У Кропивницькому шкільний скандал закінчився поліцією, судами і без рішення: деталі історії

Через однокласника діти відмовляються йти до школи

За словами кропивничанки Світлани, з початку навчального року у 2023 році до їхнього класу перевели школяра з паралелі. У класі навчалося 28 учнів. З жовтня 2023 року хлопчик, якого перевели, почав ображати своїх однокласників. 

“Спочатку це були образи, потім штовхання. Наш клас останній, до якого його перевели. Ну не просто ж так, його переводити з класу в клас? Напевно, для цього були вагомі причини”, – стверджує Світлана. 

Кропивничанка говорить, що писали у грудні 2023 на ім’я директорки школи колективне звернення від батьків учнів звертались, щоб дитину перевели до іншого класу. 

“Проте директорка ніяк не відреагувала. Казала, щоб ми заспокоїлись і нічого не робили, бо “все може обернутись не на вашу сторону і вам буде погано”. У квітні я звернулась до очільниці управління освіти міськради, яка відповіла, що вона може вплинути виключно на освітній процес та кваліфіковану роботу вчителів. З початку травня, коли конфлікт почав загострюватись, близько десяти батьків написали до поліції заяви про булінг стосовно своїх дітей”, – говорить жінка. 

За її словами, деякі батьки замовчують про випадки булінгу, з якими доводиться зіштовхуватись їхнім дітям. 

“Ми ж багато не просимо: просто переведіть його до іншого класу. Поведінка цього хлопчика змушує наших дітей просто не ходити до школи. До прикладу, позавчора цей хлопчик м’ячем в голову вдарив свою однокласницю. Вчора він з однокласником побився і моя дитина була в школі, він її цькував і штовхав. Казав доньці, що вона “жирна”, “негарна” і “товста корова”, а “мама на трасі стоїть, гроші заробляє”. Також в одному із анонімних Telegram-каналів він виклав фотографію моєї доньки з ганебними висловлюваннями та нецензурною лексикою на її адресу”, – підкреслює кропивничанка. 

Жінка говорить, що і фотографії інших однокласників він опублікував і писав на них дописи з брудною лайкою.  

Світлана спілкувалась з мамою однокласника, на якого скаржаться діти. 

“У відповідь на наші зауваження та скарги –  мама відповідала, що її син хороший, це все неправда, а винні, власне, самі діти і вчителі в школі. Це як ситуація в країні: всі знають, що росія на нас напала, а ворог каже, що нападу не було. Тобто всі 15 дітей і батьків намовляють на нього одного. А він відповідає, що “моя мама все вирішує і заплатить кому треба, і нічого нам за це не буде”. Натомість мама написала заяву до поліції на нас, що це ми булимо її сина”,  – розповідала Світлана. 

Розмова із Світланою відбувалася у травні. Жінка пояснювала, що розуміє, що вже кінець навчального року, але конфлікт насправді загострився, і вона була переконана, що після літніх канікул від 1 вересня все буде заново.

У коментарі “Гречці” мама іншого школяра, який також навчається в цьому класі, Анна стверджує, що син під кінець навчального року через поведінку свого однокласника не ходив до школи. 

“У класі його однокласник постійно ображає, обзиває мене і мого чоловіка брудною лайкою, сідає позаду Матвія і з парти знімає мого сина на відео, каже, що в нього воші. А коли син одягнув блакитний світшот, обзивав дитину “голубим”, також ображав словесно вчителів. Довів класну керівницю, вона з високим тиском лежала в лікарні”, – говорить кропивничанка. 

За її словами, до того, як нового хлопчика перевели у їхній клас, конфліктних ситуацій не було. З появою нового однокласника діти почали сваритись, бо він їх почав ображати. 

У травні кожна мама від свого імені писала звернення до поліції стосовно булінгу на своїх дітей.

“Спілкувалися після написання звернення зі слідчим. Він приходив і до школи, й індивідуально на розмову. Як нам тоді пояснили, ніхто однокласника, який булить дітей, перевести з класу не може. Ми чотири рази намагалися провести батьківські збори, щоб особисто поговорити з мамою, проте вона на жодні батьківські збори не з’явилась, сказала, що переводити дитину нікуди не збирається”, – пояснює Анна. 

Сама ж мама цього хлопчика подала до суду на двох учительок із заявами, що вони булили її сина. 

Коментувати ситуацію ”Гречці” вона відмовилась. Сказала, що не буде  давати інформацію до рішення суду. Проте згодом так і не вийшла на звʼязок.

Перед судом поставали дві вчительки 

Мама хлопчика, який зі слів інших батьків чинив булінг у класі,  подала до суду одразу на двох учительок ліцею. 

Як зʼясувала кореспондентка “Гречки” у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за показаннями мами, яка подала до суду, 10 травня  2024 року вчителька української мови ліцею “Мрія” буцім-то цькувала учня ліцею. Вона нібито у присутності учнів систематично принижувала дитину, ображала під час онлайн-уроків.

Свою вину у суді вчителька української мови не визнала.

Представники школяра просили притягнути її до адмінвідповідальності. Проте, при розгляді справи зʼясувалося, що в той час, який вказали в протоколі із показаннями мами, насправді  онлайн-уроків у класі за участі вчительки не було.

Заслухавши показання усіх сторін та розглянувши наведені докази, суд виніс постанову закрити справу щодо вчительки української мови через відсутність складу злочину. 

Також мама цього школяра хотіла притягнути до адмінвідповідальності і вчительку математики, яка також займає і посаду заступниці директорки.

