Жителів Кіровоградщини попередили про небезпечного шкідника плодових та ягідних культур
Оленка волохата – небезпечний шкідник плодових, ягідних культур та винограду. Цей жук найбільше розповсюджений в степовій зоні, однак зустрічається по всій країні.
Зимують жуки оленки волохатої в ґрунті на глибині 15-40 см. Зазвичай у ІІ-ІІІ декаді квітня при достатній вологості і температурі жуки починають виходити з ґрунту та спостерігається початок льоту оленки волохатої.
Жуки літають у теплу сонячну погоду в денний час. Вони харчуються цвітом раноквітучих рослин, виїдають тичинки і маточки, обгризають пелюстки спочатку на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах. Пізніше жуки перелітають на квітучі кісточкові культури (абрикос, персик, черешню), зерняткові (яблуню, грушу), ягідні (суницю, смородину) та квітучі бур’яни. Хоч жуки надають перевагу плодовим насадженням, не гребують вони й посівами ріпаку, особливо у засушливі роки.
З першої декади і до кінця червня самки відкладають яйця в ґрунт, з яєць відроджуються личинки, що залишаються в ґрунті до кінця серпня – початку вересня і живляться рослинними залишками. Заляльковування починається з кінця серпня і триває до середини жовтня. Через 14-22 днів з’являються молоді жуки, які залишаються зимувати в ґрунті.
Хімічні методи захисту. До «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» включено такі інсектициди, які можуть застосовуватися в яблуневих насадженнях для боротьби з оленкою волохатою: Маврік, ЕВ 0,2-0,6 л/га та Каліпсо 480 SC, КС 0,25-0,3 л/га. За умови дотримання рекомендованих норм витрат ці препарати безпечні для бджіл та ефективні для боротьби з комахами-шкідниками саду.
На присадибних ділянках дозволений до застосування Каліпсо 480 SC, КС з нормою витрати 2,0 мл препарату на 10 л води на 1 сотку саду.
Слід зазначити, що для захисту посівів ріпаку проти оленки волохатої відповідно до «Переліку…» дозволено застосовувати інсектициди Маврік, ЕВ (0,35 л/га) та Біскайя 240 ОD (0,3-0,4л/га).
Агротехнічні та механічні методи боротьби зі шкідниками прості та доступні. Вони ґрунтуються на особливостях поведінки оленки волохатої та її біологічних особливостях. Молодий жук зимує в коконі в землі, тому осіннє перекопування ґрунту дає можливість знищити імаго оленки волохатої. Так само перелопачують компостні купи, адже саме в них жуки можуть відкладати яйця.
На невеликих ділянках варто застосовувати механічний метод боротьби – струшування жуків на щити та їх подальше знищення. Перед цим слід обприскати дерева водою, що значно обмежить спроможність оленки волохатої літати. Відомо, що жуків приваблює синій колір, це також можна використовувати для збирання шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраво-сині ємкості з холодною водою або з водою, затравленою одним з інсектицидів. У ранкові і вечірні години жуки малоактивні, завмирають і не літають. Тож їх струшують з дерев, кущів на розстелений брезент, поліетилен (можна у відкриту парасольку), а з низькорослих рослин жуків збирають вручну.
Джерело: Головне управління Держпродспоживслужби у Кіровоградській області
