19 Форум видавців: дьоготь з медом
12-16 вересня у Львові відбулась одна з наймасштабніших літературних подій року – 19 Форум видавців. Це і книжковий ярмарок, і літературний фестиваль, і бізнес-форум з книговидання, і окремі програми присвячені творчості Бруно Шульца і Григорія Сковороди. Словом, було з чого вибрати і куди податись.
Літературна спрага погнала до Львова і нас, отже, ми розкажемо дещицю з того, що встигли побачити на власні очі.
Занурення в літературу відбулося 13 вересня у затишній кав’ярні-книгарні «Кабінет», коли чекали на авторську зустріч з Юрієм Винничуком, який цього вересня презентував новий роман «Танго Смерті». Події у романі відбуваються Львові 30-их років. У творі розповідається про чотирьох друзів: українця, поляка, німця і єврея, які намагаються вижити у непростих умовах за радянської і німецької окупацій. У книзі представлено кілька сюжетних ліній, таємницю яких Винничук не розкриває. Назва роману «Танго смерті» походить від назви оркестру, що був створений у Янівському концтаборі. Трагічна історія смерті членів оркестру: музиканти були розстріляні під час виконання танго…
Автор пояснює, що прагнув зобразити мультикультурний Львів і уникнути певних проблемних місць в історії,тому національній ворожнечі у книзі місця не знайшлось. Натомість знайшлось місце колоритній «галицькій говірці», фірмовому гумору автора, і персонажу, прототипом якого став відомий в Україні і світі автор детективів Андрій Курков.
Андрій Любка, який став першим читачем роману, переконує, що читач тут знайде і детектив, і любовний роман, і трагізм, та возвеличує Юрія Винничука до звання «Українського Умберто Еко».
14 вересня Львів облетіла звістка, що Президент Форуму Видавців Олександра Коваль має намір написати офіційне звернення до Президента України Віктора Януковича з проханням взяти під патронат проведення у 2013 році ювілейного, 20-го Форуму Видавців.
− Направду, патронат Президента України був би важливим для Форуму. Адже він додав би статусу Форуму і допоміг б вирішити фінансові моменти. Адже наразі ситуація з фінансуванням є незадовільною, − наголосила Олександра Коваль.
Спершу, таку ідею озвучив голова Львівської обласної адміністрації Олег Рудницький, за що і був освистаний шанованою аудиторією, яка забралась на урочисте відкриття Форуму.
Така ідея вже за кілька годин потому була обговорена на круглому столі «Громадянин митець. Навіщо письменнику висловлювати політичну і/або громадянську позицію?» за участі Юрія Андруховича, Лариси Денисенко, Ірени Карпи, Сергія Руденка. Як не дивно, жоден із учасників таку ідею не схвалив, а Андрухович взагалі заявив, що на патронований Януковичем форум не приїде. Тут письменнику, який понад усе любить містифікаторство у текстах, читач може повірити – кілька років тому автор відмовився від співпраці з харківським видавництвом «Фоліо», яке видало книги скандального міністра Дмитра Табачника.
Відволіклись від думок про політику рушили на творчий вечір Ірени Карпи (до речі, нам взагалі пощастило потрапити саме сюди, адже в програмі заходів і час, і місце були вказані неправильно), який перетворився в читання уривків її нового роману «З роси, з води, з калабані». Тексти змусили слухачів захлинатись зі сміху, пригадуючи своє дитинство. Дитячі спогади письменниці, співачки, громадської активістки і вже двічі мами Ірени Карпи просякнуті безпосередністю. Зізнаємось чесно, це зразок тексту з якого «слів не викинеш», тому поодинокі матюки загальної картини не зіпсували.
У суботу, 15 вересня, у затишній кавʼярні «Квартира 35» Віктор Шендерович, російський публіцист, порадував слухачів сатирою на сучасне російське суспільство і зачитав уривки про життя міста «Почесалово», яке дуже нагадувало «Чухраїну» Остапа Вишні.
