Чи на часі крематорій у Кропивницькому? Порівнюємо зі Львовом

«Ми впевнені, що тато б підтримав це рішення» — історія кремації в Києві

Кропивничанин Валерій вирішив кремувати тіло свого батька в Києві — саме туди тіло доправили фургоном-рефрижератором, який надали за місцем його роботи. Вибір столиці був зумовлений тим, що там живуть родичі, які допомогли з організацією.

«Рішення було спонтанним. Порадились із родиною — і вирішили так зробити. Ми впевнені, що тато б теж це підтримав. До того ж, кремація — це не щось нове, вона існує з прадавніх часів і є більш екологічною», — розповідає Валерій.

Процедура, за його словами, виявилась простою: попередній запис у крематорій не потрібен, достатньо приїхати у робочі години. На місці була черга з 10–15 автомобілів, але вона рухалась швидко. У Кропивницькому перед тим організували прощання у храмі.

«Я навіть спитав у священника Православної церкви України, як церква ставиться до кремації. І він мене підтримав: душа живе вічно, а тіло — лише оболонка», — додає чоловік.

Що потрібно для кремації:

• свідоцтво про смерть;
  
• оплата на місці (видають квитанцію, яку пред’являють при отриманні праху);
  
• урна для праху — купується окремо.
  

Через тиждень родина приїхала до Києва, щоб забрати прах, і повезла його до Івано-Франківська — на батьківщину покійного. Там і поховали урну в родинній могилі.

Скільки це коштує

• Кремація у Київському крематорії (за словами Валерія) — 4 000–5 000 гривень.
  
• Урна — близько 1 200 гривень.
  
• Якщо у ритуальній службі замовляти послугу повної організації із транспортуванням з Кропивницького до Києва —  від 20 000 гривень
  

Для порівняння, як зʼясувала кореспондентка «Гречки» у комунальному підприємстві «Ритуальна служба», традиційне поховання у Кропивницькому, коштує від 12 тисяч гривень.

Як Львів іде до запуску крематорію: від ідеї до будівництва

У Львові у січні 2025 року заклали капсулу під будівництво крематорію і розпочали підготовчі роботи. Однак підготовка до цього тривала кілька років.

Як повідомила «Гречці» директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Оксана  Пригода у відповіді на інформаційний запит, ще у 2019 році Інститут міста провів соціологічне дослідження, яке засвідчило, що 51% опитаних львівʼян підтримують ідею будівництва крематорію в місті. Також проаналізували думки священників, які представляють різні конфесії, які зробили висновок, що біблійне письмо не забороняє альтернативних форм поховання.

Вже 8 липня 2021 року Львівська міська рада підтримала електронну петицію про необхідність збудувати крематорій до 2025 року.

Наступним кроком було те, що у жовтні того ж року на Всеукраїнському відкритому архітектурному конкурсі обрали проєкт будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря.

Ділянка під розміщення цього крематорію із колумбарієм (місцем для розміщення урн) становить 1,6 гектара.

Загальна вартість проєкту будівництва крематорію (будівельні роботи, закупівля устаткування, виготовлення проєктно-кошторисної документації, податок на додану вартість та інші витрати) — 170 мільйонів гривень.

Відповідальним за будівництво є комунальне підприємство «Муніципальна обрядова служба». Підприємство отримає 60 мільйонів гривень пільгового кредиту по програмі «Доступні кредити 5-7-9%» в одному з держбанків. Решту фінансування будівництва покриють коштом міського бюджету.

За інформацією Оксани Пригоди, у рік у крематорії зможуть проводити близько 5 000 процедур.

Яка буде вартість кремації поки невідомо. Посадовиця пояснює, що обрахувати тариф зможуть після того, як запустять крематорій у тестовому режимі. У тестовий режим ввести крематорій планують до кінця поточного року.

При цьому Оксана Пригода зауважила, що згідно з чинним законодавством, крематорії можуть перебувати виключно у комунальній власності, а послуга кремації включена до єдиного переліку ритуальних послуг. Відповідно, рівень рентабельності цієї послуги не може перевищувати 12%.

Що ж до вартості традиційних поховань, за даними Оксани Пригоди, станом на червень 2025 року середня вартість такого поховання у Львові (видача свідоцтва про поховання, копання могили, труна, хрест, робота ритуального робітника та автокатафалк)  — 15 000 гривень. 

Чи можливий крематорій у Кропивницькому?

Попри те, що мешканці Кропивницького вже сьогодні змушені везти тіла на кремацію до Києва, у місті досі немає навіть концепції власного крематорію. Натомість продовжують розширювати території кладовищ.

Нове кладовище — 11 гектарів

Нещодавно міська влада виділила 11 гектарів у селищі Нове під створення нового кладовища. Для порівняння: у Львові під крематорій виділили лише 1,6 гектара. Це викликало дискусії в соцмережах серед мешканців, які вважають, що настав час переходити до більш сучасних форм поховання.

Мікрорайони міста на колишніх кладовищах

Зазначимо,  у Кропивницькому частково кілька мікрорайонів побудовані на територіях, де раніше були кладовища. Як розповів у коментарі «Гречці» краєзнавець Володимир Поліщук, раніше було кладовище біля залізничного вокзалу, яке називалося Ковалівське. 

Вулицю Полтавську у 70-х роках 20-го сторіччя почали забудовувати на території, де також раніше розташовувалося Центральне кладовище. 

На Некрасівці вулиця Миру та частково вулиця Варшавська побудовані на кладовищі, яке діяло орієнтовно у 19 сторіччі, де хоронили людей за віросповіданням — здебільшого євреїв, а згодом туди перенесли і Польське кладовище. Забудову там почали орієнтовно після Другої світової війни. 

Мікрорайон Биківський (в народі Чечори) теж частково до вулиці Любомира Гузара (частково вулиці Габдрахманова та Соборна) побудовані на території колишнього Биківського кладовища. Його зносити почали орієнтовно з 70-х років минулого сторіччя.

Загалом же нині на території Кропивницької громади є 17 цвинтарів, із яких 8 – діючих, 8 – закритих, а також військово-меморіальне кладовище на території Фортечних валів — Меморіал слави, повідомив начальник головного управління ЖКГ Кропивницької міськради Віктор Кухаренко у відповіді на інформаційний запит «Гречки».

Чи планують будувати крематорій?

Щодо будівництва крематорію у місті, то посадовець вказує, що це передбачено Стратегією розвитку Кропивницької громади до 2030 року, затвердженою рішенням міськради. Згідно з планом у цьому документі, у 2026-2027 роках повинні розпочати розробку концепції будівництва нового міського кладовища з крематорієм.

Основне завдання, за інформацією посадовця, знайти земельну ділянку під об’єкт і провести процедури землевпорядкування.

«Після цього управління капітального будівництва готуватиме проєктно-кошторисну документацію для будівництва із використанням сучасних екологічних технологій», — зазначив у відповіді Віктор Кухаренко.

Загалом же, за останні роки ставлення українців до кремації значно змінилося. За результатами опитування, проведеного експертами ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», вже більше половини населення країни – 53,5% – позитивно оцінюють процес кремації.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Фото обкладинки умовне, згенероване штучним інтелектом