Зберегти скарби Кіровоградщини: «Баба Єлька» працює над унікальною етнографічною енциклопедією
У Кропивницькому команда етнопроєкту «Баба Єлька» розпочала роботу над виданням «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини». «Гречка» дізнавалася, що увійде в енциклопедію та в чому її унікальність.
Про видання команда етнопроєкту більше розповіла під час пресконференції у четвер, 13 листопада, в етнолабораторії «Баба Єлька», — передає «Гречка».
За словами співзасновниці «Баби Єльки» Інни Тільнової, ідея створити енциклопедію назрівала давно, а повномасштабне вторгнення лише пришвидшило процес, адже команда ще з 2018 року їздить в експедиції Кіровоградщиною. Видати книжку вирішили для того, щоб систематизувати всю зібрану інформацію.
«На 2025 рік ми зібрали масу інформацію. Кілька місяців тому на сусідню вулицю прилетіла російська ракета, це нас спонукало швидше рухатися у напрямку видання культурного продукту, який збережеться. Тому що книжка вічна. Хоча вона теж може згоріти, проте тисячний тираж дає їй можливість жити безконечно», — зауважила Інна Тільнова.
Видання книжки «Сто експедицій “Баби Єльки”. Етнографічне обличчя Кропивниччини» підтримала громадська організація «ІСАР Єднання» та норвезько-шведський Фонд «Аскольд і Дір». Офіційно проєкт розпочався 8 жовтня та триватиме рік. Видаватиме книгу видавництво «Кропивництво».
«Протягом цього року ми опрацюємо чотири райони — це понад 130 сіл. З них підберемо 100, які представимо двома сторінками — це буде розворот, присвячений селу», — розповіла про плани співзасновниця етнопроєкту.
За основу видання взяли мистецький альбом «Україна та Українці», створену на основі світлин і замальовок етнографа та фольклориста Івана Гончара.
«Сам Іван Гончар є для нас ніби близькою людиною, бо він, як і ми, їздив на мотоциклі, садив свого сина Петра у коляску поряд та їхав по селах, досліджував їхні етнографічні особливості», — зазначила Інна Тільнова.
У цій книзі є й сторінки про два села із Кіровоградщини. Минулого року Баба Єлька зустрілася з сином Івана Гончара Петром. Саме з його дозволу за основу «Сто експедицій Баби Єльки. Етнографічне обличчя України» взяли видання «Україна та Українці».
«Коли ми купили цю книгу для Баби Єльки та почали її читати, то в нас усіх тремтіли руки, бігали мурахи по шкірі. Душа співала. І тоді ми побачили, що це — величезне натхнення», — розповіла вона.
Що буде на обкладинці енциклопедії?
Обкладинку до енциклопедії розробила дизайнерка «Кропивництва» Наталія Андріянова. На ній зобразили символічні віконниці із села Павлиш та старовинну світлину — те, що «Баба Єлька» намагається зберегти.
«Це віконниці із села Павлиш, світлина Мирослави Липи. На світлині із села Бірок зображені сестри та брат. На жаль, ми не знаємо їхніх паспортних даних, будь-яких паспортних даних. Саму світлину нам принесла місцева жителька, яка встигла забрати її у свого сусіда. Світлина йому не була потрібна, він мав її спалити», — розповіла Інна Тільнова.
У які села завітає «Баба Єлька»?
Співзасновниця етнопроєкту «Баба Єлька», фольклористка та етновиконавиця Світлана Буланова розповіла, що вже склали список сіл, в якій планують їхати в експедиції.
«Ми ще не до кінця і не дуже плідно дослідили Гайворонський край. Нам би хотілося відвідати село Соломія. Хотілося б краще Петрівську громаду, і Долинську. Адже ще недавно для нас ці громади були незвіданими землями», — зауважила вона.