Звинуваченні аналогічні, що і в колеги.

У судовому засіданні вона свою вину не визнала, пояснивши, що не згодна з протоколом, який на неї склали. Вчителька вказала, що учень під час уроків на її зауваження не реагує, свистить та розмовляє, а на її зауваження і прохання не шуміти відповідає у грубій формі.

Вона стверджує, що як такого правопорушення не було, дитину вона не принижувала та до сліз не доводила. До хлопчика не зверталася, як: «воно» та оцінки не занижувала. 

Адвокат і мама школяра просили притягнути вчительку до адмінвідповідальності за частиною 1 статті 173-4 КУпАП (булінг, цькування). 

Свідки по цій справі у суді розповіли про поведінку хлопця та регулярні сварки, які він вчиняв із вчителями. Зокрема і вчительці математики, коли вона йому поставила за роботу 6 балів кричав: “Школа і вчитель тупорилі!”. 

“З даного приводу розмовляли з мамою та дитиною. Така поведінка мала місце через день або два, про що ставили до відому адміністрацію ліцею”, – йшлося у показаннях свідки. 

Крім того, вона додала, що матір не реагує конфлікти спричинені дитиною, на батьківські збори також не приходить

Відтак, заслухавши всі сторони та розглянувши докази, суд постановив закрити і це провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керівництво ліцею булінгу у закладі не визнає

“Шановна, нічого цікавого повідомити не можу. Випадків булінгу немає, і судом це визначено”, – заявила 3 липня директорка ліцею “Мрія” Лілія Титаренко у телефонній розмові із журналісткою “Гречки”. 

У травні ж Лілія Титаренко говорила у коментарі “Гречці”, що було розпочато службове розслідування. Тоді директорка стверджувала, що їй  від батьків, які говорять про булінг їхніх дітей, не було заяв і вони до неї не зверталися щодо цькування. 

“Це діти, їм природньо бавитись, порушувати дисципліну, бо це є діти. Наша задача їх у цьому стримувати і виховувати та навчати”, – говорила  директорка ліцею  у травні.

Під час останнього спілкування “Гречки” із Лілією Титаренко вже у липні, вона говорить, що нічого нового сказати не може та заявляє, що ніякого булінгу у ліцеї немає. Результати службового розслідування також не прокоментувала.

Що таке булінг з юридичної точки зору

Терміном “булінг” описують цькування серед учнів, але можуть мати місце випадки цькування школярів вчителями, а іноді й вчителя учнями. Варто відокремлювати булінг від разових конфліктів, дражнилок, бійок і сварок.

В коментарі “Гречці” юристка з Кропивницького Дар’я Макарова зазначила, що законом України “Про освіту” закріплені основні характеристики за якими ідентифікують цькування: 

• систематичний характер;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), можливо – спостерігачі;
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування жертви інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Згідно із чинним законодавством, за булінг передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 173-4 КУпАП у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи до 2-х років.

“Адміністративне стягнення за булінг накладається впродовж трьох місяців з дня вчинення булінгу. Тому діяти потрібно оперативно: при виявлених фактах булінгу повідомляти керівника закладу освіти, подавши письмову заяву чи повідомлення батьків про цькування дитини. Якщо це був одиничний випадок, він не підпадає під булінг, адже йому притаманна систематичність. Але варто занотувати дату конфлікту, у чому вона полягала, її учасників та свідків. При повторенні цькування це допоможе довести систематичність”, – наголосила юристка. 

За її словами, доказом булінгу може виступати доповідна записка класного керівника чи іншого вчителя про факт цькування.

У заяві обов’язково варто вказувати:

• коли розпочався булінг;
• тривалість цькувань; 
• ситуація булінгу;
• наслідки фізичної, психічної, економічної та іншої шкоди, яку зазнала людина від булера;

Якщо у наявності є докази (документи, скріни, переписки у соцмережах, фото, аудіо-та відеоматеріали, на яких зафіксовано процес цькування) їх необхідно додати до заяви. 

Заяву, складену у двох екземплярах, потрібно подати керівнику школи чи ліцею. Проте людина одночасно може подати таку заяву до органів Нацполіції, зокрема ювенального поліцейського. 

“Хоча, згідно з законом, керівник освітнього закладу у будь-якому випадку зобов’язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган Нацполіції, яка має провести перевірку, і якщо факти булінгу підтвердяться, то буде складено протокол про адмінправопорушення і направити його до суду”, – наголосила вона. 

Що робити, якщо вашу дитину булять

За словами Дар’ї Макарової, батькам із заявами щодо булінгу потрібно звертатись до служби освітнього омбудсмена, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, управління з питань захисту прав дітей з вимогою провести заходи виховного впливу. 

Також одним із заходів впливу на кривдника чи кривдницю є звернення до органів опіки та піклування з вимогою провести перевірку виконання батьками булера своїх обов’язків та притягнення їх до відповідальності.

У разі доведення у суді факту булінгу, згідно статті 173-1 КУпАП булінг (цькування), вчинене малолітніми до 14 років або неповнолітніми до 18 років тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

***

Батьки із ліцею станом на початок липня, зі слів Анни,  жодної інформації від поліції чи адміністрації школи батьки не отримали.  

“Якщо цей хлопчик і надалі з нового навчального року навчатиметься у нашому класі, я переведу свою дитину до іншої школи. Багато батьків, дітей яких булили, такої ж думки. Навіть класна керівничка сказала, що їй її здоровʼя важливіше і якщо він буде у класі, то вона звільниться”, – зазначила Анна.