Синій птах щастя Андрія Ліпатова: у пам'ять про талановитого художника (ФОТО)

Опубліковано . в Культура

Кількість переглядів - 2267

Цього року виповнилося п’ять років як пішов у кращі світи Андрій Ліпатов, художник, людина щирої душі, життя якого було перерване раптово.
Бажання написати статтю про художника Ліпатова народилося в мене давно, коли, прийшовши до кав’ярні та замовивши філіжанку кави, я підсіла за столик, за яким сидів Андрій. Знаючи про нього як видатного художника, мені було цікаво все: де він працює, як навчився малювати, де за кордоном виставлялися його роботи… Він відверто розповів про себе. Так, я дізналася, що він народився в Коломні Московської області в сім'ї військовослужбовця. Ще у шкільні роки переїхав з батьками в Україну. Закінчивши школу, навчався у КІСМі (Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування). Після закінчення вишу працював інженером-конструктором на заводі «Гідросила». Саме у цей час захопився малюванням, зокрема у жанрі карикатури. Творче захоплення поступово стало життєвою необхідністю.

Як розповів Володимир Волохов, кіровоградський живописець, друг Андрія Ліпатова, з дитинства маючи талант до малювання, він самотужки оволодівав усіма хитрощами цього ремесла та всіляко намагався удосконалювати набуті вміння та навички.

- Загалом Андрій поспішав жити та творити. Він був настільки працелюбним та працездатним, що я інколи дивувався, як він все встигає. А услід за працелюбством прийшло й визнання. Так, ще молодим художником його запросили на пленер у Чехію, де він разом із дружиною та сином перебував кілька тижнів та написав чимало робіт. Він був учасником багатьох як вітчизняних, так і закордонних виставок. Зокрема за допомоги моєї доньки, яка мешкає у Ніцці, його картини потрапили до Франції. Андрій брав участь у різноманітних міжнародних виставках сучасного художнього мистецтва, зокрема Верней-на-Авре, Марселі. Я безпосередньо був присутнім на відкритті останньої, що мала назву «Митці світу». Тоді французький бомонд схвально поставився до робіт А.Ліпатова.

Також додам що нині його картини знаходяться в приватних колекціях США, Канади, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, країнах Балтії та СНД.

Андрій працював у мистецькому напрямку, означеному як «наїв», або «художній примітив», коли технологія написання шаржу об’єднується з жанром. Зі щирим «дитячим відчуттям» він за допомогою олівців, пензлів та фарб створював образи людей, як своїх сучасників, земляків, так і колоритних легендарних персонажів, яких оточують такі ж чудернацькі речі інтер’єру, побуту тощо.

Чимала кількість його художніх творів присвячена народно-фольклорній тематиці. Їх героями ставали козаки під час бойових дій та відпочинку, русалки, чорти тощо; яскраво зображено народний побут (від сватань та гулянь до всеукраїнських народних свят, таких, приміром, як Христове Воскресіння, Різдво). Також серії робіт присвячені автомобілям, спортсменам, ретрозамальовкам тощо. Він мав гарну фантазію та володів композиційними прийомами, був всесторонньо ерудованою людиною, тому не було перешкоди придумати нові цікаві сюжети. У кожній його роботі можна було знайти свою родзинку, свою вишуканість і неповторність.
Цікавою є цитата, яку я прочитав на одному із сайтів про його творчість. «Дивний світ відкривають глядачеві картини Андрія Ліпатова. Знайомий, близький, він начебто прийшов із казок, які в дитинстві читали мама чи бабуся, з народних пісень і ігор, з народної пам’яті, що живе в кожному і лише чекає нагоди, щоб спалахнути сплеском любові і пристрасті до життя, його буденної краси, його звичаїв, його усмішок і сміху, його незбагненного оптимізму. Дивний світ. Ви поринаєте в нього, як поринають в чудернацький сон. Бо ви і в своєму світі і в тому, що створив художник.»

Як розповідає Марина Ліпатова, дружина художника, незадовго до смерті Андрій розпочав роботу над картиною «Синя Птаха щастя», образ якої за легендою є символом недосяжного щастя, нездійсненної, хоча і прекрасної мрії. Цей образ є алегоричним, адже Андрій щиро вірив у свої подальші потужні злети на крилах творчості. Тож у центрі він зобразив Птаху, яка високо летить у небі, а землю намалювати не встиг…

Напевне, так Богові завгодно забирати до себе найкращих… Тож сьогодні, переглядаючи репродукції його «наївних» життєстверджуючих картин, хочеться вірити, що Андрієва душа поруч, живе у своєму дивному казковому неповторному світі, і, як завжди, випромінює радість та творить добро.

Нотатка з Фейсбуку Ольги Кизименко

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+2 # Олег 02.02.2015, 13:45
не в обиду другим художникам из Кировограда, но Андрей Липатов самый известный художник за пределами Кировограда и Украины из всех кто тут когда то жил или работал. просто пройтись по интернету и вы все увидите сами.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити