно-технічні заклади не входять до мережі комунальних закладів Кропивницької територіальної громади.
«Три з них є державною власністю, ще два — належать до обласної комунальної власності. Вони не є комунальними закладами громади», — зазначила вона.
Вона уточнила, що нинішнє рішення є вже другим етапом розширення переліку доплат. У березні 2025 року депутати ухвалили рішення про встановлення доплат працівникам бухгалтерських служб для всіх закладів освіти — незалежно від форми власності. Це рішення продовжили й на 2026 рік.
«Бухгалтерів не розділяли на комунальних, державних чи обласних. Без цих працівників неможливо організувати фінансову діяльність закладу, а знайти бухгалтера на 10–11 тисяч гривень було дуже складно», — наголосила Костенко.
Наступним кроком у 2025 році стало розширення організації харчування у закладах загальної середньої освіти за рахунок освітньої субвенції. У зв’язку з цим встановили доплати працівникам харчоблоків саме в комунальних школах. Із 2026 року цей напрям продовжили та частково розширили: доплати передбачили також для медичних сестер, комірників і окремих заступників директорів із господарчої частини, оскільки вони залучені до організації харчування.
Костенко підкреслила, що основна причина розширення доплат — зміни в організації харчування дітей.
«Сьогодні харчуються всі учні перших–четвертих класів, пільгові категорії, діти військовослужбовців, загиблих захисників. Навантаження на працівників харчоблоків у школах і садочках суттєво зросло», — пояснила вона. А також акцентувала, що організація харчування при цьому відбувається в умовах відключень світла.
За її словами, у професійно-технічних закладах таких змін не відбулося: частина з них працює дистанційно, деякі взагалі не організовують харчування.
Окремо вона звернула увагу, що професійно-технічні заклади мають самостійний баланс і власні бухгалтерські служби. Вони фінансуються з освітньої субвенції та частково з міського бюджету, але «мають можливість встановлювати доплати в межах свого фонду заробітної плати». Зокрема, йдеться про використання економії коштів за вакантними посадами.
Крім того, посадовиця зазначає, що профтехучилища не зверталися щодо якихось доплат.
«Тобто, якщо керівники дошкільних закладів на нарадах піднімають питання, що неможливо організувати освітній процес, тому що відсутні помічники вихователів, які не йдуть на роботу на 6 700 гривень, то це був якраз вимушений крок підтримати працівників дошкільної освіти, помічників вихователів», — наголосила очільниця управління освіти.
Водночас, вона зазначила, що міська рада щороку може ухвалювати рішення про додаткове спрямування коштів на оплату праці, однак кожен заклад має зважено підходити до розподілу ресурсу.
«Якщо не працює їдальня і немає додаткового навантаження, як у школах чи садочках, то й підстав для аналогічних доплат немає», — підсумувала Лариса Костенко.