Пізніше там же відбувся майстер-клас з письменницької майстерності володаря Букерівської премії ДіБіСі П’єра – англійського письменника, чий псевдонім розшифровується як «БРУДНИЙ ВТІМ ЧИСТИЙ» (DirtyButClean). Щоправда письменник, хоч і був зазначений як почесний гість Форуму, до Львова не поспішав. Спершу 13 вересня зірвалась його прес-конференція, а на майстер-клас зірковий гість з’явився з запізненням майже на годину. Проте, знехтувати першим українським перекладом автора у виконанні Галини Шиян ми не змогли, тому книга «Світло згасло в Країні Див», потрапила до нашого наплічника.
Свої родзинки мала програма Форму не лише для літературних прочан, але й для християнських вірян. Унікальне видання Біблії із ілюстраціями іспанського абстракціоніста Сальвадора Далі презентувало видавництво «Клуб сімейного дозвілля».
Історія створення книги така: колекціонер Джузеппе Альберетто, пристрасний шанувальник творчості Далі та палкий християнин, запропонував художнику проілюструвати Біблію, і Сальвадор, у мотивах картин якого все дедалі частіше з’являлися біблійні теми, погодився. Лишень за два роки він створив 105 полотен і у 1965 році в Італії із обмеженим тиражем з’являються перші екземпляри такої Біблії. У 90-х її видали у Німеччині, на початку 2000-х – у Чехії та Словаччині. Попри неординарну постать Сальвадора Далі, Біблію признає католицька церква, а Папа Бенедикт XVI має її у своїй колекції.
Тираж Біблії обмежений, лише 500 примірників, видання російськомовне і містить 105 ілюстрацій. Щоб їх надрукувати, видавці використовували семиколірний друк. Книгу створювали у трьох країнах: Словаччині, Німеччині та Чехії – за кордоном робили шкіряну палітурку, відбивали підпис Далі, позолочений та з дорогоцінними інкрустаціями. Містить Біблія Старий та Новий Заповіт, що сумарно складають 900 сторінок форматом 35 x 47 см. Важить «Книга Книг» 15, 5 кг. Гортав видання демонстратор у рукавичках, аби не заплямувати білість сторінок відбитками пальців. Ще б пак – орієнтовна ціна примірника майже сорок тисяч гривень.
Всіх, хто ще не знайомий, видавництво «Свічадо» познайомило з Бруно Ферреро – католицьким святим отцем, чиї твори навчають читача основної християнської догми незалежно від конфесій – любові. Було презентовано нові книги автора «Ваші діти мають лише вас. Тільки виховання може змінити світ» та «365 коротких історій для душі».
Цікавою з погляду літературної критики і філософського сприйняття стала дискусія навколо книги Сюзен Зонтаг «Хвороба як метафора», переклад якої презентували на форумі. Есе «Хвороба як метафора» американська письменниця і філософ писала, коли їй поставили діагноз «рак молочної залози». Вона проаналізувала межі, до яких ми розвинули міфологію, що часто спотворює уявлення про хворобу та ізолює пацієнта. Вона розвінчує міфи і говорить про справжній сенс хвороби, яка протягом століть впливає на культуру людства.
Літературно-музичним фіналом Форуму для нас став концерт сестер Тельнюк з музичною програмою «Дорога зі скла». Основу програми склали композиції на тексти Оксани Забужко. Сама ж Забужко 15 вересня презентувала свою «незаплановану дитину» – так вона характеризувала нову поетичну збірку «З мапи книг і людей».
Оскільки досвіду в проведенні подібних проектів організаторам не позичати, здавалось, що все має відбутись ідеально. Але, виявляється, і 19 млинець може бути комом.
Організація шкутильгала на обидві ноги: зустрічі то затримувались, то скасовувались, або і просто не відбувались. Пересічним глядачам доводилось або терпляче чекати, або кусати лікті, що вибрали саме цю подію з десятка інших, що відбувались у цей самий час.
Залишається радіти тим враженням, які назбирати вдалось, і шукати втіхи від розчарувань у літературних новинках.
Настя Дзюбак
“Нова газета”
Фото звідси
