Відкрилася ексклюзивна виставка гончарних виробів Кіровоградщини (ФОТО)

У Кіровоградській обласній науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського відкрилась ексклюзивна виставка гончарних виробів. Її особливість у тому, що вона відображає діяльність найбільшого гончарного центру нашого краю.
Ініціаторами створення такої виставки стала викладач художньо-хореографічного відділення мистецького факльтету КДПУ ім. В. Винниченка Лариса Кулініч та її колеги. В одній експозиції представлено більше 300 гончарних виробів з колекцій Кіровоградського обласного художнього музею, Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, Олександрівського районного краєзнавчого музею, а також предмети з приватних колекцій В. Нагорного (складає основу експозиції), О. Малюка, В. Філімонова, О. Босого, Л. Гарбузенко, Л. Кулініч та інших.
Гончарство Кіровоградщини і надалі залишається малодослідженою сферою. Село Цвітне (стара назва – Цвітна) колись було найвідомішим і найбільшим гончарним осередком нашого краю, за виробами якого можна вивчати стилістику гончарства нашої області взагалі. В Цвітній колись майже в кожному дворі виготовляли гончарний посуд. А посуд вирізнявся високою якістю і широким асортиментом.
Для виготовлення гончарних виробів використовували місцеву глину: вона була легкою як під час добування її, так і при замішуванні. Згодом, коли шахти, де видобувалась сировина для гончарів, почали валитися, а люди гинути, глину вирішили привозити. Але вона не була такою якісною.
У радянські часи на території села були розміщені два невеликих гончарних заводи, втім там виготовляли на замовлення примітивні й масові вироби за ескізами “столичних” художників.
Але автентичні гончарні двори не зникали: вони продовжували виготовлення виробів, дотримуючись традицій. Головне для виробу у Цвітній була його практичість, а вже потім декоративна функція та ужитковість.
В асортименті виробів у гончарів можна було побачити ритуальний та побутовий посуд: слоїк для зберігання ковбас, пасківники для випікання пасок, бинчики для зберігання молока, барило та куманці – для спиртних напоїв, тиквачі, полумиски, друшлаки і т.д. Усі названі гончарні вироби є в експозиції виставки, що відкрита для відвідувачів у мистецькому відділі бібліотеки.
На посуді с. Цвітне переважали квіткові орнаменти. Вироби покривали спеціальною поливою жовтого або зеленого кольору, рідше коричневого. Для замісу матеріалу на виріб використовували три види глини: білу (“масляна” чи “масна”), червона та глей.
Сьогодні гончарство у с. Цвітне Олександрівського району вже вимерло. З діяльністю гончарних дворів села можна ознайомитися по фотографіям та звітами експедицій, що теж представлені в експозиції бібліотеки. Цікаво, що колекції зразків цвітнянського гончарства зберігається у фондах Російського Етнографічного музею у Санкт-Петербурзі, в експозиціях та фондах Музею українського народного декоративного мистецтва, Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара”, Музею народної архітектури і побуту НАН України (м. Київ), Національного музею-заповіднику українського гончарства в Опішному, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів) та інших. Представлено гончарство Цвітного, хоча й не так широко, як воно на те заслуговує, і в музейних колекціях Кіровоградщини.
Світлана Дубина
Фото автора