У переліку експедицій Велика Виска, Добровеличківка, Аджамка, Приютівська,Гурівська та Компаніївська громада. Також планують відвідати Бобринець та громаду — козацький край.
«Ще до повномасштабного вторгнення ми їздили у село Олексіївка. Я ніколи не забуду це село. Майже все, про що нам розказували, було пов’язане з рибою. Риба зустрічалася в піснях і у стравах. Мені б хотілося більше поїздити сюди, адже можливо ми там наловимо пісенних зразків дуже цікавих, таких, які ми не бачили», — зауважила етновиконавиця.
Проте це — ще неповний список сіл, адже команда «Баби Єльки» планує поїхати туди, де вже були.
«Коли ми почали наповнювати сторінки, то побачили, що перші наші експедиції були досить слабкими в плані методичному. Ми записували все хаотично, без питань, які б зараз ставили. Не фотографували певні зразки, а якщо фотографували, то боком, в тіні та взагалі не зрозуміло для чого», — розповіла Інна Тільнова.
Над чим ще працюватимуть у рамках проєкту?
Завідувачка етнолабораторії Світлана Листюк говорить, що в рамках проєкту «Баба Єлька» не лише працюватиме над енциклопедією, а й продовжить розповідати про всі знайдені скарби та почуті історії.
«Усі скарби матеріальні та нематеріальні з експедицій ми привозимо в етнолабораторію. Тут продовжуємо над ними працювати. Важливою складовою, яка підсилить експедиційну роботу, є наші майстерки та просвітницькі лекції», — наголосила Світлана Листюк.
Нещодавно в рамках цього проєкту команда етнопроєкт встигла відвідати Хащувате, де зібрали свідчення про Голодомор і записали рецепти місцевої єврейської кухні. Про ці знахідки вже почали говорити на екскурсіях в етнолабораторії.
«Щодо майстерок, то ми обрали найбільш типові для нашого регіону та затребувані серед нашої цільової аудиторії. Це традиційні співи та танці, вибійка, воскування та писанкарство», — розповіла завідувачка етнолабораторії.
Що шукає «Баба Єлька»?
Як зауважила Світлана Листюк, великою проблемою у дослідженні Кіровоградщини є одяг і прикраси, яких збереглося не так багато.
«Нещодавно ми дізналися, що одна колекціонерка розпродає приватну колекцію, в якій були зразки дукачів з Кіровоградщини. Прикраси встигли продати, ми не змогли їх ні сфотографувати, ні описати, ні зафіксувати», — розповіла вона.
Команда «Баби Єльки» просить жителів Кіровоградщини, які мають вдома старовинні сорочки, прикраси, світлини, хоча б сфотографувати ці речі та зберегти їх для історії.
«Ми не хочемо забирати у вас сімейні скарби, але будемо вдячні, якщо ви поділитеся ними для енциклопедії», — наголосила Інна Тільнова.
За її словами, часто етнолабораторії дарують сорочки, прикраси. Нещодавно у подарунок отримали старовинний дукач, який жителі села Захарівка викопали на городі.
Також під час експедицій команда етнопроєкту планує:
- зібрати зразки писанок та інформацію про них;
- записати танці та пісні;
- зафіксувати зразки живого мовлення з діалектизмами та архітектуру сіл.
Зазначимо, «Баба Єлька» – фольклорний проєкт зі збереження культурної спадщини. Дослідниці за власної ініціативи проводять експедиції по різних куточках Кіровоградщини і збирають від мешканців фольклорні автентичні народні пісні. Також дослідниці збирають експонати, рецепти, старі фотографії, вишиванки та рушники. «Баба Єлька» створила пазли із зображенням Театру корифеїв, штампи для вибійок за мотивами старовинних рушників, дитячий пісенник, а також настільні ігри «Що у хаті?» та «Знайди пару».
Віднедавна можна придбати освітні скриньки для дошкільнят і молодших школярів з інтерактивними предметами для вивчення історії рідного краю в ігровій формі.
