У Кропивницькому проаналізували міські програми соціоекономічного розвитку: чого бракує
У Кропивницькій міськраді громадська організація “Території успіху” проаналізувала застосування та впровадження гендерних підходів у розроблених галузевих програмах соціально-економічного розвитку міста. “Гречка” дізнавалася, чого бракує розробленим програмам.
У коментарі “Гречці” директорка громадської організації Інга Дуднік зазначила, що проаналізували 39 програм.
“Прямої дискримінації в жодній програмі немає, бо це було б порушенням закону. Є розуміння скляної стелі, коли можливості для успішної реалізації тієї чи іншої програми ніби є, але її не використовують. Тобто із 39 міських програм 13 є умовно гендерно нейтральними. До прикладу, комплексна програма соціальної підтримки адаптації та інтеграції ВПО та решта програм, які розроблялись спільно з громадськими організаціями, які представляли цільову аудиторію, якісно відрізняються від інших”, – зауважила очільниця організації.
За її словами, ґрунтовною є також міська програма розвитку молодіжної політики, що розроблена на 2024-2025 молодіжною радою, враховуючи тестування про потреби цільової аудиторії.
Які недоліки міських програм
На думку Інги Дуднік, міським програмам не вистачає статистичних даних, щоб вони були розбиті по різних соціальних групах.
“Якщо мова йде про житло для вимушених переселенців, то це не монолітна група: це молодь і люди старшого віку, працевлаштовані та непрацюючі. Тобто вимушених переселенців слід би було поділити на окремі групи, щоб виокремити і зробити видимими для аналізу, наприклад”, – зазначила Інга Дуднік.
За її слів, в програмі, яка присвячена розвитку фізкультури і спорту в обласному центрі, мова йде про чотири тисячі дітей, які займаються спортом, що становить 16% від населення. Але в програмі відсутній аналіз видів спорту та заходів.
“Ми розуміємо що 16% від загальної кількості дітей це дуже мало, а окрім того, якщо взяти до уваги саме цю програму, то не можна визначити, наприклад, яка кількість дітей яким видом спорту займається. Ось таких речей саме не вистачає для аналізу потреб цільової аудиторії”, – підкреслила голова організації.
Програма розвитку ЖКГ шкутильгає
Також, на її думку, суттєвого перегляду і доопрацювань потребує міська програма з розвитку ЖКГ.
З її слів, 56% населення міста – мешканці приватного сектору. Проаналізувавши цю програму, жодного заходу щодо покращення благоустрою приватного сектору там немає, вся програма направлена на витрати для мешканців багатоповерхівок, а приватний сектор не береться до уваги.
“Але ж здебільшого дороги в приватному секторі міста облаштовані ще у 1980-х роках. І коли ми проводили опитування серед мешканців приватних будинків, то серед основних проблем людей були саме дороги та відсутність централізованої каналізації. Також люди відмічають відсутність тротуарів, що наразі актуально і для маломобільних груп населення. Зокрема це стосується дороги з інтенсивним рухом від вулиці Героїв-рятувальників до Межового бульвару і надалі. Там немає тротуарів від слова взагалі”, – наголосила кропивничанка.
Вона уточнила, що аналіз програм передається в департамент міськради Кропивницького.
“Я дуже сподіваюсь, що його візьмуть до уваги і врахують. Вже є пропозиція від декількох робочих груп, щоб розглянути ці рекомендації для того, щоб підготувати та внести деякі зміни. В кожній програмі є якісь нюанси, на які варто звернути увагу, адже думки і потреб цільової аудиторії практично ніхто не прописує сьогодні”, – уточнила Інга Дуднік.
Фото: Кропивницька міська рада
