На Кіровоградщині створено лише один Центр первинної медико-санітарної допомоги
На Кіровоградщині вже є позитивні результати впровадження у медицині інституту сімейного лікаря, про що “Гречка” писала раніше. Про перші досягнення у реформуванні медичної галузі під час сьогоднішньої апаратної наради розповів директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко.
Перший Центр первинної медико-санітарної допомоги, за словами чиновника, вже створений в Ульянівському районі, там вже успішно функціонує і уся мережа первинної медичної допомоги. Натомість у деяких районах ще навіть не прийнято рішень про створення таких центрів, які мають запрацювати вже у липні: Гайворонський, Кіровоградський, Компаніївський, Устинівський, Знам’янський райони.
Згідно з положеннями реформи у районах створять Центр первинної медико-санітарної допомоги як юридичну особу, якій підпорядковуватимуться амбулаторії та фельдшерсько-амбулаторні пункти. У містах уся мережа первинної медичної допомоги складатиметься із численних амбулаторій загальної практики сімейної медицини , які підпорядковуватимуться головному Центру. Така амбулаторія вже є у Кіровограді, зокрема на селищі Гірничому.
Директор профільного департаменту запевнив, що усі міфи, які існують серед лікарів та населення з приводу майбутніх змін є неправильними, а впровадження нової реформи є фактично тією ж системою, що існує зараз. Так більшість пацієнтів нині одразу йдуть до знайомого лікаря, якому довіряють, а він їх потім перенаправляє до вузькоспеціалізованого спеціаліста, який за новою системою працює на рівні вторинної медицини. Сімейна медицина передбачає ті ж дії пацієнта, різниця лише в тому, що він звертається не до знайомого лікаря, а до сімейного, який або лікує сам, або направляє далі по медичній вертикалі. Це допоможе уникнути довжелезних черг у поліклініках, які виникають внаслідок того, що хворі самі будують свій маршрут лікарів і часто йдуть не до тих спеціалістів, що зумовлює безліч повторних оглядів та обстежень. До того ж сімейний лікар може «вести» уcю родину, здійснювати огляди та лікування вдома у пацієнтів.
За словами Олега Рибальченка, така система не лише спростить похід до лікарів пацієнтам, а й зекономить бюджет. Сьогодні, незважаючи на те, що ми маємо розвинуту систему медичних закладів, численні амбулаторії та фельдшерські пункти є лише на папері або ж функціонують в іншому напрямку (наприклад, дільничні лікарні, які за документами є ланкою вторинної медицини і отримують відповідне фінансування, яке суттєво відрізняється від фінансування первинного рівня медицини). Недосконалість фінансування ще й у тому, що сьогодні кошти виділяють не на кількість хворих чи хвороб, а на 1 ліжкомісце, внаслідок чого лікарі усіма можливими способами лікують хворих так, аби виконати «норму заповнення». Хоча за словами Олега Рибальченка, та кількість ліжок, що є в області, перевищує потребу населення і потребує скорочення.
Згідно зі статистикою, що була представлена на апаратній нараді, у Центральній та Східній Європі 80% хворих потребує первинної медичної допомоги, 15 % – вторинної та 5 % – третинної, в той час як в Україні основна частина населення потребує саме допомоги вторинної допомоги – 55 %, первинної – 15 % та третинної – 30 %, що свідчить про кричущі проблеми у виявленні хвороб на ранніх етапах, що є головним завданням інституту сімейного лікаря. Олег Рибальченко наголосив на тому, що реформа не передбачає закриття медичних закладів – це буде формальне перейменування та реструктуризація.
Світлана Дубина
