Як мито на граніт може вплинути на кар’єри Кіровоградщини
В Україні можуть запровадити експортне мито на лабрадорит і граніт — 0,3 євро за кілограм, або 300 євро за тонну. Ініціатор — Національна асоціація добувної промисловості України. Такі зміни закрались у затверджений Верховною радою закон №15111-д, відомий в народі як «закон про податок на OLX», який Президент не підписав. Але для Кіровоградської області, де зосереджена значна частина гранітних кар’єрів, зокрема відоме Капустянське родовище, питання далеко не абстрактне.
Джерело: видання «NADRA.INFO».
У чому суть суперечки
Мито мало б запрацювати вже через 45 днів після підписання закону. Ідея прихильників — змусити видобувні компанії будувати переробні потужності в Україні, а не вивозити сировину за кордон. За попередніми розрахунками, бюджет міг би отримати додатково 463,2 мільйона гривень на рік, а українські виробники нарешті перестали б продавати камінь «за безцінь», особливо в напрямку Китаю.
Видобувники бачать ситуацію інакше. За їхніми оцінками, мито просто зробить експорт невигідним: для блоків вартістю близько 500 доларів за куб додаткові витрати можуть сягати ще 1000 доларів. У результаті український камінь програє конкуренцію постачальникам з Індії, Китаю, Бразилії та Норвегії, де подібних обмежень немає.
Юристи звертають увагу і на процедурний бік справи: правки внесли до законопроєкту, який формально не стосується надр, а нове мито, на їхню думку, суперечить Угоді про асоціацію з ЄС, яка забороняє вводити нові заходи еквівалентної дії на експорт товарів.
Чому це важливо для Кіровоградщини
У регіоні граніт — це не окрема галузь, а основа бюджету для низки громад. І тут розрахунки виглядають ще жорсткішими, ніж у середньому по країні.
Середня експортна ціна кіровоградської гранітної сировини — близько 156 доларів за тонну. Пропоноване мито (приблизно 325 доларів за тонну) вдвічі перевищує вартість самого товару. Це означає не подорожчання, а фактичну зупинку поставок.
На відміну від лабрадориту — каменю з обмеженою кількістю родовищ у світі, — граніт має безліч альтернативних постачальників: Бразилія, Індія, Китай, Португалія. Тож покупці просто можуть піти до конкурентів, а не погодяться платити більше за український камінь.
Незаконний видобуток граніту — звична практика
Варто зазначити, що незаконний видобуток граніту також є поширеною практикою. Так жителі Соколівської громади роками скаржились на видобуток граніту попри відсутність дозволу на користування надрами.
22 червня 2026 арбітражному керуючому-ліквідатору одного з підприємств Кропивницького повідомили про підозру у справі щодо незаконного видобутку граніту на Сухокліївському родовищі.
Нині Кропивницька окружна прокуратура через суд домагається скасування результатів аукціону, за яким приватне підприємство отримало спеціальний дозвіл на видобуток граніту на Північно-Східній ділянці Кіровоградського (Сухокліївського) родовища.
Що це означає для громад і людей
Кар’єри в Кіровоградській області часто є бюджетоутворюючими підприємствами для територій, на яких працюють. Зупинка видобутку означає:
- різке падіння податкових надходжень до місцевих бюджетів;
- ризик масових звільнень — за кожним кар’єром стоять сотні працівників і їхні родини;
- відсутність часу на адаптацію: 45 днів проти 1,5–3 років, які потрібні для будівництва власного переробного заводу вартістю близько 500 мільйонів гривень
Трудові колективи підприємств уже зверталися до Президента з проханням не підписувати закон.
Окрема проблема — малі блоки каменю, які практично не купують в Україні, але раніше активно експортували, зокрема в Китай під індивідуальні замовлення. З митом у 1000 доларів на куб цей напрямок фактично закриється, і сировина піде у відвали.
Під загрозою й нові родовища
Геологи попереджають: через нове мито частина ділянок у регіоні може не пройти процедуру геолого-економічної оцінки — їх розробка стане нерентабельною порівняно з обліковою ставкою Нацбанку. Це означає, що нові кар’єри в громадах просто не з’являться, а разом з ними — нові робочі місця й податкові надходження.
Учасники ринку також звертають увагу, що позицію органів місцевого самоврядування під час підготовки законопроєкту фактично не враховували, хоча саме громади в регіонах видобутку — і Кіровоградщина серед них — першими відчують наслідки рішення.
Що далі
Наразі законопроєкт №15111-д залишається непідписаним: Президент відклав рішення для додаткового вивчення ситуації. Фахова дискусія, яку розгорнули видобувники, юристи та галузеві експерти, поки що дала громадам і кар’єрам регіону відстрочку. Але питання, чи вдасться знайти баланс між інтересами переробників і видобувних громад, залишається відкритим.
